Ухвала суду № 63389751, 12.12.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8128/16-к

Провадження № 1-кс/461/6237/16

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

12.12.2016 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Стрельбицький В.В., при секретарях Кахнич С.П., Сливці С.І., з участю прокурора В.Нанівського, слідчих В.Дудчака, А.Пшенички, підозрюваного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр омадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної поліції (карний розшук) Головного Управління Національної поліції у Львівській області, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

в с т а н о в и в :

В провадженні слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за номером 42016140000000244 від 06.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України.

Старший слідчий першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області ОСОБА_3, за погодженням прокурора, звернувся в суд з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років без альтернативи застосування більш мякого покарання, що стимулюватиме підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, перебуваючи на волі, може незаконними засобами впливати на свідків, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їм обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 179, 184 КПК України.

ОСОБА_1 органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Таким чином, розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши думку підозрюваного та його захисника, які клопотання заперечили з мотивів безпідставності та просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту посилаючись на міцні соціальні звязки підозрюваного і необґрунтованість клопотання, дослідивши матеріали клопотання, враховуючи особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років без альтернативи застосування більш мякого покарання, перебуваючи на волі, може незаконними засобами впливати на свідків та потерпілого, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема будучи обізнаним в методиках проведення досудового розслідування, може негативно впливати на його хід, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показами інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їм обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищенаведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, відсутні обставини, які перешкоджають утриманню підозрюваного в слідчому ізоляторі, а тому клопотання підлягає задоволенню, оскільки необхідним та можливим є обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною.4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Приймаючи до уваги вищенаведене, а також наявність обґрунтованих даних про погрози застосування насильства по відношенню до потерпілого, які зокрема підтверджуються протоколом його допиту, підстав для визначення застави немає

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задоволити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Львівському слідчому ізоляторі УДПтСУ у Львівській області.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області ОСОБА_3.

Строк дії ухвали 60 днів з моменту її постановлення, тобто до 08.02.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області на протязі пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.