Ухвала суду № 63381301, 08.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/458/16-ц Головуючий у І інстанції Кравець О. А.Провадження № 22-ц/780/6001/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 49 08.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відповідальність за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з вищевказаним позовом та просила ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що постановою Тетіївського районного суду Київської області від 11 листопада 2003 року з ОСОБА_3 стягнуто на її користь на утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 29.10.2003 року і до повноліття дитини.

29.12.2015 року постановою державного виконавця відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві виконавче провадження з примусового виконання постанови Тетіївського районного суду Київської області від 11 листопада 2003 року закінчено в зв»язку з досягненням дочкою ОСОБА_4 повноліття. Даною постановою було визначено заборгованість ОСОБА_3 по аліментам в розмірі 19 232,62 грн., яку і просила стягнути ОСОБА_2 на свою користь згідно положень ст.194 СК України.

Крім того, позивач на підставі ст.196 СК України просила стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 98551,04 грн.

В подальшому позивач ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги в частині розміру пені, посилаючись на те, що державним виконавцем було уточнено розмір заборгованості ОСОБА_3 по аліментам, внаслідок чого розмір пені, яка підлягає стягненню з нього, складає 59884,08 грн.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по аліментам в розмірі 19232,62 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням від 06 жовтня 2016 року, позивач подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення її вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду є законним, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення є обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають спільну дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 11 листопада 2003 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 29.10.2003 року і до повноліття дитини (а.с.7).

Також встановлено, що згідно довідки-розрахунку відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві за №9340 від 14.04.2016 року заборгованість по аліментам на утримання неповнолітньої дитини за період з 01.04.2012 року по 09.07.2015 року становить 19232,62 грн. (а.с.34-36).

Ухвалюючи додаткове рішення про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача суми заборгованості за аліментами в розмірі 19232,62 грн., визначеної державним виконавцем в довідці-розрахунку, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності цієї вимоги, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки діюче сімейне законодавство можливість стягнення заборгованості по аліментам за рішенням суду передбачає лише для аліментів, які сплачуються в порядку, передбаченому ст. 187 СК України, що врегульовує відносини, пов»язані із відрахуванням аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника шляхом подачі ним заяви за місцем роботи.

Правовий аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 194 СК України передбачає стягнення в судовому порядку лише тієї заборгованості за аліментами, яка виникла у зв»язку із сплатою аліментів, розмір яких визначений на підставі домовленості сторін, оформленої шляхом добровільної подачі платником відповідної заяви про відрахування аліментів за місцем роботи (ст. 187 СК України).

В даній справі аліменти на користь позивача ОСОБА_2 вже стягнуті за рішенням суду і повторному стягненню не підлягають, а визначена державним виконавцем заборгованість за аліментами підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а не шляхом повторного судового стягнення.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції додаткового рішення, апеляційна скарга позивача не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно зясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене додаткове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Додаткове рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: