Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №333/7349/15 Головуючий у 1 інстанції: Боровікова А.І.
Провадження № 22-ц/778/3297/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Полякова О.З.,
ОСОБА_2,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого акціонерного товариства «ВНДІкомпресормаш» про стягнення надбавки, премії, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ«Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (далі ПАТ) про стягнення надбавки, премії, середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди.
В позові зазначав, що 01.12.2014 р. він був прийнятий на посаду заступника директора з комерційної діяльності ПАТ НВАТ ВНДІкошіресормаш за строковим трудовим договором на період з 01.12.2014 р. по 10.03.2015 р. 11.03.2015 р. строк дії зазначеного трудового договору був подовжений на невизначений термін. 01.07. 2015 р. він був звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з переїздом на нове місце проживання, за ст. 38 КЗпП України. Відповідач при його звільненні повного розрахунку з ним не провів, про нараховані суми, належні позивачу при звільненні, письмово не повідомив. Відповідно до умов укладеного між сторонами трудового договору, відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати позивачу надбавку до заробітної плати у розмірі 10000 грн. Відповідач, в порушення укладеного трудового договору, при його звільнені не сплатив йому нараховану та несплачену надбавку до заробітної за період січень березень 2015 р. у розмірі 8 000, 00 грн. Також, при звільненні йому не була виплачена премія у розмірі 0,05% від фактичної ціни реалізації продукції по укладеним співробітниками управління з продажу готової продукції договорам поставки (купівлі-продажу) при надходженні грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства за березень 2015 р. у розмірі 9500 грн. та премія у розмірі 1% від валового маржинального прибутку підприємства, отриманого за реалізацію готової продукції за січень, лютий, березень 2015 р. у розмірі 118630 грн., що підтверджується службовою запискою начальника управління продажу готової продукції ОСОБА_4 та банківською випискою за картковим рахунком, на який перераховувалася заробітна плата. Позивач зазначає, що, як вбачається з зазначеної службової записки, начальник управління продажу готової продукції просить узгодити маржинальний прибуток, зокрема за напрямком «Продукція та послуги ВНДІ», у розмірі 12 676 тис. грн. Відповідно до резолюції Завідуючого ПЕВ ОСОБА_5 маржинальний прибуток за напрямком Продукція та послуги ВНДІ узгоджений у розмірі 11 863 тис. грн. Відповідно до п. 2.9, Положення про мотивацію персоналу управління продажу готової продукції AT «НВАТ «ВНДІкомпресормаш», яке затверджене наказом Директора AT НВАТ «ВНДІкомпресормаш» № 277 від 29.12.2014 p., премія заступника директора з комерційної діяльності формується у розмірі 0,05% від фактичної ціни реалізації продукції по укладеним співробітниками управління з продажу готової продукції договорам поставки (купівлі-продажу) при надходженні грошових коштів па розрахунковий рахунок підприємства та премія у розмірі 1% від валового маржинального прибутку підприємства, отриманого за реалізацію готової продукції за звітний місяць. 1% від валового маржинального прибутку підприємства, отриманого за реалізацію готової продукції у першому кварталі 2015 р складає: 11 863 000,00 грн. х 1% = 118 630, 00 грн.
Позивач вказує, що відповідач був зобовязаний в день звільнення виплатити на його користь надбавку до заробітної за період січень - березень 2015 р. у розмірі 8000 грн., премію у розмірі 0,05% від фактичної ціни реалізації продукції по укладеним співробітниками управління з продажу готової продукції договорам поставки (купівлі-продажу) при надходженні грошових коштів нa розрахунковий рахунок підприємства за березень 2015 р. у розмірі 9500 грн. та премію у розмірі 1% від валового маржинального прибутку підприємства, отриманого за реалізацію готової продукції за січень, лютий, березень 2015 р. у розмірі 118 630 грн. Середньоденна заробітна плата за його розрахунком складає 730 грн. 11 коп. Кількість робочих днів затримки за період з 01.07.2015 р. по 30.09.2015 р. складають 65 днів (лист Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 р. № 10196/0/І4-14/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік). Середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку становить 47457 грн. 15 коп. (730,11 грн. х 65 днів).
Позивач зазначає, що з січня 2015 р. відповідач, в порушення діючого законодавства про працю, виплачував йому заробітну плату, надбавки та премії з порушенням встановлених строків та у не повному обсязі. Вимоги до директора підприємства про виплату заробітної плати, надбавки та премії у повному обсязі та в строки, передбачені законодавством та трудовим договором, ігнорувалися, а згодом переросли у конфлікт, в результаті якого директор намагався примусити написати заяву про звільнення за власним бажанням. Конфлікт на роботи та нервовий стан, у якому він перебував спричинили конфлікти у сім'ї, які згодом стали причиною його розлучення із дружиною. Вищевказане призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Спричинену йому моральну шкоду позивач оцінює у 48000 гри.
Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити на його користь надбавку до заробітної за період січень - березень 2015 р. у розмірі 8000, 00 грн., премію у розмірі 0,05% від фактичної ціни реалізації продукції по укладеним співробітниками управління з продажу готової продукції договорам поставки (купівлі-продажу) при надходженні грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства за березень 2015 р. у розмірі 9500,00 грн. та премію у розмірі 1% від валового маржинального прибутку підприємства, отриманого за реалізацію готової продукції за січень, лютий, березень 2015 р. у розмірі 118630,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 47457,15 грн., моральну шкоду у розмірі 48000,00 гри.
В ході судового розгляду, позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги. Відповідно до уточненої позовної заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на його користь надбавку за високі досягнення в праці за період грудень 2014 р. - червень 2015 р. у розмірі 82 085, 03 грн., премію у розмірі 0,05% від фактичної ціни реалізації продукції по укладеним співробітниками управління з продажу готової продукції договорам поставки (купівлі-продажу) при надходженні грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства за період з січня 2015 р. по червень 2015 р. у розмірі 7885,60 грн. та премію у розмірі 1% від валового маржинального прибутку підприємства, отриманого за реалізацію готової продукції за період з січня 2015 р. по березень 2015 р. у розмірі 93 330, 00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 209 407, 06 грн., моральну шкоду у розмірі 48 000, 00 грн., а разом 440707, 69 грн. та судові витрати.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити, стягнути з відповідача на його користь надбавку за високі досягнення в праці за період грудень 2014 року червень 2015 року у розмірі 82085,03 грн., премію у розмірі 0,05% від фактичної ціни реалізації продукції по укладеним співробітниками управління з продажу готової продукції договорам поставки (купівлі-продажу) при надходженні грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства за період з січня 2015 р. по червень 2015 р. у розмірі 7885,60 грн. та премію у розмірі 1% від валового маржинального прибутку підприємства, отриманого за реалізацію готової продукції за період з січня 2015 р. по березень 2015 р. у розмірі 93 330, 00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 209 407, 06 грн., а разом 392707,69 грн. в іншій частині рішення залишити без змін.
ПАТ подані заперечення на спростування апеляційної скарги. Відповідач просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлені такі обставини та правовідносини.
Наказом №196-к від 01.12.2014 року позивача ОСОБА_3 прийнято на посаду заступника директора з комерційної діяльності ПАТ«Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» за строковим трудовим договором з 01.12.2014 р. по 10.03.2015 р.
Відповідно до вказаного наказу та штатного розкладу позивачу встановлений оклад в розмірі 16 130,00 грн. та надбавка за високі досягнення в праці в розмірі 12 410,00 грн.
11.03.2015 р. строк дії зазначеного трудового договору був подовжений на невизначений термін.
Наказом № 153-к від 30.06.2015р. позивач був звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з переїздом на нове місце проживання за ст. 38 КЗпП України.
На час прийняття на посаду позивача на ПАТ діяв колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» на 2011-2013 роки.
Відповідно до п.5.1 колективного договору оплата праці працівників підприємства перебуває в прямій залежності від результатів кожного працівника та колективу в цілому за умови виконання всіх основних техніко-економічних показників, освоєння і випуск конкурентоздатної, якісної продукції, її реалізації та одержуваного прибутку. На підприємстві діють форми та системи оплати праці згідно Положення про оплату праці.
Пунктом 14 Положення про оплату праці передбачено встановлення працівникам підприємства надбавки за високі досягнення в праці в розмірі до 50% посадового окладу.
Відповідно до п.5.4 колективного договору розмір і термін дії стимулюючих виплат залежать від результатів роботи працівника, а також від результатів фінансової діяльності підприємства і тому можуть бути зменшені або скасовані за узгодженням із профкомом.
Наказом від 29.12.2014 року № 283 з 01.01.2015 на підприємстві відмінено дію Положення про порядок встановлення та виплати надбавок за високі досягнення в праці керівникам, спеціалістам та за професійну майстерність робітникам.
Згідно наказу від 15.09.2014 №225 узгодженим з профкомом з 01.01.2015 на підприємстві введено Положення про матеріальне стимулювання (преміювання) персоналу.
Відповідно до п.1.1 Положення про матеріальне стимулювання (преміювання) персоналу впроваджується з метою підвищення зацікавленості співробітників в своєчасному і якісному виконанні свої службових та професійних обовязків, та визначає порядок преміювання працівників підприємства.
Згідно п.1.3 Положення про матеріальне стимулювання (преміювання) персоналу стимулювання персоналу підприємства здійснюється за рахунок власних коштів підприємства, отриманих за результатами господарської діяльності звітного періоду. Звітними періодами вважаються місяць, квартал, рік.
Для кожного працівника підприємства встановлюється плановий (очікуваний) розмір премії у відповідності до умов діючого на підприємстві колективного договору.
Таким чином, у відповідності до Положення про матеріальне стимулювання (преміювання) персоналу Відповідача, згідно штатного розкладу на 01.01.2015 позивачу встановлено наступні умови оплати праці: посадовий оклад в розмірі 16 130,00 грн. та планова премія (виплачується згідно Положення не на постійній основі) в розмірі 12 410,00 грн.
Положенням про систему оплати праці, яке є додатком №3 до Колективного договору між адміністрацією та колективом АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» на 2015-2017 роки для кожного працівника підприємства встановлено базовий розмір премії.
Таким чином, положеннями Колективного договору між адміністрацією та колективом АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» на 2015-2017 роки не передбачено такої форми додаткової заробітної плати як надбавка, натомість передбачено встановлення планової премії.
Відповідно до п.7.1 Статуту АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» органами управління товариством є загальні збори акціонерів, наглядова рада, директор, ревізійна комісія.
Згідно п.7.2.1 Статуту АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» вищим органом товариства є загальні збори. В період між проведенням загальних зборів товариства, органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції контролює та регулює діяльність директора товариство є наглядова рада (п.7.3.1 Статуту АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»).
Відповідно до п.2.9 Положення про мотивацію персоналу управління продаж готової продукції виплата премії залежить від виконання наступних показників: виконання плану з реалізації продукції місяця та виконання плану з надходження грошових коштів. При виконанні планових показників менше ніж 70% премія за даним показником не нараховується.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Суд першої інстанції правильно застосував для вирішенні спору норми матеріального права та розяснення постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».
Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати, складає основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців та додаткова заробітна плата, яка є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок та доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 97 КЗпП України встановлено, що форми і системи праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних та компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
З наданих відповідачем доказів на підтвердження заперечень проти позовних вимог суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог.
Зокрема суд першої інстанції належним чином дослідив надані докази та встановив, що наглядовою радою АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» на засіданні від 29.12.2014 року затверджено план реалізації продукції на 2015 рік в розмірі 192 615, 67 тис. грн. із розрахунку по кварталам: І квартал 2015 року - 47 610,67 тис. грн., II квартал 2015 року - 47 905,00 тис. грн., III квартал 2015 року - 48 340,00 тис. грн., IV квартал 2015 року - 48 760,00 тис. грн., та план надходження грошових коштів АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» на 2015 рік в розмірі 192 618,22 тис. грн. із розрахунку по кварталам: І квартал 2015 року - 40 307,22 тис. грн., II квартал 2015 року - 49 400,00 тис. грн., III квартал 2015 року - 50 205,00 тис. грн., IV квартал 2015 року - 52 706,00 грн.
З урахуванням вимог встановлених Положенням про мотивацію персоналу управління продаж готової продукції, план з реалізації продукції за І квартал 2015 року в розмірі 47 610,67 тис. грн. та план з надходження грошових коштів за І квартал 2015 року в розмірі 40 307,22 тис. грн. мали бути виконані не менше ніж на 70%.
Відповідно до довідки від 20.05.2016 обсяг реалізації готової продукції АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» за І квартал 2015 року склав 32 713,47 тис. грн., що становить 68,7% від затвердженого плану.
В той же час відповідно до довідки від 21.01.2016 обсяг надходження грошових коштів за І квартал 2015 року склав 23090,6 тис. грн., що становить 57,2% від затвердженого плану.
Оскільки у першому кварталі 2015р. підприємством не виконано затверджених наглядовою радою АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» планових показників з реалізації готової продукції та надходження грошових коштів на 70%, то відповідно до п.2.9. Положення про мотивацію персоналу управління продаж готової продукції, премія за даними показниками не нараховувалась та не виплачувалась.
Доводи апеляційної скарги, що позивача не було попереджено за два місяці про зміну діючих умов праці в частині скасування надбавок і премій, а тому на його користь підлягає стягненню 82085,03грн. надбавки за високі досягнення в праці, не спростовують висновки суду з таких підстав.
Відповідно до п.5.1 колективного договору оплата праці працівників підприємства перебуває в прямій залежності від результатів кожного працівника та колективу в цілому за умови виконання всіх основних техніко-економічних показників, освоєння і випуск конкурентоздатної, якісної продукції, її реалізації та одержуваного прибутку. На підприємстві діють форми та системи оплати праці згідно Положення про оплату праці.
Пунктом 14 Положення про оплату праці передбачено встановлення працівникам підприємства надбавки за високі досягнення в праці в розмірі до 50% посадового окладу.
Відповідно до п.5.4 колективного договору розмір і термін дії стимулюючих виплат залежать від результатів роботи працівника, а також від результатів фінансової діяльності підприємства і тому можуть бути зменшені або скасовані за узгодженням із профкомом.
Наказом від 29.12.2014 року № 283 з 01.01.2015 на підприємстві відмінено дію Положення про порядок встановлення та виплати надбавок за високі досягнення в праці керівникам, спеціалістам та за професійну майстерність робітникам.
Згідно наказу від 15.09.2014 №225 узгодженим з профкомом з 01.01.2015 на підприємстві введено Положення про матеріальне стимулювання (преміювання) персоналу.
У відповідності до Положення про матеріальне стимулювання (преміювання) персоналу, згідно штатного розкладу на 01.01.2015 позивачу встановлено наступні умови оплати праці: посадовий оклад в розмірі 16 130,00 грн. та планова премія (виплачується згідно Положення не на постійній основі) в розмірі 12 410,00 грн.
Таким чином, змін істотних умов праці на підприємстві не відбулося, оскільки планову премію згідно Положення про матеріальне стимулювання (преміювання) персоналу запроваджено на підприємстві Відповідача з 01.01.2015 на підставі наказу №225 від 15.09.2014 замість надбавки за високі досягнення в праці - без зменшення розміру, що свідчить про незмінність умов оплати праці.
З викладеного слідує, що порушення трудових прав позивача також не відбулося.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильності висновків рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми премії у розмірі 1% від валового маржинального прибутку підприємства не мають свого підтвердження.
Суд першої інстанції дослідив вказані позовні вимоги і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки у першому кварталі 2015р. підприємством не виконано затверджених наглядовою радою АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» планових показників з реалізації готової продукції та надходження грошових коштів на 70%, то відповідно до п.2.9. Положення про мотивацію персоналу управління продаж готової продукції, премія за даними показниками не нараховувалась та не виплачувалась.
Оскільки не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо неправильності рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача надбавки за високі досягнення в праці за період грудень 2014 р. - червень 2015 р. у розмірі 82 085, 03 грн., премії у розмірі 0,05% від фактичної ціни реалізації продукції по укладеним співробітниками управління з продажу готової продукції договорам поставки (купівлі-продажу) при надходженні грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства за період з січня 2015 р. по червень 2015 р. у розмірі 7885,60 грн., премії у розмірі 1% від валового маржинального прибутку підприємства, отриманого за реалізацію готової продукції за період з січня 2015 р. по березень 2015 р. у розмірі 93 330, 00 грн., то, відповідно, відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у звязку із відсутністю правових підстав.
Вказана частина позовних вимог не відповідає ст. 117 КЗпП України, яка передбачає стягнення середнього заробітку в разі несвоєчасного розрахунку при звільненні працівника.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ПАТ не мало заборгованості з виплати заробітної плати на час звільнення позивача та коштів, які підлягають виплаті при звільненні, затримки розрахунку при звільненні не відбулося, а тому вимоги про стягнення середнього заробітку. Які ґрунтуються на ст.ст. 116, 117 КЗпП України, не можуть бути задоволені.
За клопотаннями позивача під час апеляційного розгляду справи були досліджені надані ним ксерокопії таких документів: попереднього плану випуску товарної продукції на 2 кв. 2015р., плану випуску та виробництва товарної продукції на квітень 2015р., протоколу №36-2014 засідання наглядової ради концерну «Укрросметал», акту приймання-передачі справ при звільненні позивача, наказу №277 від 29.12.2014р. про затвердження «Положення про мотивацію персоналу управління продажу готової продукції», Положення про мотивацію персоналу управління продажу готової продукції, протоколу засіданні наглядової ради ПАТ від 05.12.2014р., схем структури ПАТ, заяви позивача про звільнення від 12.06.2015р., проекту наказу б/н та дати про преміювання позивача за 1кв.2015р., звернень позивача до правоохоронних органів, окремих сторінок бізнес-плану ПАТ, таблиць планових показників валового маржинального прибутку за 2015р., розрахунку економічної ефективності продаж.
Колегія суддів дійшла висновку, що вказані надані ксерокопії не можуть спростувати висновки оскарженого рішення, оскільки не містять відомостей на підтвердження позовних вимог, а також не відповідають ст. ст. 57, 64 ЦПК України. Згідно вимог ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування або витяги з них, які подаються, як правило, в оригіналі. Законом допускається подання копій письмових доказів. При цьому копією є документ, що містить інформацію, ідентичну до інформації на документі, виданому та оформленому у відповідності до вимог законодавства України і з яким законодавство повязує виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків осіб, зазначеному в цьому документі (оригіналі). Копія повинна бути засвідчена нотаріально або особою, яка відповідно до законодавства має право засвідчувати копії документів і якій предявляється копія разом з оригіналом чи нотаріально засвідченою копією.
За клопотанням позивача під час апеляційного розгляду справи апеляційний суд постановляв ухвалу про витребування доказів. А саме, витребував від ПАТ План реалізації готової продукції та План надходження грошових коштів на 2015 рік поквартально та в цілому та які містять підпис ОСОБА_3, якому Плани доведені до відома.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду ПАТ надав відповідь про відсутність на підприємстві вказаних Планів з підписом позивача, оскільки таке не передбачене документообігом ПАТ.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом перевірені усі доводи апеляційної скарги та клопотання позивача.
За наслідками апеляційного розгляду справи встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 63390160, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 07.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/7349/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: