Ухвала суду № 63392884, 13.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р. Справа № 1413/895/2012

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПавлюк К.І.

за участю сторін: Позивач ОСОБА_5 (паспорт)ДСАПащенко В.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області, Державної судової адміністрації України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області, Державної судової адміністрації України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року в задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено.

ОСОБА_5 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 08 липня 2016 року по справі № 1413/895/2012 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення без повного і всебічного дослідження усіх обставин справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 02.02.1995 року ОСОБА_5 було обрано суддею Казанківського районного суду Миколаївської області.

27.08.1996 року ОСОБА_5 відповідно до акту МСЕК №119432 було визнано інвалідом другої групи.

21.04.1997 року Указом Президента України №357/97 ОСОБА_5 звільнено з посади судді Казанківського районного суду Миколаївської області у зв'язку з поданням письмової заяви про звільнення за станом здоров'я.

07.02.2002 року рішенням Печерського районного суду м. Києва задоволено позов ОСОБА_5 до Адміністрації Президента України, визнано за позивачем право на відставку з посади судді Казанківського районного суду Миколаївської області, а також змінено формулювання причини звільнення із звільнення за станом здоров'я на звільнення у відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків (а.с.4).

20.07.2004 року Позивач отримав посвідчення судді у відставці Казанківського районного суду Миколаївської області (а.с.5).

02.03.2012 року ОСОБА_5 звернувся до ТУ ДСА в Миколаївській області про видачу йому довідки щорічного грошового утримання судді загального суду за 2011 рік (а.с.16).

27.04. 2012 року ТУ ДСА в Миколаївській області видало позивачу Довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та Довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з якими їм призначено (перераховано) пенсію (а.с.12, 13).

13.04.2012 року Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області з заявою про перегляд та перерахунок призначеної пенсії із розміру грошового утримання судді (а.с.7).

25.04.2012 року УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області відмовлено позивачу у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.8).

03.05.2012 року ОСОБА_5 повторно звернувся до УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області про перерахунок пенсії з розміру грошового утримання судді (а.с.9).

11.05.2012 року УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області повторно відмовив позивачу у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки відповідно до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, комплект документів подається до управління Пенсійного фонду через уповноважену особу за останнім місцем роботи (а.с.10).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року в задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено. Колегія суддів погоджується з означеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів», який діяв на час звільнення позивача з посади, суддя, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

В подальшому, питання щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці регулювалось Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

В свою чергу, ч. 1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено засади призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, вік, з якого суддя, який вийшов у відставку має право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання.

Ч. 2 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».

В редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка діє в теперішній час, мається аналогічне регулювання в ст.120, ст.141.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Станом на 1997 рік, на час звільнення позивача з посаді судді, право на відставку судді, було можливо, як у зв'язку з наявністю стажу судді 20 років, так і за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.

Разом з тим, право на щомісячне довічне грошове утримання, суддя мав лише за наявністю стажу роботи суддею не менше 20 років.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на відставку мають лише ті, у кого стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років.

Така підстава для відставки судді, як стан здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» вже відсутня, а тому, діючий Закон безумовно пов'язує право на щомісячне довічне грошове утримання, з відставкою судді.

В Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) від 03.06.13 №3-рп/2013 зазначено, що одержання суддею щомісячного довічного грошового утримання обумовлене винятково наявністю стажу роботи на посаді судді не менше двадцяти років та виходом у відставку і не залежить від досягнення суддею пенсійного віку.

Таким чином, як Законом України «Про статус суддів» так і Законом «Про судоустрій і статус суддів» питання щомісячного довічного грошового утримання судді пов'язуються з наявність двох умов: 1) відставкою судді; 2) стажу роботи на посаді судді не менше 20 років.

Оскільки, у позивача відсутній стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, у нього відсутнє право на щомісячного довічного грошового утримання судді.

Також, як вибачається з матеріалів справи ОСОБА_5 вже звертався до суду із позовними вимогами про визнання незаконними дій та зобов'язання відповідачів вчинити певні дії щодо переведення його (позивача) на інший вид пенсії з пенсії по інвалідності на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Постановою Казанківського районного суду від 14.08.13 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5, оскільки він не має права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Зазначена постанова суду першої інстанції була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.14 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.15 (К/800/4629).

Крім того, звернення позивача до УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області 03.05.12, 13.04.12 та звернення до ТУ ДСА в Миколаївській області від 02.03.12, взагалі не пов'язані з уточненими позовними вимогами.

Порядок звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перелік документів, необхідних для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, порядок виплати такого утримання регламентується Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок).

Згідно до п. 1.2 Розділу І вказаного Порядку щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України або Президента України про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку, у тому числі у відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду. У разі звернення пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду щомісячне довічне утримання призначається з дня звернення.

При чому, днем звернення за призначенням щомісячного довічного утримання вважається день приймання органом, що призначає щомісячне довічне утримання, письмової заяви та документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Згідно п. 1.1 Розділу І Порядку заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці подається до управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах за місцем проживання (реєстрації) судді через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Крім того, Розділом II Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 передбачено перелік документів, які необхідні для призначення щомісячного довічного утримання.

При чому, у разі, якщо до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додані не всі необхідні документи, орган, що призначає щомісячне довічне утримання, письмово повідомляє про те, які документи необхідно подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за щомісячним довічним утриманням уважається день приймання заяви про призначення щомісячного довічного утримання або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. При цьому подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, подаються в обов'язковому порядку разом із заявою.

В свою чергу, позивач у встановленому порядку за призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не звертався, необхідний пакет документів не надавав, відносно позивача не направлялось подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не виконав приписи Вищого адміністративного суду України, оскільки як вибачається з матеріалів справи Позивач уточнив свої позовні вимоги та суд першої інстанції розглядав позов з уточненими позовними вимогами встановивши характер спірних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року по справі № 1413/895/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 13 грудня 2016 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук