Ухвала суду № 63396797, 14.12.2016, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

14.12.2016

394/1497/14-к

1-кп/394/2/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого-судді: Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М

з участю прокурора: Малкова В.В.

потерпілої : ОСОБА_1

представника потерпілої: ОСОБА_2

захисників: ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника цивільного відповідача: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новоархангельськ клопотання захисника про призначення повторної судово-автотехнічної експертизи,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області знаходиться кримінальне провадження відносноОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

14.12.2016 року в ході судового розгляду захисник обвинуваченого заявив клопотання про призначення по кримінальному провадженню повторної судово-автотехнічної експертизи, зокрема в клопотанні наголошується на тому, що під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження та дослідження письмових доказів в суді встановлено, що ОСОБА_6 04.09.2014 року близько 19.15 год. в с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області по вул. Червоноармійська навпроти буд. № 62 керував автомобілем КАМАЗ 45143 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом НЕФАЗ 45143 д.н.з ВА 37 10 ХХ і в даному місці малолітній пішохід, ОСОБА_7 05.07.2006 р. н., раптово за 5-7 м. від правого боку передньої частини автомобіля вибіг на проїжджу частину дороги з права на ліво по ходу руху автомобіля, потрапив під його колеса, отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці.

По даному факту, в ході досудового розслідування, 22.09.2014 року було призначено судово-автотехнічну експертизу. В вихідних даних постанови про призначення експертизи вказано, що швидкість руху автомобіля КАМАЗ, зі слів водія ОСОБА_6, була біля 40-50 км/год; а у висновку експерта від 13.10.2014 року № 1725 зазначено, що швидкість автомобіля в момент наїзду на пішохода складала близько 76 км/год. Дана швидкість встановлена згідно слідової інформації виявленої на місці ДТП автомобіля НОМЕР_2.

Відповідно до висновку судово-інженерно транспортної (автотехнічної) експертизи № 2102 від 03.12.2014 року була врахована слідова інформація, що зафіксована при огляді місця ДТП та порівнюючи її із показами водія автомобіля КАМАЗ ОСОБА_6, які стосуються передуючим ДТП обставинам, можна вважати технічно необґрунтованими покази ОСОБА_6 в частині обраної ним швидкості руху (фактична швидкість автомобіля становила біля 56-58 км/год., а по показам водія біля 40-50 км/год.).

В матеріалах кримінального провадження є інформація ТОВ «Локарус Україна» з якої вбачається, що на автомобілі НОМЕР_3, який належить ТОВ «Агро-Прім», знаходиться блок GPS моніторингу ВІ 868. Дане обладнання застосовується для вирішення задач дистанційного моніторингу за транспортним засобом. Блок призначений для установки на будь-який рухомий об`єкт з метою: визначення географічних координат, швидкості та направлення руху; забезпечення збору даних які надходять від зовнішніх підключених датчиків; передачі даних в диспетчерський центр.

Згідно звіту роботи автомобіля КАМАЗ під керуванням ОСОБА_6 04.09.2014 року в даній інформації відображено детальний швидкісний режим з 18.30 год. по 20.00 год. і місце зупинки транспортного засобу на карті. Максимальна швидкість на даному відрізку не перевищувала 47 км/год.

Допитаний в ході судового засідання експерт ОСОБА_8, з приводу визначення швидкості транспортного засобу, зрозумілої відповіді суду не надав.

Посилався на показання свідків допитаних в ході судового розгляду, з приводу їх показань, щодо обставин, які їм відомі з приводу дорожньо-транспортної пригоди та процесуальних дій, які проводились в ході досудового розслідування.

Звертав увагу на те, що автомобіль КАМАЗ під керуванням ОСОБА_6 04.09.2014 року був з причепом, а в протоколі огляді місця події, висновку експерта № 2102 від 03.12.2014 року, що ДТП було скоєно автомобілем НОМЕР_4.

У постанові про призначення судово інженерно-транспортної експертизи від 03.11.2014 року слідчий ставить питання щодо сповільнення представленого на дослідження автомобіля КАМАЗ -45143 д.н.з. ВА 6759АС з напівпричепом НЕФАЗ 8560 12 02 д.н.з. ВА 3710ХХ на ділянці дороги на якій сталася ДТП, а саме на сухому асфальтобетонному покритті. Також в розпорядження експертів було надано автомобіль з напівпричепом. Причеп і напівпричеп це є різні по виду транспортні засоби, які відрізняються між собою кріпленням, обємом, кількістю осів, грузопідємністю, розмірами та вагою. Протокол огляду місця події від 04.09.2014 року не відповідає вимогам ст. 104 КПК України, а саме в протоколі зазначено, що при огляді місця події був присутній спеціаліст-автотехнік ОСОБА_9 про те його підписи в протоколі та схемі до протоколу відсутні. В протоколі огляду місця події не зазначені розташування транспортного засобу, гальмівний шлях, місцезнаходження потерпілого, а лише є посилання на схему до протоколу огляду. Не вказано, якими конкретно технічними засобами проводилися заміри. Не конкретизовано де саме виявлені сліди крові потерпілого на транспортному засобі на які його частині.

