Вирок № 63396208, 13.12.2016, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3015/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2016 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

секретаря Заткальницької Н.І.

з участю прокурора Коломієць І.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

ОСОБА_3, ОСОБА_4

законних представників ОСОБА_5І, ОСОБА_6, ОСОБА_7

потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, студент 1 курсу ВПУ, не судимий,

за ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одружений, не працює, не судимий ,

за ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_7, українець, громадянин України, студент 4 курсу Прикарпатського Національного університету ім.. ОСОБА_13, не одружений, не судимий ,

за ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_9, українець, громадянин України, учень 9 класу Кадобнянської ЗОШ І-ІІ ступенів, не судимий ,

за ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_11, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одружений, не працює, не судимий ,

за ст. ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_13, українець, громадянин України, студент 3 курсу Брошнівського ПЛПЛ, не судимий,

за ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_10 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_11 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_12 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_14 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_15 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_16вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Злочини вчинено при наступних обставинах.

Так, 29.04.2016 року близько 19.00 год. ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_16, вирішили вчинити крадіжку коня, який належить ОСОБА_17 Втілюючи свої злочинні наміри 29.04.2016 року близько 22.30 год. ОСОБА_10 разом із ОСОБА_16, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно викрали з пасовища, що в с.Кадобна Калуського району неподалік недіючої пилорами, коня червоної масті, віком 4 роки, вагою 600 кг, вартістю 12000 грн., який належав потерпілому ОСОБА_17, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15.07.2016 року близько 19.00 год., ОСОБА_10 повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 та ОСОБА_15, вирішили вчинити крадіжку коня, що належить ОСОБА_9 Втілюючи свої злочинні наміри, 15.07.2016 року близько 23.00 год. ОСОБА_10, разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_15 повторно, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свої дії, суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, шляхом вільного доступу , з корисливих мотивів, таємно викрали з пасовища, що в с.Кадобна Калуського району по вул. Івана Франка, позаду будинку №88, коня червоної масті, віком 10 років, вагою 900 кг, вартістю 18000 грн., який належить потерпілому ОСОБА_9, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 05.08.2016 року близько 19.00 год. ОСОБА_10 повторно, за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_11, вирішили вчинити крадіжку коня, що належить ОСОБА_8 Втілюючи свої злочинні наміри 05.08.2016 року близько 23.30 год. ОСОБА_10 разом із ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_11, повторно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно викрали з пасовища, що в с.Кадобна Калуського району по вул. Івана Франка, позаду будинку №2 «г», кобилу червоної масті, вагою 700 кг, вартістю 14000 грн., яка належить потерпілому ОСОБА_8, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини, розкаюється у вчиненому та просить суд суворо не карати. Не заперечував проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10, ОСОБА_5 не заперечувала проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_18 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини, розкаюється у вчиненому та просить суд суворо не карати. Не заперечував проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_12 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини, розкаюється у вчиненому та просить суд суворо не карати. Не заперечував проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_14 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини, розкаюється у вчиненому та просить суд суворо не карати. Не заперечував проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_14, ОСОБА_6, не заперечувала проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_15 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини, розкаюється у вчиненому та просить суд суворо не карати. Не заперечував проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_16 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини, розкаюється у вчиненому та просить суд суворо не карати. Не заперечував проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не заперечувала проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_17 подав суду заяву про слухання кримінального провадження у його відсутності, претензій до обвинувачених немає.

Суд, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та зясувавши правильне розуміння зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, розяснивши, що в такому разі вони будуть позбавленні права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особи обвинувачених.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб;

дії обвинуваченого ОСОБА_11 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб;

дії обвинуваченого ОСОБА_19 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

дії обвинуваченого ОСОБА_14 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

дії обвинуваченого ОСОБА_15. слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

дії обвинуваченого ОСОБА_16 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дані обставини повністю доведено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченим судом не встановлено. Обставинами, що помякшує покарання обвинуваченим суд визнає визнання вини, активне сприяння у розкритті злочину, їх каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданих збитків. Крім того, обвинуваченим ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 вчинення злочину неповнолітніми.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд враховує особу винного, те, що за місцем проживання характеризується посередньо, його молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.104 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробовуванням.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує особу винного, те, що за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутність претензій з боку потерпілих та за наявності зазначених вище декількох пом'якшуючих обставин покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 185 ч.2 КК України у виді штрафу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує особу винного, те, що за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутність претензій з боку потерпілого та за наявності зазначених вище декількох пом'якшуючих обставин покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 185 ч.2 КК України у виді штрафу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_14 суд враховує особу винного, те, що за місцем проживання характеризується посередньо, його молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, та вважає, йому слід обрати покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі з врахуванням правил, встановленихст.102 КК України. Одночасно суд вважає, що відповідно дост.105 КК України, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_14, який вчинили злочин середньої тяжкості, може бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, оскільки судом встановлено, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Таким чином, на підставі п.1 ч.2ст.105 КК Українидо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_14 слід застосувати примусові заходи виховного характеру у виді застереження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_15 суд враховує особу винного, те, що за місцем проживання характеризується посередньо, його молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутність претензій з боку потерпілого та за наявності зазначених вище декількох пом'якшуючих обставин покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 185 ч.2 КК України у виді штрафу

