Рішення № 63385684, 08.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4913/15-ц

Провадження № 2/761/490/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Савенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Амеліна Андрія Миколайовича, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про визнання дій протиправними та визнання незаконними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач № 1), ОСОБА_2 (далі - Позивач № 2), ОСОБА_3 (далі - Позивач № 3), звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Амеліна Андрія Миколайовича (далі - Відповідач № 1), Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Відповідач № 2) про визнання дій протиправними та визнання незаконними та скасування наказів.

З урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог від 12.03.2015р., Позивачі просили сух ухвалити судове рішення, яким визнати дії Відповідача № 1 щодо підписання наказу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 20.01.2015р. № 9 «Щодо перевірки результатів закупівлі за процедурою відкритих торгів» протиправним; визнати дії Відповідача № 1 щодо затвердження Акту перевірки результатів здійснення закупівлі за процедурою відкритих торгів: «Фарби та лаки на основі полімерів за кодом ДК 016:2010 - 20.30.1 (покриття для суден)» від 26.01.2015 протиправними (далі - Акт від 26.01.2015р); визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 20.01.2015 № 9 «Щодо перевірки результатів закупівлі за процедурою відкритих торгів» (далі наказ № 9) з дати його видання; визнати незаконним та скасувати Акт перевірки результатів здійснення закупівлі за процедурою відкритих торгів: «Фарби та лаки на основі полімерів за кодом ДК 016:2010 - 20.30.01 (покриття для суден) від 26.01.2015, складений комісією щодо перевірки результатів здійснення закупівлі за процедурою відкритих торгів: «фарби та лаки на основі полімерів за кодом ДК 016:2010 - 20.30.1 (покриття для суден) та затверджений Головою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Амеліним А.М.; визнати дії Голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Амеліна А.М. щодо підписання наказу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 25.02.2015р. № 60-к «Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності» протиправними та визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 25.02.2015 № 60-к «Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності» (далі наказ № 60-к від25.02.2015р.) з дати його видання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач № 1 є начальником служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи, Позивач № 2 є начальником відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи та Позивач № 3 є провідним юрисконсультом відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи. Вказують, що Позивач № 1 є головою комітету з конкурсних торгів, Позивач № 2 - членом комітету з конкурсних торгів ДП «АМПУ». Зауважують, що 20 січня 2015 року Відповідачем № 2 видано наказ № 9, відповідно до якого створено комісію щодо перевірки результатів здійснення закупівлі за процедурою відкритих торгів і, що за результатами проведеної перевірки було складено акт від 26.01.2015р., яким комітету з конкурсних торгів було рекомендовано відмінити торги протягом 3-х робочих днів з моменту отримання копії цього акту, а Позивачів запропоновано було притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни у вигляді невиконання своїх службових обов'язків. Вказують, що після їх звернення до суду, Відповідачами видано наказ № 60-к від 25.02.2015р. згідно з яким їх притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Вважають дії Відповідачів щодо створення комісії з проведення перевірки дотримання вимог діючого законодавства під час проведення тендерних закупівель, складання акту від 26.01.2015р. про виявлення порушення тендерного законодавства та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності протиправними та такими що порушують їх трудові права.

У судовому засіданні представник Позивачів підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник Відповідача № 1 та Відповідача № 2 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідно до статуту, контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснюється відповідно до діючого законодавства України та за рішенням Уповноваженого органу. Пари цьому керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства. Зазначила, що на підставі доручення Міністра інфраструктури України від 23.12.2014р. № 54133/0/7-14 видано наказ № 9 від 20.01.2015р. про створення комісії щодо проведення перевірки обставин і процесу підготовки документації конкурсних торгів і, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що при підготовці відкритих торгів працівниками служби з організації процедур закупівель та здійснення договірної роботи, за відсутністю контролю з боку Позивача № 1 та Позивача № 2 було допущено порушення принципів здійснення закупівель, які встановлені ст. ст. 3, 5, 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель», у зв'язку з чим до Позивачів наказом № 60-к від 25.02.2015р. було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. За таких обставин, вона вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, згідно з наказами від 07.11.2013р. № 239, № 26 від 28.02.2014р. та № 168 від 12.08.2014р., ОСОБА_1 призначено головою комітету з конкурсних торгів, ОСОБА_2 - членом комітету конкурсних торгів ДП «Адміністрація морських портів України». ОСОБА_3 є провідним юрисконсультом відділу організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи.

З матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2015 року Відповідачем № 1 видано наказ № 9, відповідно до якого створено комісію щодо перевірки результатів здійснення закупівлі за процедурою відкритих торгів «Фарби та лаки на основі полімерів за кодом ДК 016:2010 - 20.30.1 (покриття для суден) та комісії наказано провести детальну поглиблену перевірку обставин і процесу підготовки тендерної документації, процедури торгів та здійснення зазначеної закупівлі за кодом ДК 016:2010 - 20.30.1 (покриття для суден) та до 26.01.2015р. надати складений акт.

За результатами перевірки складено Акт від 26.01.2015р., яким рекомендовано відмінити торги по закупівлі товару «Фарби та лаки на основі полімерів за кодом ДК 016:2010 - 20.30.1 (покриття для суден)» протягом 3-х робочих днів з моменту отримання копії цього Акту, а Позивачів запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із невиконанням своїх службових обов'язків, яке тягне за собою відміну відкритих торгів та як наслідок, є перешкоджанням виробничої діяльності філій з проведення ремонтних робіт по фарбуванню плавзасобів та іншого майна його філій ДП «АМПУ».

Наказом № 60-к від 22.02.2015р., Позивачів притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани. З вказаним наказом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознайомились 26.02.2015р., ОСОБА_3 - 05.03.2015р. Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваний наказ винесений Відповідачем № 1 за результатами роботи комісії.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Отже трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України, правил внутрішнього розпорядку, уставів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника можливо застосування положень ст.147 КЗпП України.

Судом встановлено, що посадові права та обов'язки Позивачів, крім норм КЗпП України, визначені Положенням про службу з організації закупівель та здійснення договірної роботи та Положенням про відділ організації процедур закупівель служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи, затвердженого наказом ДП «АМПУ» від 17.03.2014р. № 99-П.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 22 "Про практику розгляду судами трудових спорів" N 9 від 06 листопада 1992 року, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147 (1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Метою отримання власником або уповноваженим ним органом письмових пояснень порушника трудової дисципліни є з'ясування обставин, за яких вчинено проступок для врахування цього поруч з іншими обставинами при обранні виду стягнення.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 139, 140, 142 КЗпП України та п.24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 20.071984р. № 213 (далі Типові правила), порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.

Отже, порушення трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання працівником визначених його трудовою функцією обов'язків та не ставиться законодавцем у залежність від форми трудового договору.

Аналізуючи норми КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд вважає, що саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

В ході судового розгляду справи, стороною Відповідачів не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності Ппозивачів, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між порушенням трудових обов'язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення, як і не надано доказу про наявність жодної вказаної вище складової, не кажучи вже про те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе при наявності всіх зазначених складових. Крім цього, оскаржуваний наказ не містить посилання на норму закону, яку порушено Позивачами, внаслідок чого останні притягуються до дисциплінарної відповідальності. При цьому судом не приймається до уваги як підставу для прийняття такого рішення, Акт перевірки, оскільки з викладених попередніх висновків, в Акті перевірки не можна достовірно встановити наявність відповідальності Позивачів та порушення ними умов трудового законодавства, посадових обов'язків та розміру завданої шкоди, а отже Відповідачами не доведена правильність формулювання притягнення Позивачів до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Згідно статті 149 КЗпП України, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку в трьохденний строк.

Проте, ОСОБА_3 була ознайомлена з наказом 05.03.2015р. тобто з пропуском вказаного строку, що також є порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Крім цього, судом встановлено, що не заперечується сторонами, Позивачі є членами виборного органу Первинної профспілкової організації ДП «Адміністрація морських портів України».

Частиною 1 статті 252 КЗпП України встановлено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Аналогічне положення закріплено частиною 2 статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Як вбачається із матеріалів справи, листом № 09 від 23.02.2015р. Первинна профспілкова організація ДП «Адміністрація морських портів України» повідомила Відповідачам про відмову у наданні згоди на притягнення Позивачів до дисциплінарної відповідальності. Отже у Відповідачів відсутнє право на притягнення Позивачів до дисциплінарної відповідальності, без згоди профспілкової організації.

Таким чином, прийняття рішення про притягнення Позивачів до дисциплінарної відповідальності фактично відбулось у спосіб та на підставах, які не передбачені положеннями трудового законодавства. Вказані дії, на думку суду, є порушенням трудових прав Позивачів. При цьому судом не приймається до уваги посилання Позивачів на порушення Відповідачами вимог діючого законодавства при виданні наказу та складанні Акту, оскільки саме порушення Відповідачем процедури прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, позовні вимоги в частині щодо скасування наказу № 60-к від 25 лютого 2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині щодо скасування наказу № 9 від 20 січня 2015року, Акту від 26.01.2015р. та визнання дій Відповідача № 1 протиправними, суд приходить до висновку, що такі вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» ДП «АМПУ», є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Відповідно до п. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку визначених установчими документами.

Системний аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що чинним законодавством передбачено право Відповідача № 1 приймати рішення, які стосуються ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, яке він очолює.

Разом з тим, ст. 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивачами не доведено яке саме право порушується Відповідачами як і не надано належних та допустимих доказів, які б встановлювали або вказували на таке порушення.

За таких обставин вимоги щодо скасування наказу № 9 від 20 січня 2015року, Акту від 26.01.2015р. та визнання дій Відповідача № 1 протиправними є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст.139,140, 142, 147, 149, 252 КЗпП України, ст. 65 ГПК України, керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Амеліна Андрія Миколайовича, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про визнання дій протиправними та визнання незаконними та скасування наказів - з а д о в о л ь н и т и частково.

Визнати незаконним наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Код ЄДРПОУ 35727770) від 25 лютого 2015 року № 60-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Код ЄДРПОУ 35727770) на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривню 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :