Рішення № 63391520, 06.12.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/3261/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Продана Б. Г., при секретарі Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+К», товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачів, товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», третьої особи про відшкодування шкоди, пояснивши суду, що 19.10.2015 року, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Scania P420», державний номер НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху, не дотримався безпечної дистанції руху та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Mersedes», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в якому знаходилась і його дружина ОСОБА_2, у зв'язку з чим було завдано механічні пошкодження автотранспортному засобу позивача, а ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 10.12.2015 № 686/24115/15-П ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

ОСОБА_3 працює водієм на ТОВ «СТЛ+М» і в момент вчинення ДТП перебував на роботі.

Автомобіль марки «Scania P420», державний номер НОМЕР_1 застрахований в страховій компанії ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант».

В ході слухання справи позивачі відмовились від позоних вимог до страхової компанії та просять стягнути солідарно із ТОВ «СТЛ+М» та ТОВ «СТЛ+К» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 25000 грн. та стягнути солідарно із ТОВ «СТЛ+М» та ТОВ «СТЛ+К» на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mersedes», державний номерний знак НОМЕР_2, визначеної експертом за винятком суми стягненої в межах ліміту страхового відшкодування із стахової компанії, стягнути моральну шкоду в розмірі 15000 грн., франшизу по стаховому полісу 1000 грн., стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали в повному обсязі, та просять його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «СТЛ+К» в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити, посилаючись на те, що є неналежним відповідачем.

Представник відповідача ТОВ «СТЛ+М» в судовому засіданні проти позову частково заперечив, просить врахувати зношеність майна або меншу вартість пошкоджених частин попередньої модифікації деталей.

Третя особа в судовому засіданні при вирішенні спору покладалась на думку суду.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

З положень ч. 1 ст. 1187 ЦК України випливає, що діяльність пов'язана з використанням транспортного засобу є джерелом підвищеної небезпеки, а тому відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки про доходи, виданій ОСОБА_3, останній перебуває у трудових відносинах із ТОВ «СТЛ+М» на основній формі працевлаштування на посаді водія.

На підставі викладеного відповідальність за завдану працівником ОСОБА_3 шкоду несе юридична особа, а саме: ТОВ «СТЛ+М».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СТЛ+К» застрахувало автомобіль марки «Scania P420», державний номер НОМЕР_1 в страховій компанії ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», а відповідно до договору оренди від 30.04.2015 року № 30-4/2015 та акту прийому- передачі від 01.05.2015 року, належний на праві власності ТОВ «СТЛ+К» автомобіль марки «Scania P420», державний номер НОМЕР_1, переданий в оренду ТОВ «СТЛ+М».

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа понесла для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до п. 2.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобівзатвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092(далі - Методика) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визначається як грошові витрати, які необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого дорожнього транспортного засобу.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування вказує на те, що у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди суди на підставі ст. 1194 ЦК постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність на користь потерпілої особи, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнта зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

Методика не передбачає можливості укомплектування пошкодженого транспортного засобу зношеними деталями.

Згідно з п.14 Постанови №4 від 01.03.2013 ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», «особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, було використано нові вузли, деталі.

Таким чином, позивач має право на повне відшкодування збитків, якими є як реальна вартість пошкодженого транспортного засобу (страхове відшкодування), так і вартість робіт, виконання яких необхідно для повного відновлення транспортного засобу.

З огляду на викладене правильний висновок про стягнення з Відповідача, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці. Аналогічні правові позиції і висвітлені в постанові ВСУ від 2 грудня 2015 року справа 6- 691 цс 15.

Таким чином, відшкодуванню Відповідачем підлягає різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичног зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей.

Згідно висновку 3034/16-26 експерта від 11.07.2016 року за результатами проведення судової авто НОМЕР_3, вартість відновлювального ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу складових складає 194 812,95 грн.

Згідно висновку 4868/16-26 експерта за результатами проведення судової авто НОМЕР_4 вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових) складає 85 207,76 грн.

Відповідно до ст.9Закону «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

На підставі викладеного, з врахуванням того, що відповідальність за завдану працівником ОСОБА_3 шкоду несе юридична особа ТОВ «СТЛ+М», суд приходить до висновку, що позов підлягає часковому задоволенню. Слід стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» на користь ОСОБА_1 144 812 грн. 95 коп. майнової шкоди (194812,95 грн. 50000,00 грн. = 144812,95 грн.), 1 000 грн. моральної шкоди, 1 000 грн. франшизи по страховому полісу та 1251 грн. 20 коп. судових витрат. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» на користь ОСОБА_2 1 500 грн. моральної шкоди. Решту позову залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ст.ст.16, 22, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.9 ЗУ «Про страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» (Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Ленінградська 15) на користь ОСОБА_1 144 812 грн. майнової шкоди, 1 000 грн. моральної шкоди, 1 000 грн. франшизи по страховому полісу та 1 251 грн. 20 коп. судових витрат.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» (Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Ленінградська 15) на користь ОСОБА_2 1 500 грн. моральної шкоди.

Решту позову залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: