Ухвала суду № 63395427, 13.12.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/7033/16-к

Провадження № 1-кс/206/488/16

У Х В А Л А

13.12.2016року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Пучковій О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2, який народився 20.07.1964 року в м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,

за участю:

слідчого Рябченко В.М.,

прокурора Двойнічній Л.М.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

13 грудня 2016 року слідчий Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в проваджені слідчого відділення Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області, перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040440001395 від 11.12.2016 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Матеріалами досудового розслідування встановлено, що В ніч з 10 на 11 грудня 2016, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не довелося можливим, громадянин ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував за адресою: місто Дніпро, садове товариство «Кримське Урочище», вулиця Лісна, дільниця №82, де разом зі своїм знайомим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, розпивали спиртні напої.

В процесі бесіди між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що мало місце у кухні будинку за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, який перейшов у сварку.

В той же день, у період часу з 22.00 до 23.00 годин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не довелося можливим, в процесі виниклого конфлікту у ОСОБА_2 раптово виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті громадянина ОСОБА_4 Реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи в стані сильного алкогольного спяніння, знаходячись в кухні домоволодіння за адресою: місто Дніпро, садове товариство «Кримське Урочище», вулиця Лісна, дільниця №82, діючи умисно, використовуючи кухонний ніж, який ОСОБА_2 взяв зі столу вказаного вище приміщення з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому, тримаючи ніж в правій руці, наніс громадянину ОСОБА_4 один удар в область грудної клітини с заду зліва, що призвело до смерті останнього на місці.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

Будучі допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_2 свою вину у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та детально пояснив обставини умисного протиправного заподіяння смерті громадянину ОСОБА_4

Причетність ОСОБА_2 до скоєння кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними у кримінальному проваджені доказами:

●протоколом огляду місця події;

●протоколом огляду трупа;

●показами свідків;

●показами підозрюваного ОСОБА_2;

та іншими зібраними під час досудового розслідування фактичними даними.

Як ризик, задля запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважаю те, що ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду.

На наявність зазначеного ризику вказує те, що ОСОБА_5, усвідомлюючи, що він підозрівається у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, покарання за яке передбачене діючим законодавством понад 10 років, може зникнути з місця тимчасового мешкання та переховуватись від органів досудового слідства і суду, чим може перешкодити виконанню покладених на нього процесуальних обовязків.

Підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що підозрюваний не має місця постійної реєстрації, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, що тобто не має стійких соціальних звязків у суспільстві та скоїв особливо-тяжкий злочин проти життя людини.

Таким чином, жоден із більш мяких передбачених діючим законодавством запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

На підставі вище викладеного просить застосувати у відношенні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до ч.1 ст.115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Знаходячись на волі може, знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину в скоєному злочині визнав, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш мякий вид запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні просив не застосувати більш мякий вид запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і стверджував, що більш мякі запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного та виконання обовязків згідно КПК України.

Вислухавши слідчого, доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора та захисника, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Судом встановлено, що 11.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості, щов ніч на 11.12.2016р. ОСОБА_2, 20.07.1964 р.. знаходячись у садовому будинку садової ділянки № 82 по вул.. Лісній СТ «Кримське урочище» в м. Дніпрі, розпивав спиртні напої з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, де між останнім винник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 з метою позбавлення життя ОСОБА_4, кухонним ножем умисно наніс один удар у шию потерпілого, від якого ОСОБА_4 помер на місці, кримінальне провадження № 12016040700001395.

ОСОБА_2 був затриманий 11.12.2016 року.

11.12.2015 року ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 12.12.2016 року о 18 год. 30 хв.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять рок ів.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Вказані обставини виключають обєктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобовязання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобовязалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, тобто фактично проживає у дачному будинку, періодично покидає це житло, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків. ОСОБА_2 не працює і не зможе у встановлений законом пятиденний термін внести необхідну суму застави.

Разом з тим, враховуючи визнання вини ОСОБА_2, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вважаю за можливе відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016р. 1378,00 грн. встановити розмір застави 80 мінімальних заробітних плат ( 1378 х 80 = 110.240, 00 гривень) Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 у разі його звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обовязки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, який народився 20.07.1964 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту затримання, тобто з 12 грудня 2016 року по 09 лютого 2017 року включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі - 110240,00грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з-під варти під заставу, покласти на нього обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

Зазначені обовязки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з-під варти.

Розяснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчого Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков