Справа № 209/3383/16-к
Провадження № 1-кс/209/969/16
У Х В А Л А
14 грудня 2016 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючогосудді - Замкової Я.В.
за участі: - секретаря Шепель О.Е.
прокурора -Петропольської М.Л.
представника ДДТУ - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 12.12.2016 р. подав заяву про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2А
В обґрунтування заяви ОСОБА_1, зазначив, що слідчий суддя Байбара Г.А. проводить розгляд клопотань Дніпродзержинської місцевої прокуратури за кримінальним провадженням №12014040790002210, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України без участі представників Дніпродзержинського державного технічного університету та без будь-якого їх сповіщення про розгляд клопотання, що дозволяє зробити висновок про обмеженість права сторони на рівність судового захисту та дозволяє зробити висновок про неупередженість судді. Вважає, що секретар суду та суддя, маючи великий досвід роботи, умисно створюють умови для того, щоб представник ДДТУ 12 грудня 2016 року не прибув до судового засідання, нехтуючи його процесуальними правами. Крім того зазначив, що на сайті "Судова влада" також відсутня інформація про дату розгляду клопотання прокурора про проведення слідчого експеременту. У зв'язку з чим вважає дії слідчого судді Байбари Г.А. такими, що викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, а тому вважає занеобхідне заявити відвід судді.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяву підтримав, просив її задоволити, посилаючись на наведені вище доводи.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення відводу, посилаючись на необґрунтованість заяви про відвід, та пояснила, що слідчим було особисто повідомлено сторін про розгляд клопотання про проведення слідчого експеременту 12.12.2016 року, оскільки сама ососбисто це погоджувала, що підтверджується особистою участю у судовому засіданні представника ОСОБА_3
Суддя Байбара Г.А. в судове засідання не зявився, звернувся із заявою про розгляд заяви про відвід у його відсутності, висловлювати свою думку щодо відводу бажання не виявив.
Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, відвід судді можуть заявити особи, які є учасниками кримінального провадження.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
При вирішенні заяви про відвід суд застосовує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню як джерело права відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
За замістом п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та виробленою прецендентною практикою Європейського суду з прав людини, суд має відповідати ряду вимог, зокрема бути незалежним та неупередженим. Стосовно вимоги «неупереджений» Єврепейський суд виділяє два аспекти. По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб'єктивно. Тобто жоден його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є неупередженим, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. По-друге, такий орган повинен також бути неупередженим з об'єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього.
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р., відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за субєктивним та обєктивним критеріями. Відповідно до субєктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п.49).
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_4 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких звязків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не є підставами для відводу судді, визначеними вказаними нормами КПК України та грунтуються лише на незгоді заявника із вирішенням процесуальних питань по справі. А отже судом не встановлено, ознак субєктивного ставлення, упередженості чи безсторонності у наведених заявником обставинах, тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити, оскільки останній носить суто суб'єктивний характер, не підтверджений належним чином та не грунтується на нормах закону.
На підставі наведеного, відповідно до ст.9 Конституції України, Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р., керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, -
у х в а л и в :
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Копію ухвали вручити заявнику та прокурору.
Суддя Я.В. Замкова
Судове рішення № 63394037, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 14.12.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 209/3383/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: