Постанова № 63387868, 12.12.2016, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2349/16-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2016 р. м. Іршава

Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Пітерських М.О., з участю секретаря Халак Л.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Іршавського відділення поліції (м.Іршава) Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, громадянина України,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №529118 від 19.11.2016 року, ОСОБА_1 19.11.2016 року близько 14 години 30 хвилин по вул. Гірській в с.Кушниця, Іршавського району, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер «340Т6І», з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: нестійка хода, сильний запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в суді вину не визнав та пояснив, що 19.11.2016 року біля 14.30 годин по вул. Гірській в с.Кушниця, він відволікся від керування та здійснив наїзд на автомашину, що була припаркована на узбіччі. Оскільки водія не було поруч, він поїхав додому на вул. Перемоги. Приблизно через годину-півтори, до нього додому приїхав працівник поліції із власником пошкодженої автомашини та двома свідками, почав складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, а також запропонував пройти освідчення на стан спяніння. Пройти освідчення він відмовився, оскільки він вже не перебував за кермом, а знаходився у себе дома на подвірї, після вчинення ДТП пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_2 суду показала, що 19.11.2016 року у неї гостювала родичка ОСОБА_3, яка залишила свою автомашину на узбіччі біля будинку. В післяобідній час, проїжджаючи вулицею, ОСОБА_1 зачепив автомашину ОСОБА_4 Вони це бачили з вікна. Приблизно за 30 хвилин приїхав поліцейський, який склав схему ДТП та протокол про адміністративне правопорушення, зафіксував пошкодження на автомашині, після чого вони всі разом поїхали додому до ОСОБА_1, з яким раніше узгодили зустріч по телефону. На подвірї у ОСОБА_1 поліцейський запропонував йому пройти освідчення на стан спяніння, однак, той відмовився від проходження освідчення. Про даний факт був складений протокол. Це все відбувалося не на місці ДТП, а дома у ОСОБА_1, приблизно через одну годину після ДПТ. Ніяких ознак спяніння на ОСОБА_1 вона не бачила.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 19.11.2016 року у післяобідній час бачив, як ОСОБА_1, проїжджаючи вулицею Гірська в с. Кушниця, зачепив автомашину, яка була припаркована на узбіччі перед будинком ОСОБА_2 Поліцейський приїхав приблизно за 40 хвилин, складав якісь документи, після чого свідок разом з поліцейським, власником пошкодженої машини та ОСОБА_2 поїхали додому до ОСОБА_1 На подвірї у ОСОБА_1 поліцейський запропонував йому пройти освідчення на стан спяніння, однак, той відмовився, про що був складений протокол. Це все відбувалося дома у ОСОБА_1, приблизно через одну годину після ДПТ. Ніяких ознак спяніння на ОСОБА_1 він не бачив.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №529118 від 19.11.2016 року (а.с.1), письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 2, 3), прихожу до наступного.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КПАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Корнєв і Карпенко проти України»,№ 17444/04, п.61, від 21 січня 2011 року), ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, про яке йдеться в статті 130 ч.1 КУпАП, не є незначним (див.рішення у справі «Гурепка проти України (№ 2)», №38789/04, п. 33, від 8 квітня 2010 року) та таке адміністративне провадження слід вважати по суті кримінальним і таким, що вимагає застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції…».

Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п.1.10 ПДР, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним.

Отже, обовязок на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, має тільки водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі Інструкція-1), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров'я.

Згідно п.2 Інструкції-1, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Внаслідок ДТП, що сталася 19.11.2016 року близько 14 години 30 хвилин по вул. Гірській в с.Кушниця, Іршавського району за участі ОСОБА_1, був пошкоджений припаркований на узбіччі автомобіль, однак, не має осіб, що загинули або травмовані, тому згідно Інструкції-1 проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди не є обов'язковим.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що поліцейський запропонував пройти освідчення на стан спяніння за місцем проживання ОСОБА_1 приблизно через одну годину після наїзду на припарковану на узбіччі автомашину, тобто не під час зупинки транспортного засобу.

Вказані обставини підтвердили у судовому засіданні допитані в якості свідків і попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів за ст.384 КК УкраїниОСОБА_2 та ОСОБА_5 Вказані особи згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №529118 від 19.11.2016 року є також і свідками правопорушення.

Підтверджується вказана обставина і самим протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №529118 від 19.11.2016 року, згідно якого такий складений о 15.30 годин в с. Кушниця по вул. Перемоги Іршавського району, про те, що ОСОБА_1 19.11.2016 року о 14.30 годині керував автомобілем з явними ознаками алкогольного спяніння. Від проходження огляду на стан алкогольного спяніння відмовився.

При цьому, свідки у судовому засіданні також показали, що ніяких ознак алкогольного спяніння,що зазначені у п.3 Інструкції-1, вони на ОСОБА_1 не бачили.

З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вбачається, що їх запрошено при складанні протоколу за ст. 130 ч.1 КУпАП та в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння (а.с.2,3). Однак, вказані письмові пояснення відбиралися у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 шляхом заповнення відповідного типового бланку «пояснення», в якому заповнюються тільки дані щодо особи, а інші відомості є наперед віддрукованими, тобто сталими.

Отже, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 запропоновано пройти освідчення на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу та що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, будучи водієм транспортного засобу (в розумінні п.1.10 ПДР).

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачено ст.130 ч.1 КУпАП, тому, відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 130 ч.1, 247 ч.1 п.1, 251, 252, 283, 284 ч.1 п.3 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 ч.1 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Іршавського

районного суду: ОСОБА_6