Ухвала суду № 63392991, 13.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3604/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Котовської об'єднаної державної податкової інспекції (Ананьївське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції (Ананьївське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування податкової вимоги -,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство «Одесагаз» (далі - ПАТ «Одесагаз», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції (Ананьївське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило суд: визнати неправомірними дії щодо винесення податкової вимоги № Ю-40428-15 від 07 липня 2016 року про сплату недоїмки у розмірі 87 813,03 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені; скасувати податкову вимогу № Ю-40428-15 від 07 липня 2016 року про сплату недоїмки у розмірі 87 813,03 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувана вимога від 07 липня 2016 року винесена податковим органом неправомірно, оскільки ним своєчасно виконано всі необхідні дії для фактичної сплати податків до бюджету.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Котовська ОДПІ (Ананьївське відділення) ГУ ДФС в Одеській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Котовської ОДПІ (Ананьївське відділення) ГУ ДФС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПАТ «Одесагаз» подало до АТ «Єврогазбанк» платіжне доручення № 13180 від 17 червня 2014 року на сплату єдиного внеску за травень 2014 року в сумі 99 390,64 грн., яке було одержано банком 18 червня 2014 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 липня 2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17 липня 2014 року тимчасової адміністрації строком на 3 місяці по 17 жовтня 2014 року.

Заявою від 20 червня 2014 року № 80, отриманою відповідачем 20 червня 2014 року, позивач повідомив, що подав, зокрема, платіжне доручення № 13180 до АТ «Єврогазбанк», але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено. Також, до заяв було додано копію відповідного платіжного документу.

Проте, незважаючи на вказане, позивачу надійшла податкова вимога № Ю-40428-15 від 07 липня 2016 року про сплату недоїмки у розмірі 87 813,03 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені.

Не погоджуючись з вищевказаною податковою вимогою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно виніс оскаржувану податкову вимогу, оскільки ПАТ «Одесагаз» своєчасно сплачувало податки, але з вини АТ «Єврогазбанк» платіж своєчасно не був перерахований на рахунок Котовської ОДПІ (Ананьївське відділення) ГУ ДФС в Одеській області.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податковому кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів України» та Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів України".

В апеляційної скарзі вказується на те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року підлягає скасуванню оскільки прийнята в порушення норм діючого законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 1.24, п.1.29 ст.1, п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні» визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п.1.24 ст.1). Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система (п.1.29 ст.1). Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (ст. 8).

Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідальність банків при здійсненні переказу передбачена приписами ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», де зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Відповідно п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку».

Пунктом 129.6 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Одесагаз» подало до обслуговуючого банку належним чином оформлене платіжне доручення, банком воно було прийняте до виконання, проте платіж своєчасно не був перерахований на рахунок Котовської об'єднаної державної податкової інспекції (Ананьївське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Дослідивши наявні документи у справі, колегією суддів встановлено, що дійсно в матеріалах справи міститься копія платіжного доручення №13180 /а.с.9/ з відміткою банку АТ «Єврогазбанк», згідно якої вбачається, що позивачем 17 червня 2014 року відбулася сплата єдиного внеску на рахунок відповідача, таким чином на думку колегії суддів, даний документ являється підтвердженням того, що позивачем своєчасно та в повній мірі виконано грошове зобов'язання перед податковим органом щодо сплати єдиного внеску.

До того ж, аналізуючи вищевказані норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вищевказаних норм законодавства порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п.129.7 ст.129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.

Аналізуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що податковий орган неправомірно виніс позивачу податкову вимогу № Ю-40428-15 від 07 липня 2016 року про сплату недоїмки у розмірі 87 813,03 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені, оскільки на думку колегії суддів товариство своєчасно сплачувало податки, однак не з вини позивача, а з вини АТ «Єврогазбанк» платіж своєчасно не був перерахований на рахунок Котовської ОДПІ (Ананьївське відділення) ГУ ДФС в Одеській області.

Посилання апелянта на те, що на платіжному дорученні № 13180 відсутня відмітка «Дата виконання», таким чином не підтверджено, що кошти з рахунку позивача були списані, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до п.2 ст. 72 КАС України обов'язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача по справі, однак ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції податковим органом не надано будь-яких належним чином завірених документів, які б могли підтвердити вищевказані доводи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції (Ананьївське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: А.В.Бойко

Суддя: О.В.Яковлєв