Постанова № 63393906, 07.12.2016, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1031/16-а

Провадження №2-а/173/21/2016

ПОСТАНОВА

іменем України

07 грудня 2016 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Пивоварова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову зазначає, що 7 травня 2015 року йому виповнилося 60 років та він почав отримувати пенсію за віком. В вересні 2015 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та підвищення пенсії у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму. На підтвердження трудового стажу надав довідку державного архіву Павлодарської області від 25 листопада 2015 року. Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 29 березня 2016 року було встановлено належність цієї довідки саме позивачу. Проте відповідач знов не прийняв цю довідку до уваги та листом від 29 квітня 2016 року відмовив у перерахунку пенсії. Позивач вважає дії відповідача незаконними, оскільки ним було надано всі необхідні документи для проведення перерахунку з 1 вересня 2015 року. Станом на 1 вересня 2015 року його загальний трудовий стаж становить 36 років 5 місяців та 8 днів, куди враховано також період навчання з 1 вересня 1970 року до 1 квітня 1974 року. до вказаного стажу роботи відповідач безпідставно не врахував період його роботи з 25 серпня 1986 року до 7 лютого 1994 року, коли він працював водієм в АТП «Транссельхозтехніка». На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з 1 вересня 2015 року та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 1 вересня 2015 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши стаж роботи 36 років 5 місяців 8 днів та з урахуванням заробітної плати за період з 1 січня 1987 року до 1 січня 1992 року.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили суд задовольнити заявлені вимоги. На думку позивача та його представника відповідачем безпідставно не було враховано до його загального трудового стажу період його навчання та роботи в АТП «Транссельхозтехніка». Також відповідач безпідставно не прийняв до уваги довідку про заробітну плату за період з 1 січня 1987 року до 1 січня 1992 року, оскільки судом було встановлено належність цієї довідки саме йому.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував. Суду пояснив, що з 8 травня 2015 року позивачу призначено пенсію за віком. Верхньодніпровським об'єднаним управлінням не було враховано документи, які надані позивачем для підтвердження його навчання та період роботи в АТП «Транссельхозтехніка», оскільки відбиток печатки в трудовій книжці є нечітким. Всього було нараховано загальний трудовий стаж 25 років 1 місяць та 21 день.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

7 травня 1955 року ОСОБА_1 виповнилося 60 років, тобто він досяг пенсійного віку у відповідності до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Він звернувся до Управління ПФУ у Верхньодніпровському районі із заявою про призначення пенсії та йому було призначено пенсію за віком. Відповідно до розрахунку стажу роботи позивача йому було нараховано загальний трудовий стаж 25 років 1 місяць та 21 день (а.с.14-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Згідно з п. д частини 2 цієї статті до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 25 серпня 1986 року він був прийнятий на роботу шофером 3 класу в Щербактинське автотранспортне підприємство в 1987 році було перейменовано на АТП «Транссельхозтехніка», про що також є відповідні записи в трудовій книжці. 29 червня 1993 року був звільнений у зв'язку з ліквідацією підприємства та того ж дня прийнятий на роботу водієм в Щербактинське ПМТЕ, звільнився за власним бажанням 7 лютого 1994 року. Отже, суд приходить до висновку, що в трудовій книжці ОСОБА_1 містяться записи про період його роботи з 25 серпня 1986 року до 7 лютого 1994 року, а тому відповідач безпідставно не врахував цей період позивача до його загального трудового стажу.

Доводи відповідача про те, що відбиток печатки підприємства в трудовій книжці є нечітким і це є підставою для неврахування цього стажу роботи, суд вважає безпідставним та необґрунтованими, оскільки відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на підприємстві, засвідчується підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Отже, неправильне оформлення записів у трудовій книжці може бути підставою для неврахування певного періоду роботи для розрахунку стажу роботи за відсутності інших документів. Разом з тим, на думку суду, такий запис можна вважати неправильним лише за умови відсутності печатки підприємства, а те, що спеціаліст Управління ПФУ не може з тих чи інших підстав прочитати, якому підприємству належить ця печатка, не є обґрунтованою підставою для неприйняття цих записів до уваги.

Також суд приймає до уваги, що позивач на вимогу відповідача на підтвердження свого стажу роботи в період з 25 серпня 1986 року до 7 лютого 1994 року надав архівну довідку комунального державного закладу «Державний архів Павлодарської області» від 25 листопада 2015 року про підтвердження факту роботи в АТП «Транссельхозтехніка» з серпня 1986 року до червня 1993 року (а.с.10-13). Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року було встановлено факт належності цієї архівної довідки саме ОСОБА_1 (а.с.5-6). У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав не врахувати період роботи ОСОБА_1 з 25 серпня 1986 року до 7 лютого 1994 року до загального трудового стажу, а тому такі дії відповідача щодо розрахунку стажу роботи позивача є неправомірними.

Окрім того, суд вважає що в загальний стаж роботи позивача необхідно врахувати його період навчання в Семіпалатінському технікумі річного флоту з 1 вересня 1970 року до 1 квітня 1974 року, що підтверджується довідкою комунального державного казенного підприємства «Коледж транспорту» від 16 червня 2016 року № 655 (а.с.29). Тобто загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 5 місяців та 8 днів.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо обчислення та розрахунку загального трудового стажу позивача, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести порахунок його пенсії з урахуванням його стажу роботи 36 років 5 місяців та 8 днів, проте провести такий перерахунок потрібно з дня набрання рішенням суду законної сили, оскільки належним чином оформлені документи на підтвердження цього стажу, зокрема довідка про навчання, було надано позивачем лише під час розгляду справи судом.

Щодо вимог позивача проведення перерахунку пенсії з урахуванням його заробітної плати за період з 1 січня 1987 року по 1 січня 1992 року, суд приходить до таких висновків.

Згідно з 1 ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

На підтвердження отриманої заробітної плати за період до 1 липня 2003 року ОСОБА_4 було надано архівну довідку комунального державного закладу «Державний архів Павлодарської області» від 25 листопада 2015 року, якою підтверджується розмір отриманої ним заробітної плати в період з серпня 1986 року до червня 1993 року включно (а.с.10-13). Відповідач не прийняв цю довідку для обчислення пенсії, оскільки в ній містилися лише ініціали позивача. Разом з тим рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року було встановлено факт належності цієї архівної довідки саме ОСОБА_1 Отже, з часу набрання рішенням суду про встановлення факту належності ОСОБА_1 цієї архівної довідки законної сили, а саме з 9 квітня 2016 року, в Управління ПФУ у Верхньодніпровському районі не було підстав не приймати її до уваги. А тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок його пенсії з урахуванням цієї архівної довідки про заробітну плату суд вважає законним та обґрунтованими. Підстав для проведення перерахунку пенсії з 1 вересня 2015 року не має, оскільки суду не було надано докази звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії 1 вересня 2015 року, такі відомості також відсутні в матеріалах пенсійної справи, оригінал якої було досліджено безпосередньо в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 94 КАС України, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають присудженню понесені ним судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 69-71, 86,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком.

Зобов'язати Верхньодніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області провести перерахунок пенсії, яка призначена ОСОБА_1 з урахуванням його стажу роботи 36 років 5 місяців та 8 днів з дня набрання рішенням суду законної сили та провести перерахунок пенсії з 9 квітня 2016 року з урахуванням його заробітної плати за період з 1 січня 1987 року по 1 січня 1992 року та враховуючи фактично отриману пенсію.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення

строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Ю. Шевченко