Ухвала суду № 63382429, 05.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/701/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3133/16Головуючий у 1-й інстанції Горулько О. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Бондаревської С.М. Карпушина Г.Л,

при секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ " ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ " ПриватБанк" про покладення обовязку вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з указаним позовом. В обґрунтування позову вказано, що 17 липня 2007 року між сторонами у справі укладено кредитний договір за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 120000 грн. на термін до 18.07.2017 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 16.06.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 37 797 грн. 95 коп. Посилаючись на наведене, просили задовольнити позов.

У лютому 2016 року з зустрічною позовною заявою звернулася ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ " ПриватБанк , в якій просила зобов'язати позивача здійснити корегуючі операції по зниженню з 01.02.2009 року процентної ставки за користування зазначеним кредитом до рівня базової у розмірі 14,04% річних; здійснити корегуючі операції щодо нарахування безпідставної пені за порушення умов договору; з урахуванням зазначених вище корегуючих операцій визначити нову прострочену заборгованість відповідачки за кредитним договором та скоригувати нарахування відсотків на цю прострочену заборгованість; зменшити заборгованість відповідачки по тілу кредиту з урахуванням безпідставного збільшення тіла кредиту 16.07.2008 року, 16.07.2009 року, 19.07.2010 року, 15.07.2011 року, 16.07.2012 року та 16.07.2014 року на суму 1502 грн. кожного разу.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог представник відповідачки посилається на те, що у 2008-2014 роках позивач безпідставно збільшив тіло кредиту, кожного року - на суму 1502 грн., 01.02.2009 року в односторонньому порядку, без повідомлення про це відповідачки збільшив процентну ставку за користування кредитом із базової - 14,04% річних до 26,83% річних, при цьому жодних змін до самого кредитного договору та до графіка погашення кредиту не вносилося.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором № PLOKGA00000082 від 17 липня 2007 року, що виникла станом на 16 червня 2015 року, у розмірі 30409 (тридцять тисяч чотириста дев'ять) грн. 55 коп., у тому числі, поточна заборгованість за основною сумою кредиту - 30409 (тридцять тисяч чотириста дев'ять) грн. 55 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про покладення на позивача обов'язку вчинити певні дії - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 304 (триста чотири) грн. 10 коп.

З даним рішенням суду не погодивсяпредставник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановите нове, яким в задоволенні вимог ПАТ « ПриватБанк» відмовити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідача. Крім того, вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що ОСОБА_2 не давала згоди на збільшення відсоткової ставки, а тому воно є неправомірним. Також, ОСОБА_2 не надавала свою згоду на укладення договорів страхування, тому ПАТ « Приватбанк» безпідставно у 2008 2014 роках збільшував щороку тіло кредиту на суму 1502 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № PLOKGA00000082.

Згідно п. 7.1 зазначеного вище ОСОБА_4 зобов'язався надати відповідачці кредит на строк з 17.07.2007 року по 17.07.2017 року включно у сумі 135020 грн., у тому числі: на власні потреби - у сумі 120000 грн. та на оплату страхових платежів згідно п.п. 2.1.3, 2.2.7 ОСОБА_4 у розмірі 15020 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати. Внесення щомісячних платежів здійснюється в період з 03 по 10 число кожного місяця.

Відповідно до графіка погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору і міститься в дослідженій в судовому засіданні кредитній справі, розмір щомісячного обов'язкового платежу на погашення кредиту, сплати відсотків та комісії, становить 2120,19 грн. Даний графік узгоджений та підписаний обома сторонами, що свідчить про те, що відповідачка була ознайомлена з цим графіком і їй були відомі строки та розмір внесення обов'язкових щомісячних мінімальних платежів.

Задовольняючи частково позов ПАТ « Приватбанк» суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі30409 грн. 55 коп.., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2. При цьому, судом було враховано здійснені відповідні платежі в серпні жовтні 2015 року в сумі 13570 грн.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою щорічно, але не регулярно вносилися платежі на погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків та комісії, у тому числі - у розмірах, що перевищували розмір обов'язкового щомісячного платежу. Крім того, за умови кредитного договору, в якому сторонами обумовлено надання відповідачці кредиту у розмірі на оплату страхових платежів згідно п.п. 2.1.3, 2.2.7 ОСОБА_4 у розмірі 15020 грн., та розміри щорічних страхових платежів в загальній сумі 1502 грн., зазначені у вказаних вище договорах страхування, свідчать про згоду відповідачки на укладення цих договорів страхування на строк понад 12 місяців та підтверджують право позивача здійснювати щорічну виплату страхових платежів за рахунок кредиту.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює,виходячи з наступного.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно п. 2.3.1 кредитного договору, укладеного між сторонами у справі, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні - зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10%, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

09 січня 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслав боржниці лист, датований 31 грудня 2008 року, яким повідомив про зміну процентної ставки за кредитом, а саме -збільшення її до 26,83 % річних з 1 лютого 2009 року. (а.с. 158-159).

Як встановлено судом першої інстанції, будь яких заперечень з приводу збільшення процентної ставки ОСОБА_2 банку предявлено не було.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI, який набув чинності 9 січня 2009 року, положення ЦК доповнені статтею 1056- 1, частиною другою якої передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Наведена редакція статті 1056-1 ЦК діяла до 16 жовтня 2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що умовами спірного кредитного договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов, банком дотримано встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, тому збільшення банком розміру процентної ставки в односторонньому порядку є правомірним, оскільки рішення про таку зміну було прийнято до набрання чинності Законом № 661-VI.

Крім того, на думку колегії суддів є безпідставними посилання ОСОБА_2 в частині незаконного стягнення банком страхових платежів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.1.3 кредитного договору позичальник звернувся до банку про надання йому коштів на оплату чергових страхових платежів відповідно до ОСОБА_4 страхування і доручає банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів.

Пунктом 2.2.7 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника надати банку належним чином оформлені договори страхування заставного майна (у випадку укладання договору іпотеки) і договір особистого страхування. У разі неподання позичальником банку підтверджуючого документа про сплату чергових страхових платежів по погодженим з банком договорах страхування, банк сплачує страхові платежі за рахунок Кредиту.

На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 17 липня 2007 року між відповідачкою ОСОБА_2та позивачем було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідачка передала в іпотеку об'єкт нежилої нерухомості, розташований за адресою: вул. Фрунзе, 83 в с-щі Решетилівка Полтавської області.

17 липня 2007 року між відповідачкою та страховим агентом - ЗАТ КБ «ПриватБанк», який на підставі ОСОБА_4 доручення на виконання страхових агентських послуг № 1 від 01.07.2005 року та довіреності № 8608 від 14.11.2006 року діяв від імені страховика - Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» було укладено договори страхування майна - предмета іпотеки та особистого страхування відповідачки на строк з 17.07.2007 року по 16.07.2008 року включно.

Пунктом 9 договору страхування майна визначено розмір страхового платежу в сумі 920 грн.

Пунктом 10 договору страхування майна PLOKG049286 передбачено, що при бажанні страхувальника застрахувати майно на строк більше 12 місяців та сплаті страхового платежу, зазначеного в п. 9 цього ОСОБА_4, цей договір щорічно лонгується на такий же строк - до повного погашення кредитної заборгованості / а.с. 193/

Пунктом 10 договору особистого страхування № PLOKL00049272 визначено розмір страхового платежу в сумі 600 грн. / а.с.196/.

Пунктом 11 договору особистого страхування передбачено, що при бажанні страхувальника застрахуватися на строк більше 12 місяців та сплаті страхового платежу, зазначеного в п. 9 цього ОСОБА_4, цей договір щорічно лонгується на такий же строк - до повного погашення кредитної заборгованості.

Положення пункту 7.1 кредитного договору PLOKGA00000082 від 17 липня 2007 року , в якому сторонами обумовлено надання відповідачці кредиту у розмірі на оплату страхових платежів згідно п.п. 2.1.3, 2.2.7 ОСОБА_4 у розмірі 15020 грн., та розміри щорічних страхових платежів в загальній сумі 1502 грн., зазначені у вказаних вище договорах страхування, свідчать про згоду відповідачки на укладення цих договорів страхування на строк понад 12 місяців та підтверджують право позивача здійснювати щорічну виплату страхових платежів за рахунок кредиту.

Крім того, колегія суддів враховує те , що зміст цього договору також не суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема Закону України "Про захист прав споживачів", а також моральним засадам суспільства, в ньому передбачені всі умови, які є обов'язковими для цього виду договору, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, як права, так і обов'язки, а також відповідальність за неналежне виконання умов договору обох сторін, він підписаний обома сторонами, а тому є законним, правомочним, підлягає виконанню сторонами.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються наведеними вище мотивами.

Таким чином, колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та обєктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

За таких обставинвисновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - відхилити

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: ____ Т.В. Одринська

Судді:___ Г.Л. ОСОБА_5Бондаревська