Ухвала суду № 63393023, 06.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1722/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: представника 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області - Ярошинського О.С., представника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області - Кібця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області, Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 01 серпня 2016 року №233, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі 12 ДПРЧ ГУ ДСНС) України у Миколаївській області, ГУ ДСНС України у Миколаївській області про:

- визнання протиправним та скасування Наказу (по особовому складу) начальника ГУ ДСНС України у Миколаївській області №233 від 01 серпня 2016 року про звільнення позивача та зобов'язати поновити його на раніше займаній посаді начальника караулу 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області;

- зобов'язання 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити позивачу заробітну плату за період з 23 червня 2016 року по 27 липня 2016 року включно в сумі 6 405 грн.;

- зобов'язання 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного невиконання службових обов'язків, пов'язаного із звільненням з 01 серпня 2016 року по день вирішення рішення за позовом;

- припинення (розірвання) контракту між позивачем та ГУ ДСНС України в Миколаївській області на підставі пп.7 п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту;

- зобов'язання 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в сумі (заробітна плата за квітень 2016 року склала 5 464,98 грн. : 2 = 2 732,49 грн. х 21 рік = 57 382,29 грн.) 57 382 грн.;

- зобов'язання відповідачів виплатити позивачу моральну (немайнову) шкоду в сумі 50 000 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що керівництвом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області з початку підписання позивачем контракту в червні 2014 року систематично порушувались його умови.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що підстави звільнення ОСОБА_4 зі служби в ДСНС України є законними та обґрунтованими; питання законності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вже розглядалось в судовому провадженні та не може розглядатися повторно; вимоги позивача, щодо припинення (розірвання) між ним та ГУ ДСНС України у Миколаївській області контракту після поновлення на раніше займаній посаді на підставі пп.7 п.176 Положення, абсолютно безпідставні; вимоги позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільнені у сумі 57 382,29 грн., заробітної плати за період з 23 червня 2016 року по 27 серпня 2016 року та відшкодування йому моральної шкоди у сумі 50 000 грн. безпідставні.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Зобов'язано 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за період з 23 червня 2016 року по 27 липня 2016 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_4 з 14 серпня 1995 року проходив службу в підрозділах МВС, МНС, ДСНС України. З липня 2012 року проходив службу на посаді начальника караулу 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області

Позивач звертався до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Миколаївській області, ГУ ДСНС України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування Наказу №26 від 23 лютого 2016 року, наказу №114 від 24 лютого 2016 року, Наказу №56 від 03 березня 2016 року, зобов'язання виплатити заробітну плату за травень 2016 року, зобов'язання поновити на посаді начальника караулу 12 ДПРЧ ГУ ДСНС у Миколаївській області, зобов'язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячного грошового утримання на посаді начальника караулу 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року по справі №814/437/16 вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Скасовано Наказ ГУ ДСНС України в Миколаївській області від 24 лютого 2016 року №114, скасовано Наказ ГУ ДСНС України в Миколаївській області від 03 березня 2016 року №56, зобов'язано ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за період з 03 травня 2016 року по 22 червня 2016 року.

Наказом №56 від 03 березня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4" позивача звільнено з посади та зараховано у розпорядження начальника ГУ ДСНС України у Миколаївській області з 04 березня 2016 року строком на два місяці. Цим Наказом капітана служби цивільного захисту Гуцалова В.В. зобов'язано організувати проходження служби ОСОБА_4 у 12 ДПРЧ з 05 березня 2016 року.

Скасовуючи Наказ №56 від 03 березня 2016 року, суд визнав неправомірність переведення ОСОБА_4 у розпорядження вищестоящого керівника і зобов'язав виплатити йому грошове забезпечення за весь час незаконного перебування у розпорядженні по 22 червня 2016 року.

Однак, відповідач знову припинив виплату грошового забезпечення з 23 червня 2016 року. В судовому засіданні представник відповідачів мотивував ці обставини тим, що рішення суду по справі №814/437/16 набрало законної сили лише 27 липня 2016 року і саме з цього часу на думку відповідача втратив чинність Наказ №56 від 03 березня 2016 року.

01 серпня 2016 року Наказом (по особовому складу) начальника ГУ ДСНС України у Миколаївській області №233 позивача було звільнено зі служби за пп.6 п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що скасування Наказу №56 від 03 березня 2016 року означає те, що він втрачає свою силу з дати його прийняття та не створює жодних правових наслідків для позивача. Отже, грошове забезпечення повинно було бути виплачено позивачу в тому числі і за період з 23 червня 2016 року по 27 липня 2016 року. В цій частині судове рішення не оскаржуються апелянтом.

Також суд дійшов висновку, що Наказ від 01 серпня 2016 року №233 "Про звільнення ОСОБА_4" є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству, оскільки мало місце систематичне невиконання ОСОБА_4 покладених на нього службових обов'язків. Отже, оскільки позивача звільнено правомірно, вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного невиконання службових обов'язків, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Крім того, контракт на час розгляду справи є розірваним, оскільки позивач звільнений за порушення трудової дисципліни. Суд не вбачав можливості розірвання контракту повторно.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.п.175, 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11 липня 2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказується, що строк першого дисциплінарного стягнення сплив, а всі інші накладенні на нього протиправно, а тому його було звільнено незаконно. Крім того, відповідачем не проведено дві індивідуальні бесіди з ним, що передбачено законодавством.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.44 Методичних рекомендацій щодо застосування Наказу МНС України від 07 лютого 2008 року №90, затверджених Наказом МНС України від 04 березня 2008 року №163 при звільненні зі служби осіб рядового і начальницького складу у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу слід мати на увазі, що поняття "систематичність" передбачає застосування до особи заходів дисциплінарного впливу до вчинення нею проступку, після якого керівником прийнято рішення про звільнення зі служби.

Систематичним невиконанням умов контракту є невиконання однією зі сторін одного із зобов'язань та інших умов, визначених контрактом, які допускались два чи більше разів протягом останнього року служби.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звільнення за позивачем рахується наступні дисциплінарні порушення, а саме:

- Наказом від 09 листопада 2015 року №163 за неналежну підготовку до контрольної перевірки та за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків на капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 накладене дисциплінарне стягнення у вигляді "догана";

- Наказом від 23 лютого 2016 року №26 за порушення вимог наказів, розпоряджень та керівних документів МВС України, ДСНС України, ГУ ДСНС України у Миколаївській області, неякісного виконання своїх посадових обов'язків, що може призвести до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань на капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 накладене дисциплінарне стягнення у вигляді "сувора догана".

Стосовно доводів апелянта про те, що вищезазначені дисциплінарні стягнення накладені на нього протиправно, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року встановлено, що в судовому засіданні позивач частково погодився з недоліками, зазначеними у висновку службової перевірки, доказів на спростування, зазначених у висновку перевірки порушень позивач, всупереч ст.71 КАС України, суду не надав, суд дійшов висновку, що Наказ №26 від 23 лютого 2016 року є правомірним та таким, що не належить скасуванню.

На підтвердження доводів стосовно протиправності Наказом від 09 листопада 2015 року №163 апелянтом не надано жодних доказів.

Так, відповідно до п.1 контракту про проходження служби цивільного захисту від 15 червня 2016 року №612/14 між та ГУ ДСНС у Миколаївській області та ОСОБА_4, останній взяв на себе зобов'язання додержуватись Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово порушував взяті на себе зобов'язання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Згідно пп.6 п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11 липня 2013 року, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, зокрема, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність прийнятого Наказу №233 від 01 серпня 2016 року про звільнення позивача зі служби за пп.6 п.176 Положення.

Згідно п.175 Положення, перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В матеріалах справи наявний акт від 29 липня 2016 року про неможливість проведення бесід щодо звільнення із служби у запас Збройних Сил, складений начальником 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області Гуцаловим В.В. та заступником начальника 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області Сєдих Д.С., в якому зазначено, що ОСОБА_4 відмовився від проведення індивідуальних бесід.

За таких обставин, доводи апелянта про те, що відповідачем не проведено дві індивідуальні бесіди з ним, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати за час вимушеного невиконання службових обов'язків, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту та моральної шкоди є похідними з вимоги про скасування Наказу про звільнення, задоволенню не підлягають, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги судова колегія не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 грудня 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.