Постанова № 63381867, 07.12.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/4698/16-а

Провадження №2-а/537/181/2016

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2016 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП ДПС в місті Кременчуці старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністартвине правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, згідно якого просив суд винести постанову, якою скасувати постанову, винесену інспектором роти №2 батальйону УПП у місті Кременчуці старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 128083 від 26 вересня 2016 року, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26 вересня 2016 року інспектором роти №2 батальйону УПП в місті Кременчуці старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №128083, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно із вказаною постановою, 26 вересня 2016 року о 18 год. 10 хв. в місті Кременчуці по вулиці Небесної Сотні, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначених знаком 5.8, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху України. Позивач вважає, що порушень вимог Правил дорожнього руху він не допускав, оскільки, як він пояснює, коли він виїжджав з двору в районі будинку №13 по вулиці Небесної Сотні, на цій вулиці ніяких знаків, що забороняють рух транспорту, не було, при цьому була переривчаста лінія дорожньої розмітки, яка дала можливість водію виїхати з двору і зупинитись біля бордюру на смузі для руху всіх транспортних засобів. Також, як пояснює позивач, по смузі для маршрутних транспортних засобів він не рухався і не зупинявся, а тільки пересік її в дозволеному місці і зупинився на «своїй» смузі, що дозволено положеннями Правил дорожнього руху України. Таким чином, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у звязку із чим і вимушений звернутись до суду.

Позивач, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити.

Відповідач, інспектор роти №2 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці старший лейтенант поліції ОСОБА_2, в судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи своє заперечення тим, що у місті Кременчуці на перехресті вулиць Небесної Сотні та Першотравневої встановлено дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», на перехрестях вулиці Небесної Сотні з вулицями Павлівська, Соборна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Софіївська, Троїцька, встановлені дорожні знаки 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів», а відтак учасники дорожнього руху належним чином проінформовані про встановлений порядок дорожнього руху на вказаних ділянках дороги. Таким чином відповідач вважає, що він не порушив процедуру щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих законом повноважень.

Представник третьої особи, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці ОСОБА_5 , в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки вважає, що позивачем порушено вимоги частини 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, атому відповідачем правомірно винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, процедура щодо її винесення відповідає встановленим вимогам.

Вислухавши пояснення сторін, ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

26 вересня 2016 року інспектором роти №2 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці старший лейтенант поліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії АР № 128083 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається із вказаної вище постанови про вчинення адміністративного правопорушення, 26 вересня 2016 року о 18.10 год. в місті Кременчуці по вулиці Небесної Сотні, будинок 13, водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначених знаком 5.8, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказаною постановою на ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на пятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують чи помякшують відповідальність.

Згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В судовому засіданні досліджений наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського від 26 вересня 2016 року, зі змісту якого відсутні докази факту вчинення позивачем, ОСОБА_1, правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови серії АР № 128083.

Таким чином, відповідачем суду не надано доказів, на підтвердження правомірності винесеного ним рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу, зокрема, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відтак здійснення маневру повороту позивачем не суперечило Правилам дорожнього руху України, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, у звязку із чим вони підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається обєднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, у звязку із чим вимоги позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги, згідно чинного законодавства, не розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 2, 6, 8-12, 17-19, 70, 71, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП ДПС в місті Кременчуці старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову інспектора роти №2 батальйону УПП в місті Кременчуці старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 серії АР № 128083 від 26 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 510 грн. скасувати.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання постанови у повному обсязі, з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Д.О. Зоріна