Ухвала суду № 63392779, 13.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5639/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністра оборони України, Міністерства Оборони України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Військова частина А0456, Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2016 р., зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів на відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Одеського окружного адміністративного суду 26.10.2016р. надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністра оборони України, Міністерства оборони України, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Міністра оборони України від 10.10.2016 р. (прийнято ним по доповідній записці начальника Генерального штабу Збройних Сил України), яким визначено виплату позивачу, як кадровому офіцеру Збройних Сил України, грошового забезпечення лише за частину часу вимушеного прогулу, в якому він перебував з 08.10.2009р. по 20.05.2015р. в результаті незаконного звільнення з військової служби;

зобов'язати Міністра оборони України у порядку, встановленому чинним законодавством України, прийняти рішення про виплату позивачу грошового і матеріального забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 08.10.2009р. по 20.05.2015р. включно та оформити це рішення належним службовим документом;

зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за частину часу вимушеного прогулу з 25.07.2014р. по 20.05.2015р. Нарахування грошового забезпечення провести в обсязі, за складом і з підстав, як це визначено пунктом 12 резолютивної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2014р. у адміністративній справі № 2а-6803/09/1570, яка набрала законної сили;

зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу грошові кошти як компенсацію за речове майно, яке підлягало видачі позивачу, як капітану I рангу, за нормами забезпечення речовим майном згідно чинного на той час законодавства України, за частину часу вимушеного прогулу з 25.07.2014р. по 20.05.2015р. включно;

зобов'язати Міністерство оборони України провести відповідно до чинного законодавства України індексацію грошових коштів на момент виплати позивачу грошей за частину часу вимушеного прогулу з 25.07.2016р. по 20.05.2015р. включно;

стягнути з Міністерства оборони України на користь позивача на відшкодування заподіяної йому протиправним рішенням Міністра оборони України моральної шкоди в розмірі 500 (п'ятсот) тисяч гривень.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач заявив усне клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Командувачеві ВМС ЗС України видавати на підставі наказу Міністра оборони України №428 (по особовому складу) від 13.05.2016р. про звільнення позивача з військової служби у відставку наказ по стройовій частині Командування ВМС ЗС України про виключення його зі списків особового складу військової частини і зняття з усіх видів забезпечення до нарахування та виплати йому Міністерством оборони України в повному обсязі грошового і матеріального забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 08.10.2009р. по 20.05.2015р. включно.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду позивачем подана апеляційна скарга, у якій зазначено, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що забезпечуючи такий позов шляхом заборони Командувачеві ВМС ЗС України видавати на підставі наказу Міністра оборони України №428 (по особовому складу) від 13.05.2016р. про звільнення позивача з військової служби у відставку, наказ по стройовій частині Командування ВМС ЗС України про виключення його зі списків особового складу військової частини і зняття з усіх видів забезпечення до нарахування та виплати йому Міністерством оборони України в повному обсязі грошового і матеріального забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 08.10.2009р. по 20.05.2015р. включно, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає правильною таку позицію суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов також може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення адміністративного позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.

Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України , що є неприпустимим.

В системному зв'язку застосування законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності труднощів виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому, судовий захист - найвища гарантія забезпечення прав та свобод громадян, прав та інтересів юридичних осіб, тому, при вирішенні кожної справи, суд, насамперед, враховує наявність у справі публічного інтересу та відсутність будь-яких обмежень та надання переваг з боку суду учасникам процесу щодо реалізації їх матеріальних та процесуальних прав.

Таким чином, колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.117 КАС України, що є неприпустимим.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200,206,211,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністра оборони України, Міністерства Оборони України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Військова частина А0456, Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2016 р., зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів на відшкодування моральної шкоди,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.