У Х В А Л А
5 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2016 року у справі за його позовом до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - прокуратура Черкаської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
у с т а н о в и л а:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 листопада 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, позивач подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм процесуального права, а саме статті 211 КАС, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 8 вересня, 27 жовтня, 7 листопада 2016 року (справи №№ К/800/23956/16, К/800/28808/16, К/800/29793/16 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
Зі змісту оскарженого рішення видно, що суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі частини другої статті 211 КАС, оскільки суд апеляційної інстанції не постановив остаточного рішення щодо апеляційної скарги позивача, яка залишена без руху через неподання скаржником доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У рішеннях, наданих для порівняння, як видно з їх змісту, в одних випадках не існувало причин для відмови у відкритті касаційного провадження, принаймні таких, що зазначені в оскарженій ухвалі (ухвала від 27 жовтня
2016 року), в інших - суд відмовив у відкритті провадження, але з інших підстав - в ухвалі від 7 листопада 2016 року через невідповідність касаційної скарги вимогам частини п'ятої статті 213 КАС, а в ухвалі від 8 вересня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС через необґрунтованість касаційної скарги та відсутності у ній посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.
З наведеного висновується, що суди не тлумачили зміст статті
211 КАС, а застосовували її залежно від фактичних обставин кожної із справ.
Потрібно також зазначити, що обґрунтування заяви, характер вимог, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак (проявів) неоднакового застосування одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах.
З наведеного можна підсумувати, що заява не містить законних підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - прокуратура Черкаської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Б. Прокопенко
І.Л. Самсін
Судове рішення № 63392673, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 05.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/1305/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: