Вирок № 63387753, 13.12.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/522/2016(м)

263/9575/16-к

11-кп/775/522/2016(м)

263/9575/16-к

Головуючий 1-ї інстанції: Васильченко О.Г.

Категорія: ст.121 ч.1 КК України Доповідач Топчій Т.В.

ВИРОК

іменем У к р а ї н и

13 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді ТопчійТ.В. суддів Герцика Р.В., Сєдиха А.В.

секретаря Меркулової Я.О.

за участю прокурора Сухаревої О.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі апеляційну скаргу прокурора на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2016 року, за кримінальним провадженням № 12016050770002051 внесеного до ЄРДР 06.06.2016 р. яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, маючий середню-спеціальну освіту, працюючий машиністом крану ПАТ «МК Азовсталь», раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкаючий за адресою: м.Маріуполь, вул. 1-й Кальчик, буд. 174А,-

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та засудженого до покарання у виді пяти років позбавлення волі. У порядку, передбаченому ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на три роки. Відповідно до ст.76 КК України зобовязаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2016 р. ОСОБА_1 визнаний винним за ст. 121 ч.1 КК України за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.

05.06.2016 р. приблизно о 22.00 год., ОСОБА_1, будучі в стані алкогольного спяніння, перебуваючи на подвірї будинку № 174 А розташованого по вул. 1-й Кальчик в Центральному районі м. Маріуполя, утримуючи в правій руці ніж, переслідуючи мету умисного спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 одного удару кухонним ножем в область черевної порожнини, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки справа з ушкодженням правої долі печінки, яке ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею та гемологічним шоком 1-го ступеню, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Не погодившись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати у звязку з невірним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок мякості. Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ст.121 ч.1 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор вказує, що суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, не мотивував своє рішення, порушив вимоги ст.65 КК України, не врахував обставини, які мають суттєве значення при призначенні ОСОБА_1 покарання. Прокурор вважає, що суд не врахував тяжкість злочину, вчиненого обвинуваченим, який відноситься до категорії умисних тяжких злочинів, вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного спяніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційні вимоги, просив скасувати вирок суду та постановити новий вирок, обвинуваченого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, вирок суду підлягає скасуванню з постановленням по справі нового вироку з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 121 ч. 1 КК України в апеляційному порядку не оскаржуються.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами прокурора, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 з випробуванням, з застосуванням вимог ст. 75,76 КК України, суд першої інстанції не мав для цього достатніх підстав, не врахував повною мірою тяжкість вчиненого злочину, який віднесено до умисних тяжких злочинів. Не зважив суд при призначенні покарання і на характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, а саме те, що обєктом злочину є життя та здоровя особи, що становить найбільшу суспільну небезпеку та вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння. Тому вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з постановленням по справі нового вироку.

За загальними вимогами визначеними ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини що помякшують та обтяжують покарання.

Проте, ст. 69 КК України передбачена можливість призначення більш мякого покарання ніж передбачено законом. За наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд умотивувавши своє рішення може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини КК України за цей злочин.

Обставинами пом»якшуючими покарання обвинуваченого колегія суддів вважає щиросердне каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, надання допомоги та відшкодування майнової шкоди потерпілому ОСОБА_2 пов»язаної з лікуванням. Колегія суддів також враховує данні про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, тривалий час працює в МК «Азовсталь», позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має родину, що на думку колегії суддів істотно знижує рівень суспільної небезпечності обвинуваченого.

Таким чином, призначаючи обвинуваченому покарання, колегія суддів враховує тяжкість вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення яке умисним тяжким, обставини, що пом»якшують його покарання, відсутність обставин обтяжуючих покарання, данні характеризуючи особу обвинуваченого та вважає що слід призначити обвинуваченому більш мяке основне покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини КК України за цей злочин, яке належить відбувати реально у виді виправних робіт з відбуттям покарання за місцем роботи.

Згідно ст. 420 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та постановляє свій вирок у разі необхідності призначення більш суворого покарання

Керуючись вимогами стст. 405, 407,420 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2016 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 121 ч.1 КК України з застосуванням ст. 69 ч.1 КК України у виді двох років виправних робіт з відбуттям покарання за місцем роботи засудженого з відрахуванням в дохід держави 15 відсотків від заробітної плати.

В іншій частині вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2016 року - залишити без зміни.

Вирок суду може бути оскаржений безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення вироку.

Судді: