Ухвала суду № 63395826, 30.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1412/16 Справа № 201/16400/16-к Слідчий суддя - Наумова О.С. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді доповідача Мазниці А.А.

суддів Коваленко В.Д., Кондакова Г.В.

При секретарі Старовойтові Є.В.

За участю:

прокурора Баклан В.В.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2016 року, якою до

ОСОБА_4, 1985 року січня місяця 24 дня народження, громадянина України, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 418 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 19.11.2016 р. та постановлення нової ухвали, якою обрати відносно ОСОБА_4 С,В. запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_3 порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 19.11.2016 р. та постановлення нової ухвали, якою обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволене клопотання слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та визначено останньому заставу у розмірі 32.311.344, 00 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 418 КК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що в свою чергу підтверджує обгрунтованість клопотання слідчого. Крім того, слідчим суддею було враховано тяжкість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, що загрожує підозрюваному, та визнано, що за наведених обставин застосування до ОСОБА_4 більш мякого запобіжного заходу є недоцільним.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, захисник адвокат ОСОБА_2 зазначає, що вищезазначена ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню через істотне порушення норм кримінального процесуального законодавства.

Захисник зазначає, що ОСОБА_4 за місцем служби зарекомендував себе з позитивного боку, був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби», має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утримання малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, співпрацює зі слідством та робить усе можливе для розкриття злочину, а отже обраний йому запобіжний захід, з урахуванням наведених відомостей про його особу, є невиправдано жорстким.

Вказує, що висновок слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ризику впливу з його боку на свідків є безпідставним, оскільки ОСОБА_4 не може впливати на свідка ОСОБА_6, будучи його підлеглим. Крім того, цей свідок надав підозрюваному позитивну характеристику.

Також зазначає, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 418 КК України є в цілому невірною зважаючи на відсутність обовязкової ознаки обєктивної сторони цього злочину вчинення відповідних дій в умовах воєнного стану або у бойовій обстановці.

Вказує, що в матеріалах, що розглядалися слідчим суддею, відсутні будь які докази того, що більш мякий запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, захисник адвокат ОСОБА_3 зазначає, що вищезазначена ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Захисник зазначає, що висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень є помилковим, оскільки жоден з наданих стороною обвинувачення доказів, на її думку, не підтверджує причетність підозрюваного до вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

Також, на думку захисника, обґрунтування наявності щодо ОСОБА_4 ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, на які посилаються слідчий та прокурор, не є переконливим та не дає достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та його захисників, що апеляційні скарги підтримали з викладених у них підстав; думку прокурора який проти задоволення апеляційних скарг заперечував, посилаючись на їх безпідставність; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_4 цих вимог закону дотримався.

Так, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зважаючи на наступне.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обовязково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть предявлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується достатньою мірою низкою доказів, в тому числі показаннями самого ОСОБА_4, протоколом огляду, переліками відправлень з оголошеною цінністю та реєстрами на кореспонденцію, з яких вбачається, що ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_4, будучи співробітниками Державної служби спеціального зв'язку і захисту інформації України, здійснюючи у межах своїх службових обов'язків супроводження та охорону відправлень з оголошеною цінністю, у період часу з 01:32 годин до 05:06 годин 16.11.2016 р., перебуваючи у купе № 1 вагону № 14 потягу № 72 сполученням Київ-Запоріжжя, втратили частину вмісту супроводжуваних відправлень - грошові кошти в сумі 29.714.387, 24 грн. та банківський метал - золото 959 загальною вагою 1.295 г.

При цьому характер дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у межах цього інциденту, що випливає з їх власних показань, зокрема те, що вони удвох, будучи озброєними, маючи при собі засоби зв'язку, перебуваючи в умовах обмеженого простору - у приміщенні купе залізничного вагону, - фактично не вчинили будь-якого опору нападнику, що згідно їх показанням був один, та не підняли тривогу у будь-який спосіб, - дає слідству достатні підстави обгрунтовано припускати, що висловлена підозрюваним версія не відповідає фактичним обставинам подій та прикриває факт викрадення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 матеріальних цінностей з охоронюваних поштових відправлень та передачі їх іншій особі.

Крім того, є підстави для висновку про те, що дії та бездіяльність ОСОБА_4 у цій частині не відповідають статутним правилам служби, достатні на даному етапі для ґрунтовної підозри його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 418 КК України.

Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 418 КК України, достатньої для вирішення питання про застосування до останнього запобіжного заходу, з яким колегія суддів погоджується.

Доводи апеляційних скарг в частині необґрунтованості та недоведеності цієї підозри колегія суддів оцінює критично у зв'язку з вищенаведеним, а також зважаючи на те, що як версія сторони обвинувачення, так і версія сторони захисту підлягають перевірці, що і є завданням досудового розслідування.

Що стосується посилань апелянтів на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного, з урахуванням даних про його особу, виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, в тому числі злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, що є особливо тяжким у розумінні ст. 12 КК України, оскільки за нього передбачене суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Крім того, фактичні обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, зокрема те, що вони пов'язані з інсценуванням вчинення злочину іншою особою з метою прикриття злочину, що фактично був вчинений, та з заволодінням надзвичайно великою сумою готівкових грошових коштів, - дають підстави обґрунтовано припускати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, та може мати для цього достатні засоби у виді принаймні частини втрачених готівкових коштів.

Таким чином, висновок слідчого судді про наявність щодо ОСОБА_4 вагомих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не можуть бути достатньою мірою усунуті іншим шляхом, ніж тримання цього підозрюваного під вартою, є обгрунтованим, і з його правильністю колегія суддів погоджується.

За викладених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисників адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2016 року, якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17 січня 2017 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9