Ухвала суду № 63392919, 13.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3916/16

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника апелянта - Бандери А.В.

представника позивача - Білоусова Л.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до Головного управління Держспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис до акту перевірки від 25.07.2016 р. № 13.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, оформленої актом від 25.07.2016 р. № 13, на підставі яких складений оскаржуваний припис, не ґрунтуються на приписах законодавства та не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року , адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі звернень споживачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо порушення водопостачальною організацією прав споживачів, спеціалістами Головного управління Держспоживслужби в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ "Інфокс", за результатами якої складено акт від 25.07.2016 р. № 13.

Перевіркою встановлено порушення ч.2 п.10, ч.5 п.15, пп.6 п.29, пп.4 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630.

На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, згідно ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" суб'єкту господарювання наданий припис до акту від 25.07.2016 р. № 13, яким зобов'язано філію "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс": провести коригування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які були виставлені споживачам ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за нормами споживання, з урахуванням вимог ч.2 п.10 Правил № 630, а саме з урахуванням показників приладів обліку води; привести умови договорів № 22536/5 від 16.03.2009 р. та № 46177/5 від 16.04.2011 р. у відповідність до Правил № 630 та Типового договору, виключивши з договору несправедливі умови, зокрема друге речення п.3.4.5 відновити послугу з водовідведення гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та провести перерахунок розміру плати за фактично не надані послуги з водовідведення у період з 27.05.2015 р. до дня відновлення послуги з водовідведення, відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 р. № 151.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність винесеного припису.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" та ОСОБА_4 було укладено договір на водопостачання та водовідведення від 16.03.2009 р. № 22436, згідно п.3.4.5 якого обов'язок щодо повірки засобу обліку покладено на ОСОБА_4

Актом Комунального підприємства "Сервісний центр" від 22.12.2010р. №213084, який підписано ОСОБА_4 без будь-яких зауважень, зафіксовано встановлення 22.12.2010р. за адресою: АДРЕСА_2, засобів обліку КВ-15 № 189370, КВ-15 № 032236 (для холодної води) та КВ-15 №519194, КВ-15 №565074 (для гарячої води) із зазначенням необхідності провести повірку засобів обліку у 4 кв. 2013р.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 повірку засобу обліку не провів у 4 кв. 2013р., а провів лише 16.05.2016 р., позивачем було прийнято рішення провести нарахування ОСОБА_8 за нормами водоспоживання за період з 01.02.2016 р. по 16.05.2016 р.

Аналогічний договір на водопостачання та водовідведення від 16.05.2011 р. №4 6177/5 філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" укладений із ОСОБА_10

Згідно акту Комунального підприємства "Сервісний центр" від 05.10.2010 р. № 235056, який підписано ОСОБА_10 без будь-яких зауважень, зафіксовано встановлення 05.10.2010 р. за адресою: АДРЕСА_3, засобів обліку КВ-15 № 351354, КВ-15 № 373447 (для холодної води) та КВ-15 № 5356867, КВ-15 № 5222029 (для гарячої води) із зазначенням необхідності провести повірку засобів обліку у 4 кв. 2013 р.

Втім, ОСОБА_10 повірку засобу обліку не провів у 4 кв. 2013 р., у зв'язку із чим, з урахуванням акту Комунального підприємства "Сервісний центр" від І8.12.2006 р. № 429061 про попередню повірку наведених засобів обліку з незмінними показниками з 2006 р. по 2010 р., позивачем було прийнято рішення провести нарахування ОСОБА_10 за нормами водоспоживання, починаючи з 01.06.2015 р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,який прийняв до відому , що згідно п.21 Правил № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, а також, що згідно п. 24 Порядку до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги, до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, а саме: витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата, що у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення можливо включати витрати пов'язані з засобами обліку, але лише тих, які є власністю філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс".

Суд апеляційної інстанції згоден з посиленням на правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 25.04.2015 р. по справі № 6-60цс15 де зазначено, що підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Колегія суддів зазначає, що засіб обліку води по даній справі є власністю споживача, а витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) такого засобу обліку не включені до складу тарифів на послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, встановлених для філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс", витрати за періодичну повірку покладаються на споживача.

Відповідно до п. 16 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. N 869, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 532, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води.

Відповідно до п.2 Порядку № 532 він застосовується під час установленнях Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення для суб'єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку тарифів.

При цьому у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені для філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до 29.01.2016 р. не включено витрати на повірку засобів обліку води.

Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2015 р. № 2868 (набрала чинності з 29.01.2016 р.) встановлений тариф на централізоване постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для ТОВ "Інфокс" філії "Інфоксводоканал".

Дата чергової державної повірки приладу обліку споживача у даній справі настала до 29.01.2016 р., тобто до введення в дію необхідних тарифів, повірка приладів обліку повинна проводитися за його рахунок.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності проведення повірки засобів обліку за рахунок споживачів також викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.11.2013 р. у справі № 6-42250св13 та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.11.2014 р. у справі № 6-36644св14.

Крім того, в ухвалі Верховного Суду України від 19.01.2011 р. № 6-6642св10 висловлено правову позицію, що періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки за відповідним Типовим переліком послуг, який є додатком до зазначеного порядку, відноситься до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного припису діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Окрім того,колегія суддів наголошує,що відповідач провів перевірку за скаргами споживачів поза вимог скарг ( споживачі були не згодні с тарифами та просили їх відкоригувати) втрутився в інші сфери господарської діяльності позивача та вніс припис про усунення порушення інших прав споживача, про які його не уповноважували заявники та які не були предметом розгляду скарги споживачів, перевишивши при цьому надані йому заявниками повноваження,що також є підставою для скасування припису.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206,211,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до Головного управління Держспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст виготовлено 13.12.2016 р.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.