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_16 суд враховує особу винного, те, що за місцем проживання характеризується посередньо, його молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.104 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробовуванням.

При розгляді цивільного позову поданого потерпілим ОСОБА_9 судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає або в повному обсязі її батьками.

Потерпілий ОСОБА_9 подав цивільний позов до законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_20, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9000 грн., посилаючись на те, що внаслідок вчинення злочину, у нього було викрадено коня. Для відшкодування завданих збитків було знайдено іншого коня, вартість якого становила 58000 грн. На придбання даного коня обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_15 сплатили по 19 300 грн., а від ОСОБА_5 передали тільки 10 000 грн., а решту 9000 грн. він змушений був позичити. Крім того, на розшуки свого викраденого коня ним понесені витрати на паливо автомобіля в сумі 10000 грн. А тому, в судовому засіданні просив суд задовольнити його вимоги та стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 9000 грн. за доплату вартості коня та 10000 грн. витрат на пальне.

Законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та суду пояснювала, що напередодні крадіжки коней був зафіксований факт побиття у неї вдома вікон. В цьому вона запідозрила потерпілого ОСОБА_9 та написала відповідну заяву до відділення поліції. Відповідно після цього вона потерпілому на покупку коня передала тільки 10000 грн., а 9000 грн. залишилося як відшкодування за побиті вікна.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10, адвокат ОСОБА_3 заперечувала проти заявленого позову, зазначаючи, що згідно обвинувального акту вартість викраденого коня у потерпілого ОСОБА_9 становить 18000 грн., а тому з урахуванням сплаченої ОСОБА_5 суми відшкодування в розмірі 10000 грн., матеріальні збитки потерпілому повністю відшкодовані. Також зазначала, що вимоги про відшкодування витрат вартості пального в сумі 10000 грн. на розшук коня не підтверджені жодними доказами. А тому, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд вважає, що вимога про відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 в розмірі 9000 грн. є підставною та підлягає повному стягненню. В судовому засіданні доведено, що на відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, обвинуваченими було сплачено кошти на придбання нового коня за 58000 грн. Доводи законного представника ОСОБА_5 про те, що недоплачена сума матеріального збитку є відшкодуванням за побиті вікна є надуманими та не підтверджені належними доказами.

Також не заслуговують на увагу твердження адвоката ОСОБА_3 проте, що вартість коня потерпілого ОСОБА_9 згідно обвинувального акту становить 18000 грн. Дана сума збитку встановлена органами досудового розслідування, виходячи із вартості мяса конини за 1 кг живої ваги, відповідно до довідки ПП «Заготпродукт» (а.с.89). А потерпілий викраденого коня використовував як робочу силу в господарстві.

Щодо вимоги потерпілого про відшкодування витрат на пальне в сумі 10000 грн., які витрачені на розшук коня, то суд вважає, що така вимога не підтверджена належними доказами та не підлягає задоволенню.

Таким чином, цивільний позов слід задовольнити частково. Стягнути з законного представника ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 9 000 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з законного представника ОСОБА_5 в користь держави 551,20 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання - один рік шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст.104 КК Українизвільнити ОСОБА_10 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.

На підставі ст.76 КК України зобовязати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично зявлятися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покаранняіз застосування ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.)

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покаранняіз застосування ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360 грн.).

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання - шість місяців позбавлення волі.

На підставі п.1 ч.2ст.105 КК Українизвільнити ОСОБА_14 від призначеного покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру застереження.

ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покаранняіз застосування ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360 грн.).

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання - один рік позбавлення волі.

На підставі ст.104 КК Українизвільнити ОСОБА_16 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.

На підставі ст.76 КК України зобовязати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично зявлятися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з законного представника ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 9 000 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з законного представника ОСОБА_5 в користь держави 551,20 грн. судового збору.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківського через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя: