Ухвала суду № 63396108, 09.12.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16301/16-к

Провадження № 1-кс/344/4835/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В., з участю секретаря Басюк С.Р., прокурора Гринишина В.Д., слідчого Маньковського В.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016090010005646 від 05.12.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що 05.12.2016р. близько 06год. 35 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на території автомобільної стоянки, що по вул. Василя Симоненка, 13 в м. Івано-Франківськ, незаконно заволодів автомобілем марки «Volkswagen Transporter (Т5)», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 та перебуває у користуванні ОСОБА_4 В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду у розмірі 310680грн., що перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є великою матеріальною шкодою.

07.12.2016р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років та усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину, крім цього, він є жителем іншої області, не має постійного чи тимчасового місця проживання на території Івано-Франківської області та у будь-який момент може покинути територію міста та області; незаконно впливати на потерпілого, свідка враховуючи характер вчиненого злочину та те, що ОСОБА_1 відоме місце проживання та анкетні дані останніх; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, постійного джерела доходів не має, не має міцних соціальних звязків, в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності та з метою отримання коштів для існування може знову вчинити новий злочин, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання частково заперечив, оскільки вважає наведені прокурором ризики не доведеними, при цьому не заперечив обґрунтованість підозри, просив врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши залишати житло в нічний період доби.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 07.12.2016р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 289 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протоколом допиту потерпілого від 05.12.2016р., протоколами огляду місця події від 06.12.2016р., протоколами предявлення особи до впізнання від 06.12.2016р., протоколом огляду від 06.12.2016р., протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 07.12.2016р., протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2016р., протоколом допиту підозрюваного від 08.12.2016р., а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного офіційного місця роботи, його репутацію та відсутність згідно ст. 89 КК України судимості.

В той же час запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про застосування якого клопотала сторона захисту, не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, 08.10.1996р.н., проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 06 лютого 2017 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 80 (вісімдесят) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 06 лютого 2017 року включно обовязки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

4) докласти зусиль до пошуку роботи;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну, -

та розяснити, що в разі невиконання таких обовязків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розяснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Р.В. Хоростіль

Повний текст ухвали складено 12 грудня 2016 року.