Крім того вказав перелік питань, які потрібно поставити перед експертом та зазначив установу в якій потрібно провести судово-автотехнічну експертизу.

Захисники, обвинувачений та цивільний відповідач клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор, потерпіла та її представник вважали, що клопотання необґрунтоване і не підлягає задоволенню.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання не обґрунтоване і не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правом на заявлення клопотання в ході судового розгляду учасники судового провадження наділенні відповідно до приписів ст. 350 КПК України.

Положенням ч. 1 ст. 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихст. 242КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для зясування питань права.

В клопотанні захисник наголошує на тому, що в ході досудового розслідування належним чином не було встановлено перебіг подій з приводу дорожньо-транспортної пригоди за участю обвинуваченого та потерпілого, разом з тим в судовому засіданні встановленні інші обставини, що дають підстави для проведення по справі повторної судово-автотехнічної експертизи.

У ч. 1 ст. 101 КПК України дано поняття висновку експерта зокрема це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Щодо змісту висновку експерта та, що повинно бути в ньому зазначено, йдеться мова у ст. 102 КПК України.

Зокрема однім із процесуальних джерел поряд із висновком експерта віднесено й його показання, надані в усній чи письмовій формі під час допиту (ст. ст. 84, 95, 356 КПК України).

Частина 1 та 2 ст. 10 Закону України «Про судові експертизу» визначено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Права та обовязки експерта зокрема визначенні у ст. ст. 12 та 13 Закону України «Про судову експертизу», зокрема обовязком експерта є провести повне дослідження і дати обґрунтований та обєктивний письмовий висновок; на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати розяснення щодо даного ним висновку.

Суд звертає увагу, що в чинному КПК України не визначено підстав для проведення повторної експертизи.

Тільки у п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК України наголошується на тому, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.

З аналізу даної норми процесуального права вбачається, що законодавець мав на увазі призначення повторної експертизи, але чітко її статус не визначив.

Разом з тим суд відмічає, що ч. 7 ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, правильність висновку експерта, можливо визначити в разі проведення повторної судової експертизи.

В інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 в абз. 3 п. 1.2.11. повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі обєкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Розбіжності у швидкості транспортного засобу, яким керував обвинувачений у момент дорожньо-транспортної пригоди про, які наголошує захист, були усунуті в ході допиту експертів в режимі відеоконференції, зокрема вони детально пояснили те, чому у висновках зазначена різна швидкість руху транспортного засобу, а саме, що спочатку вона визначалась за допомогою формул, а потім із застосуванням спеціального пристрою, який визначає рух транспортного засобу.

В першому випадку ми маємо швидкість відповідно до наданих первинних вихідних даних, а в подальшому, вирахування швидкості здійснювалось з використанням транспортного засобу, яким керував обвинувачений в момент дорожньо-транспортної пригоди, в реальності та під час руху по цьому ж відрізку дороги.

Суд вважає, що пояснення експертів усунули суперечності, які виникали в сторони захисту з приводу визначення швидкості джерела підвищеної небезпеки, а саме транспортного засобу, яким керував обвинувачений.

Крім того суд зауважує, що захист наголошує на розбіжності у висновках експертів з приводу швидкості руху транспортного засобу, але в резолютивній частині клопотання не формулює відповідного питання перед експертом.

Разом з тим з висновку експерта на, який звертає увагу захист з приводу вказування напівпричепу замість причепу, суд відмічає, що напівпричіп є одним із різновидів причепів і зазначення в висновку експерта напівпричепу, є ймовірною опискою, оскільки із дослідницької частини висновку експерта йдеться мова про причіп та зазначеного його індивідуальні та родові ознаки, а також в інших випадках експертам надавався транспортний засіб з причепом, що слідує з фотографій, які маються в матеріалах кримінального провадження.

Щодо інших питань, як зазначенні захистом в клопотанні, щодо поведінки, а саме дій або бездіяльності учасників дорожньо-транспортної пригоди, то в даному випадку експерти дали логічно обґрунтовані висновки та показання суду.

Більш детально суд не вивчає висновки експертів, інших процесуальних документів оскільки оцінку їм, як належним та допустимим доказам буде надавати у нарадчій кімнаті під час постановляння процесуального рішення.

Захист наголошуючи на тому, що певні документи не відповідають положенням кримінального процесуального кодексу, повинен був діяти виходячи із положень ч. 3 ст. 358 КПК України, а саме якщо певний документ викликає сумнів у його достовірності, в період надання його прокурором, просити суд виключити їх із числа доказів.

Наведенні в клопотанні обставини, щодо призначення повторної судово-автотехнічної експертизи не заслуговують на увагу, а тому в призначенні зазначеної експертизи слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судову експертизу», ст. ст. 332, 350, 369, 370, 371, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про призначення по кримінальному провадженню повторної судово-автотехнічної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: