Ухвала суду № 63382362, 13.12.2016, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1151/16-ц

Провадження 4-с/545/17/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2016 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Потетій А.Г.,

при секретарі Задорожна Ю.В.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали скарги ОСОБА_2 обласної ради,заінтересовані особи : Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; ОСОБА_3 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, -

встановив:

До Полтавського районного суду надійшла скарга від ОСОБА_2 обласної ради,заінтересована особа : Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зацікавлена особа: ОСОБА_3. Скаргу аргументували тим, що 03.06.2016 року Полтавським районним судом Полтавської області було вирішено:

Визнано незаконним і скасовано рішення сесії(перше засідання)ОСОБА_2 обласної ради від 29.01.2016 р. № 49 в частині: «Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи», яким було поновлено ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року та звільнено ОСОБА_3 з посади головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року відповідно до п. 2 ст.36 КЗпП України у зв'язку з закінченням терміну дії трудового контракту. Поновити ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року. Зобов'язати Департамент охорони здоров'я ОСОБА_2 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року з фактичним допущенням до виконання обов'язків на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи . Стягнути з ОСОБА_2 обласної ради на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.09.2015 року по 03.06.2016 року включно з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 405грн. 96 коп. за один робочий день, а загалом за 179 робочих дні у загальній сумі 72666грн. 84 коп . Стягнути з ОСОБА_2 обласної ради та Департаменту охорони здоров'я ОСОБА_2 обласної державної адміністрації на користь держави в рівних частках з кожного судовий збір у загальній сумі 551грн.20коп. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення розміру заробітку за 1 (один) місяць та в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі.

03.06.2016 року Полтавським районним судом Полтавської області на виконання рішення суду було видано два виконавчі листи.

07.07.2016року до обласної ради надійшла постанова «Про відкриття виконавчого провадження» від 29.06.2016 р. та вимога державного виконавця від 30.06.2016р., що підтверджується відміткою - штампом вхідної кореспонденції.

Боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_2 обласна рада, тобто орган місцевого самоврядування, який відповідно до вимоги головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 30.06.2016 року зобовязано негайно виконати вимоги виконавчого листа Полтавського районного суду Полтавської області № 545/1151/16-ц від 03.06.2016 року та поновити ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 22.05.2015 року.

Рішенням Полтавського районного суду у справі № 545/1151/16-ц від 03.06.2016р. зобовязано Департамент охорони здоровя ОСОБА_2 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 22.05.2015р. з фактичним допущенням до виконання обовязків на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_2 обласної ради на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.09.2015 року по 03.06.2016 року включно з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 405 грн. 96 коп. за один робочий день, а загалом за 179 робочих дні у загальній сумі 72666 грн. 84 коп.

Отже, резолютивна частина рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03.06.2016 року містить чіткі вимоги до відповідачів: Департаменту охорони ОСОБА_2 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 22.05.2015 року з фактичним допуском до виконання обовязків на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, а ОСОБА_2 обласній раді - сплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.09.2015 року по 03.06.2016 року включно з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 405 грн. 96 коп. за один робочий день, а загалом за 179 робочих дня у загальній сумі 72666 грн. 84 коп.

Зважаючи на те, що рішенням Полтавського районного суду не зобовязано ОСОБА_2 обласну раду поновлювати ОСОБА_3 на посаді головного лікаря то вимоги виконавчого листа та державного виконавця для ради були не зрозумілими.

Не погоджуючись з вимогою державного виконавця, у відповідності до ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження», ОСОБА_2 обласною радою 18.07.2016 року подано адміністративний позов про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця і направлено на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби України копію адміністративного позову, що підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення 20.07.2016р. державному виконавцю поштового відправлення.

А отже, 20.07.2016р. державному виконавцю стало відомо про незгоду обласної ради з вимогою та причини невиконання рішення суду в даний час.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Зокрема, державним виконавцем може бути винесено постанову про накладення штрафу виключно у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Перелік причин, які можуть визнаватися поважними Законом України «Про виконавче провадженя» - не встановлені.

У свою чергу, із спірної постанови, не вбачається чи перевірялись державним виконавцем підстави невиконання позивачем рішення суду, з яких причин рішення суду є невиконаним та не зясовано чи є ці причини поважними.

Той факт, що боржник у встановлений державним виконавцем строк добровільно рішення не виконав, не є обставиною, за наявності якої боржник притягується до відповідальності, передбаченої статтею 89 цього Закону.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

З огляду на вище зазначене, можна дійти до висновку, що постанова державного виконавця про накладення на ОСОБА_2 обласну раду штрафу в сумі 850 грн. прийнята без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а відтак є упередженою, протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 обласної ради прохав задовольнити скаргу з наведених в ній підстав.

Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги. Та надав письмові заперечення в яких посилався на те, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій оріанів і посадоавих осіб, визначених у даному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до даного Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Так, примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) здійснюється у тому випадку, якщо не відбувається добровільного їхнього виконання.

У провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ) перебуває ВП 51516107 з виконання виконавчого листа № 545/1151/16-ц від

03.06.2016,виданого Полтавським районним судом м. Полтави Полтавської області, про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 22.05.2015.

Так, за вище вказаним виконавчим документом визначено боржник- Полтавську обласну раду.

Таким чином, державний виконавець ВПВР ДДВС МЮУ не вправі змінювати ані сторін виконавчого провадження, ані зміст вимоги виконавчого документа. У даному випадку державний виконавець керується чинним законодавством України про виконавче провадження, а не процесуальними нормами законодавства щодо видачі безпосередньо виконавчого листа. Тобто, посилання боржника як сторони виконавчого провадження на невідповідність вимоги виконавчого листа змісту резолютивної частини рішення суду не є підставою для державного виконавця щодо зупинення чи закінчення виконавчого провадження та ін.

Відповідно до ст. 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обовязкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на всій території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ 29.06.2016 відкрито виконавче провадження ВП 51516107 з виконання вище зазначеного виконавчого листа.

Відповідно до положень статті 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Негайному виконанню підлягають рішення:

1)про стягнення аліментів, заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу за такими виплатами, якщо рішенням передбачено її негайне стягнення;

2)про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника;

3)в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі.

У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

На виконання вище вказаних положень Закону вимогою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 30.06.2016 № 20.1-388/14 зобовязано боржника ОСОБА_2 обласну раду негайно виконати вимоги виконавчого листа Полтавського районного суду Полтавської області від 0З.06.2016, про що письмово повідомити державного виконавця не пізніше наступного робочого дня з моменту одержання вимоги та попереджено про відповідальність за невиконання зазначених вимог без поважних причин.

Копію вимоги та постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2016 боржнику направлено 30.06.2016 факсимільним звязком та поштою. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення документи отримано ОСОБА_2 обласною радою 07.07.2016.

У встановлений вимогою від 30.06.2016 строк боржником не надано документального підтвердження виконання рішення суду, у звязку з чим на підставі статей 76, 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ накладено штраф, про що винесено відповідну постанову від

22.07.2016.

Повторною вимогою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 25.07.2016 № 20.1-388/14 зобовязано боржника ОСОБА_2 обласну раду у строк до пяти днів з моменту її одержання виконати вимоги виконавчого листа, про що у той же строк письмово повідомити державного виконавця.

Згідно з ч. 2 ст. 75 Закону у разі невиконання зазначених вимог (ні рішення суду, ні вимоги державного виконавця) без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 вказаного Закону.

Статтею 89 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 № 3 постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

Відповідно до статті 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 22.07.2016 на боржника за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 850,00 грн.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 та її адвокат ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення скарги ОСОБА_2 обласної ради вказавши на те, що дії державного виконавця правомірні а рішення суду щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді ОСОБА_2 обласною радою не виконано і по даний час що свідчить про умисне ухилення від виконання рішення суду.

Суд зясувавши думку сторін, дослідивши матеріали скарги вважає скаргу ОСОБА_2 обласної ради на дії державного виконавця такою, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України соторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Так рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03.06.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 обласної ради , Департаменту охорони здоров"я ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 обласний центр медико-соціальної експертизи, управління майном ОСОБА_2 обласної ради, про визнання рішення незаконним та поновлення на посаді позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення сесії(перше засідання) ОСОБА_2 обласної ради від 29.01.2016 р. № 49 в частині: «Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи», яким було поновлено ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року та звільнено ОСОБА_3 з посади головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року відповідно до п. 2 ст.36 КЗпП України у звязку з закінченням терміну дії трудового контракту.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року.

Зобовязано Департамент охорони здоровя ОСОБА_2 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року з фактичним допущенням до виконання обов'язків на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи .

Стягнуто з ОСОБА_2 обласної ради на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.09.2015 року по 03.06.2016 року включно з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 405грн. 96 коп. за один робочий день, а загалом за 179 робочих дні у загальній сумі 72666грн. 84 коп .

Стягнуто з ОСОБА_2 обласної ради та Департаменту охорони здоровя ОСОБА_2 обласної державної адміністрації на користь держави в рівних частках з кожного судовий збір у загальній сумі 551грн.20коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення розміру заробітку за 1 (один) місяць та в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі.

На даний час рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29.11.2016 року, рішення Полтавського районнго суду ОСОБА_2 облсті від 03 червня 2016 року в частині визнання незаконним і скасування рішення сесії ( перше засідання) ОСОБА_2 обласної ради від 29.01.2016 р. № 49 «Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико соціальної експертизи» пункт 1, яким було поновлено ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико соціальної експертизи з 22.05.2015 року скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову щодо визнання незанним і скасувати рішення сесії (перше засідання) ОСОБА_2 обласної ради від 29.01.2016 року № 49 «Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико соціальної експертизи» пункт 1, в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Полтавського обланого центру медико соціальної експертизи з 22.05.2015 року.

В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 червня 2016 року та додаткове рішення Полтавського районного суду від 15 вересня 2016 року залишено без змін.

В день винесення рішення 03.06.2016 року судом видано два виконавчі листи в частині негайного виконання рішення щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді . В одному виконавчому листі боржником зазначено ОСОБА_2 обласну раду в іншому Департамент охорони здоров»я ОСОБА_2 ОДА. Не погоджуючись з виданим виконавчим листом де боржником зазначено ОСОБА_2 обласну раду вказаним відповідачем було подано до суду заяву про визнання виконавчого листа таким що не підлягає до виконання. Зазначена заява була розглянута судом та ухвалою відмовлено в її задоволенні. На даний час вказана ухвала залишена без змін та набрала законної сили згідно ухвали апеляційного суду.

Суд також враховує той факт , що представником ОСОБА_2 обласної ради не надано жодних доказів в підтвердження своїх вимог щодо неправомірності дій державного виконавця щодо накладення стягнення на ОСОБА_2 обласну раду за невиконання рішення суду.

Також суд приймає до уваги той факт , що з часу пред»явлення виконавчого документу до виконання та накладення стягнення на ОСОБА_2 обласну раду 22.07.2016 року по час розгляду скарги 13.12.2016 рік вимоги виконавчого листа не виконано , а отже даний факт свідчить про умисне невиконання вказаним боржником рішення суду протягом тривалого часу.

На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_2 обласною радою не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, що оскаржуване рішення та дії були прийняті не відповідно до вимог закону чи не в межах повноважень державного виконавця.

З огляду на вище викладене суд вважає скаргу представника ОСОБА_2 обласної ради на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 208-210, 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ

В задоволенні скарги представника ОСОБА_2 обласної ради на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 5 днів з моменту проголошення, а сторонами, що не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту отримання копії.

Головуючий: А.Г.Потетій