Постанова № 63385470, 07.12.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1137/16

В справі № 760/13198/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Бугайчука О.Р.

представника позивача - ОСОБА_1

представника 3-ї особи - Полтєва Є.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 3-я особа: Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить визнати протиправними дії відповідача при винесенні постанови від 25 липня 2016 року про закінчення виконавчого провадження та скасувати дану постанову.

Посилається в позові на те, що постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2015 року був задоволений його позов, яким визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язано перерахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу.

Вважає, що рішення суду відповідачем не виконане до цього часу.

Зазначає, що у листопаді 2015 року боржник перерахував на його рахунок 103 872 грн. 00 коп., однак, на його думку, до виплати відповідачем належало 243 600 грн. 00 коп.

Не дивлячись на те, що належна йому до виплати сума була виплачена не в повному обсязі, 25 липня 2016 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Вважає такі дії державного виконавця протиправними і просить задовольнити позов.

Представник позивача вимоги останнього в судовому засіданні підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Виходячи з цього, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Представник третьої особи проти адміністративного позову заперечував.

Посилається на те, що рішення суду Міністерством оборони України виконане, про що надані відповідні відомості державному виконавцю.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» / в редакції на момент виникнення спірних правовідносин/ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом

Судом встановлено, що постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2015 року задоволений позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії.

Постановою суду визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та зобов'язано Міністерство оборони України перерахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу за вирахуванням раніше виплачених коштів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року постанову залишено без змін.

/ а.с.15 - 19 /

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15 жовтня 2015 року за заявою позивача відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду №49014727.

З листа Міністерству оборони України №248/3/6/2863 від 29 червня 2016 року вбачається, що боржник здійснив розрахунок одноразової грошової допомоги на день встановлення інвалідності.

Постановою головного державного виконавця Артемчука Т.В. від 25 липня 2016 року виконавче провадження було закінчено в зв»язку з виплатою позивачу 103 872 грн. 00 коп. доплати в зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності з урахунням раніше виплаченої суми в листопаді 2008 року в розмірі 42 379, 20 гр. та березні 2015 року - 97 348 грн. 80 коп. одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

/ а. с. 12 - 13; 73 /

Судом встановлено та підтверджується постановою суду від 07 липня 2015 року, а також не заперечується сторонами, позивачу згідно з довідкою МСЕК від 09 червня 2008 року було встановлено 3 групу інвалідності.

Під час повторного огляду довідкою МСЕК від 01 липня 2014 року встановлена 2 група інвалідності.

Представник МО України в судовому засіданні пояснив і цього не заперечував представник позивача, одноразова допомога позивачу була призначена в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, в розмірі 243 600,00 гр., а виплачена в розмірі 103 872, 00 гр. за вирахуванням виплачених у листопаді 2008 року - 42 389, 20 гр. та в березні 2015 року в розмірі 107 348, 80 гр. в зв»язку з встановленням 3 групи інвалідності.

Це відповідає постанові суду від 07 липня 2015 року.

/ а.с. 14 - 19; 21;73 /

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про законність дій державного виконавця та відсутності підстав для задоволення позову.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Встановлено та не спростовується сторонами, між ними виник спір з приводу суми, належної позивачу до виплати.

Представник позивача зазначив, що, з його точки зору, при виплаті йому одноразової грошової допомоги не мала враховуватися сума, виплачена за встановленою 3 групою інвалідності.

Суд вище прийшов до висновку, що дії державного виконавця відповідають вимогам закону та змісту постанови суду від 07 липня 2015 року.

За таких обставин твердження представника позивача не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст.1 ч.1 ст.6, ч.ч.2, 3 ст.11, ч.1 ст.75, 89 Закону України « Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 69-71, 160,162, 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_3 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя