Постанова № 63393087, 13.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/11267/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого- Яковлєва О.В.,

суддів- Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулась до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме: зобовязання вчинити дії щодо подальшого підвищення позивачу пенсії, шляхом здійснення її перерахунку та виплати її після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, починаючи 01 червня 2015 року, зі включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається пенсія щомісячної додаткової грошової винагороди, в загальному розмірі 32683,64 грн., індексації грошового забезпечення, у загальному розмірі 1634,23 грн., грошової допомоги для оздоровлення, у загальному розмірі 6655,50 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у загальному розмірі 6655,50 грн., премії одноразової, в загальному розмірі 5405,50 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, в загальному розмірі 32325,84 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у перерахунку пенсії позивачу є протиправним, так як з додаткових виплат, що нараховувалися позивачу до звільнення сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому суми таких витрат повинні враховуватися пенсійним органом під час перерахунку пенсії.

Крім того, апелянтом зазначено, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, в порушення норм процесуального права, не наведено мотивів відступлення від практики Верховного Суду України, що викладена в рішенні від 10 березня 2015 року, у справі № 21-70а15.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з січня 2015 року призначено пенсію за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, позивачем 19 травня 2016 року подано до пенсійного органу заяву про перерахунок призначеної пенсії, відповідно до положень ст. 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В свою чергу, листом № 643/Ч-11 від 31 травня 2016 року позивачу повідомлено, що подана нею заява про перерахунок пенсії не підлягає задоволенню, так як суми отриманої щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії одноразової, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби не враховуються до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується пенсія.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, з яким не погоджується судова колегія, про відмову у задоволенні позовних вимог так як пенсійним органом правомірно відмовлено позивачу у перерахунку його пенсії, з огляду на наступне.

Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 та. ч. 2 ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у звязку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно п. 7 постанови КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Крім того, згідно п. 1 ч. 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, гарантовано право на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до пп. 2 п. 5 вказаної постанови, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Згідно пп. 3 п. 5 вказаної постанови, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

В свою чергу, одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії позивача на підставі наданих додаткових документів, відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 63 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В даному випадку, позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років з доданими до неї документами, що підтверджують розмір фактично отриманих у складі грошового забезпечення сум, які безпідставно не враховані пенсійним органам під час призначення пенсії позивачу, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, одноразової допомоги при звільненні.

Колегія суддів вважає, що аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що виплати військовослужбовцям, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Вказаний висновок також узгоджується з практикою Верховного Суду України, що викладена в рішенні від 10 березня 2015 року, у справі № 21-70а15.

Крім того, вищевказаними нормами встановлено, що пенсіонеру, який набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців.

Враховуючи, що за перерахунком пенсії позивач звернулась у травні 2016 року, надавши до пенсійного органу додаткові документи, то позовні вимоги підлягають задоволенню з 01 червня 2015 року, так як у вказаний період позивач мала право на перерахунок пенсії.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що позивачем неправильно визначено спосіб захисту свого порушеного права під час подання даного адміністративного позову.

Так, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, відповідно до статей 49, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення ПФУ, прийняте з цього питання.

При цьому, Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) зроблено висновок, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган обовязково ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначено пенсії.

В свою чергу, листом пенсійного органу від 31 травня 2016 року № 643/Ч-11 відмовлено в перерахунку пенсії позивачу, тобто рішення, як того вимагає закон, відповідачем не прийнято.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати пенсійний орган прийняти рішення по заяві позивача про перерахунок пенсії з урахуванням того, що до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, повинні бути включені суми премій, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, одноразова грошова допомога, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії пенсійного органу щодо направлення позивачу відмови у перерахунку пенсії, що викладена в листі від 31 травня 2016 року, так як саме вказаною відмовою порушено права позивача у межах спірних правовідносин.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується з посиланнями пенсійного органу на рішення Конституційного Суду № 4-рп/2015 від 13 травня 2015 року, як на підставу для відмови позивачу у перерахунку пенсії, так як вказаним рішенням надано офіційне тлумачення положень першого речення частини 4 статті 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тоді як позивач звернулась за перерахунком пенсії відповідно до положень ч. 2 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що встановлює інші підстави для перерахунку пенсії.

Крім того, відповідно до ч 1 ст. 94 КАС України, в разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час подання адміністративного позову та апеляційної скарги здійснено витрати на сплату судового збору, у сумі 1157,52 грн., що підлягають стягненню.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2016 року та прийняти у справі нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо направлення позивачу листа № 643/Ч-11 від 31 травня 2016 року, яким відмовлено у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 від 19 травня 2016 року про перерахунок пенсії, починаючи з 01 червня 2015 року, з урахуванням того, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинні бути включені суми щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, одноразових грошових допомог та премії, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, у розмірі 1157,52 грн. (одна тисяча сто пятдесят сім гривень та пятдесят дві копійки).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:О.В. Яковлєв

Судді:А.В. Бойко

ОСОБА_2