Рішення № 63381253, 08.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/458/16-ц Головуючий у І інстанції Кравець О. А.Провадження № 22-ц/780/4090/16 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 49 08.12.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відповідальність за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з вищевказаним позовом та просила ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що постановою Тетіївського районного суду Київської області від 11 листопада 2003 року з ОСОБА_3 стягнуто на її користь на утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 29.10.2003 року і до повноліття дитини.

29.12.2015 року постановою державного виконавця відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві виконавче провадження з примусового виконання постанови Тетіївського районного суду Київської області від 11 листопада 2003 року закінчено в зв»язку з досягненням дочкою ОСОБА_4 повноліття. Даною постановою було визначено заборгованість ОСОБА_3 по аліментам в розмірі 19 232,62 грн., яку і просила стягнути ОСОБА_2 на свою користь згідно положень ст.194 СК України.

Крім того, позивач на підставі ст.196 СК України просила стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 98 551,04 грн.

В подальшому позивач ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги в частині розміру пені, посилаючись на те, що державним виконавцем було уточнено розмір заборгованості ОСОБА_3 по аліментам, внаслідок чого розмір пені, яка підлягає стягненню з нього, складає 59 884,08 грн.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по аліментам в розмірі 19 232,62 грн.

Не погоджуючись з рішенням від 31 травня 2016 року, позивач подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення її вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду є законним, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення є обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають спільну дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 11 листопада 2003 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 29.10.2003 року і до повноліття дитини (а.с.7).

Також встановлено, що згідно довідки-розрахунку відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві за №9340 від 14.04.2016 року заборгованість по аліментам на утримання неповнолітньої дитини за період з 01.04.2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року становить 19 232,62 грн. (а.с.34-36).

Ухвалюючи рішення про відмову в позові в частині вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд першої інстанції виходив з її недоведеності та необґрунтованості, однак з такими висновками суду повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи; на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст.214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки. При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, не пов'язується з дотриманням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Виходячи з наведеного, законодавець не ставить обов'язок по сплаті аліментів, у разі обізнаності платника аліментів про їх стягнення, в залежність від стягнення таких за виконавчим листом шляхом відрахування із заробітної плати чи іншого доходу, оскільки судові рішення, що набрали законної сили, підлягають обов'язковому виконанню.

Зазначаючи про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості, суд першої інстанції вищенаведених вимог закону в повній мірі не врахував, не звернув уваги на те, що обов'язок зі сплати аліментів за судовим рішенням у відповідача виник з моменту набрання таким рішенням законної сили, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з нього на користь одержувача аліментів неустойки (пені).

З урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов»язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється, виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 протягом 2012 - 2015 років неналежним чином виконував свій обов»язок по щомісячній сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дочки, тому вимога позивача ОСОБА_2 про стягнення неустойки є законною та обґрунтованою. Однак розмір неустойки - 59 884,08 грн., позивачем обчислений неправильно, з порушенням норми ст. 196 СК України.

Колегія суддів, визначаючи розмір неустойки (пені) по аліментам, виходила з наступних розрахунків:

-за квітень 2012 року 340,0 грн. : 100% х 30 = 3,4 х 30 = 102 грн.;

-за травень 2012 року 340,0 грн. : 100% х 31 = 3,4 х 31 = 105,4 грн.;

-за червень 2012 року 340,0 грн. : 100% х 30 = 3,4 х 30 = 102 грн.;

-за липень 2012 року 343,0 грн. : 100% х 31 = 3,43 х 31 = 106, 33 грн.

Всього за 2012 рік неустойка (пеня), яка підлягає стягненню, становить 415,73 грн.

-за березень 2013 року 13,0 грн. : 100% х 31 = 0,13 х 31 = 4,03 грн.;

-за квітень 2013 року 363,0 грн. : 100% х 30 = 3,63 х 30 = 108,9 грн.;

-за травень 2013 року 63,0 грн. : 100% х 31 = 0,63 х 31 = 19,53 грн.;

-за червень 2013 року 363,0 грн. : 100% х 30 = 3,63 х 30 = 108,9 грн.;

-за липень 2013 року 803,88 грн. : 100% х 31 = 8,04 х 31 = 249,24 грн.;

-за серпень 2013 року 363,0 грн. : 100% х 31 = 3,63 х 31 = 112,53 грн.;

-за вересень 2013 року 363,0 грн. : 100% х 30 = 3,63 х 30 = 108,9 грн.;

-за жовтень 2013 року 1430,68 грн. : 100% х 31 = 14,31 х 31 = 443,61 грн.;

-за грудень 2013 року 1778,92 грн. : 100% х 31 = 17,79 х 31 = 551,49 грн.

Всього за 2013 рік неустойка (пеня), яка підлягає стягненню, становить 1707,13 грн.

-за січень 2014 року 760,27 грн. : 100% х 31 = 7,60 х 31 = 235,6 грн.;

-за лютий 2014 року 918,34 грн. : 100% х 28 = 9,18 х 28 = 257,14 грн.;

-за березень 2014 року 913,01 грн. : 100% х 31 = 9,13 х 31 = 283,03 грн.;

-за квітень 2014 року 814,64 грн. : 100% х 31 = 8,15 х 30 = 244,50 грн.;

-за травень 2014 року 1019,75 грн. : 100% х 31 = 10,1975 х 31 = 316,12 грн.;

-за червень 2014 року 1058,76 грн. : 100% х 30 = 10,5876 х 30 = 317,63 грн.;

-за липень 2014 року 489,65 грн. : 100% х 31 = 4,8965 х 31 = 151,79 грн.;

-за серпень 2014 року 1106,44 грн. : 100% х 31 = 11,0644 х 31 = 343,0 грн.;

-за жовтень 2014 року 106,75 грн. : 100% х 31 = 1,0675 х 31 = 33,09 грн.;

-за листопад 2014 року 1123,5 грн. : 100% х 30 = 11,235 х 30 = 337,05 грн.;

-за грудень 2014 року 1103,5 грн. : 100% х 31 = 11,035 х 31 = 342,09 грн.

Всього за 2014 рік неустойка (пеня), яка підлягає стягненню, становить 2861,04 грн.

-за лютий 2015 року 1524,75 грн. : 100% х 28 = 15,2475 х 28 = 426,93 грн.;

-за березень 2015 року 1579,0 грн. : 100% х 31 = 15,79 х 31 = 489,49 грн.;

-за квітень 2015 року 164 грн. : 100% х 30 = 1,64 х 30 = 49,2 грн.;

-за червень 2015 року 1694,75 грн. : 100% х 30 = 16,9475 х 30 = 508,43 грн.;

-за липень 2015 року 1725 грн. : 100% х 31 = 17,25 х 31 = 534,75 грн.

Всього за 2015 рік неустойка (пеня), яка підлягає стягненню, становить 2008,80 грн.

Разом неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 згідно наведених розрахунків дорівнює 6 992 грн. 70 коп. (415,73 грн. + 1707,13 грн. + 2861,04 грн. + 2008,80 грн.).

Таким чином, оскільки суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, допустив неправильне застосування норм матеріального права, рішення Тетіївського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким вимогу ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 6 992 грн. 70 коп.

В задоволенні іншої частини вимоги ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: