Ухвала суду № 63384364, 12.12.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2542/15-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Астахової О.О.,

при секретарі: Швидкій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2015 року, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить переглянути заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2015 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Мотивуючи вимоги тим, що про день, час та місце розгляду справи відповідача не було повідомлено належним чином. Судом неповно та не всебічно з'ясовано всі обставини справи та позбавлено можливості відповідача заперечувати належними доказами позовні вимоги у зв'язку з чим, на його думку, вказане рішення суду підлягає скасуванню.

У судовому засіданні заявник та його представник вимоги підтримали. Просили суд скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2015 року з підстав викладених у заяві. Додатково зазначили, що судом не була встановлена обставина того, що відповідачу чинилися перешкоди у користуванні квартирою, що підтверджується рішенням апеляційного суду м. Києва від 17.07.2012 року та висновком інспектора поліції Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладння розгляду заяви до суду також не надійшло.

Згідно зі ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. За таких обставин суд вважає за можливе розглядати заяву у відсутність нез'явившихся осіб.

Суд, заслухавши заявника та його представника, допитавши ОСОБА_1 в якості свідка, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням (заочним) Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат. (а.с.24-26).

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для вирішення справи.

Отже, підставою для скасування рішення суду являється наявність одночасно двох підстав: відсутність відповідача з поважних причин і посилання на докази, які мають істотне значення для вирішення справи.

Як убачається із матеріалів справи у судове засідання призначене на 23.03.2015 року відповідач повідомлявся судом про розгляд справи шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур»єр» (а.с.22).

Суд приймає до уваги доводи представника ОСОБА_1, щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи, за результатами якого ухвалено оспорюване рішення суду, оскільки у розумінні п. 9 ст. 74 ЦПК України виклик відповідача через оголошення у пресі здійснюється виключно у випадку, якщо зареєстроване місце його проживання (перебування) чи місцезнаходження невідомі. Проте, відповідач на момент ухвалення судового рішення був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1. А відтак, підстав для здійснення його виклику через оголошення у пресі не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством.

Таким чином, на судове засідання призначене на 23.03.2015 року ОСОБА_1 не був повідомленим належним чином у розумінні ст. 74 ЦПК України.

Крім того, рішення апеляційного суду м. Києва від 17.07.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 чинились перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 його матір»ю ОСОБА_3

Як убачається із договору дарування квартири від 01.11.2014 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, після чого останній звернувся до суду з вказаним позовом.

У матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_1 направлена на адресу начальника ЖРЕО № 401, що обслуговує будинок АДРЕСА_1, зі змісту якої убачається, що відповідач заперечує проти позбавлення його права користування квартирою АДРЕСА_1 (а.с.41).

Також, ОСОБА_1 у судовому засіданні надані належні та допустимі докази, на підтвердження обставин того, що йому з 2010 року постійно чиняться перешкоди у користуванні квартирою його матір»ю, яка за даними довідки форми 3 зареєстрована за вказаною адресою, та братом - ОСОБА_2, який з 2014 року являється власником спірної квартири. Дані докази не були досліджені судом під час ухвалення заочного рішення суду м. Києва від 23.03.2015 року. Проте, на думку суду вони мають істотне значення для вирішення справи.

Таким чином, відповідачем на виконання вимог ст. 232 ЦПК України доведено поважність причин його неявки у судове засідання призначене 23.03.2015 року та надано докази, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, що мають істотне значення для вирішення справи.

А відтак, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 209, 210, 231, 232, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2015 року - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2015 року у цивільній справі №755/2542/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Призначити справу до судового розгляду в загальному порядку на 13.02.2017 року на 11 год. 00 хв. в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5 , зал судових засідань № 2.

В судове засідання викликати сторони.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя