Постанова № 63378444, 12.12.2016, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/710/16-п

Провадження № 3/168/162/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016р. суддя Старовижівського районного суду Волинської області Хаврона О.Й., розглянувши в приміщенні Старовижівського районного суду Волинської області в режимі відеоконференції зГородоцьким виправним центром управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№131) справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, одруженого, має на триманні чотирьох неповнолітніх дітей, не працює, судимого:

- вироком від 27.04.2016 року Старовижівського районного суду Волинської області за ч.2 ст.125 КК України, ст. 198 КК України на два роки обмеження волі, з встановленням іспитового строку 3 роки;

- вироком апеляційного суду Волинської області від 27 жовтня 2016 року за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., на підставіст. 71 КК України приєднано не відбуте покарання за вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 27 квітня 2016 року і остаточно до відбування визначено покарання 2 (два) роки обмеження волі та штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумівдоходівгромадян, що становить 850 гривень, який виконувати самостійно,

в с т а н о в и в :

06.11.2016 р. близько 01.30 год. в смт. Стара Вижівка Волинської області по вул. Ковельській ОСОБА_1, керував транспортним засобом марки «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1, і відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнав, дав пояснення про те, що керував вказаним транспортним засобом, але в стані спяніння не перебував, був зупинений працівниками поліції на виїзді з заправки в смт.Стара Вижівка. При цьому, працівник поліції, який зупинив автомобіль, не предявив службове посвідчення, жетон, не назвав свою посаду та прізвище, причина зупинки викрадення автомобіля була безпідставною, на службовому автомобілі не були увімкнені проблискові маячки. Тому, зважаючи на такі порушення, допущені працівником поліції, він вважає, що як водій, в цій ситуації, він не був зобовязаний проходити огляд на стан спяніння, і за таких обставин у нього були підстави сумніватись в тому, що перед ним є працівник поліції. Тому, коли працівник поліції запропонував підійти до автомобіля і пройти огляд на стан спяніння, він відмовився. Пояснив, що знає про обовязок водія пройти огляд на вимогу працівника поліції, однак вважає, що для цього поліцейський повинен був також дотриматись вимог закону і показати своє посвідчення. Вважає, що працівники поліції упереджено віднеслись до нього, повідомлення про викрадення автомобіля надійшло близько 19.00 год., а зупинили автомобіль лише о 01.00 год. ночі, хоча увесь цей час працівники поліції бачили автомобіль, і слідкували за ним.

Просить дану справу закрити, алкоголю не вживав і автомобілем в стані спяніння не керував.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні, вона підтверджується дослідженими в судовому засіданні зібраними матеріалами у справі з таких підстав.

Ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і обєктивне зясування обставин справи та правильне її вирішення.

Так, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан спяніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 994259 від 06.11.2016 року (далі - протокол), яким зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками спяніння (почервоніння обличчя, нечітке мовлення, запах алкоголю з ротової порожнини), відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння (а.с.1).

З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, наданих ними 06.11.2016 р. інспектору патрульної поліції, встановлено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння (а.с.2,3).

Аналогічні пояснення свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надали, будучи допитаними в суді, і пояснили, що були свідками того, як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан спяніння, про що вони розписались в протоколі.

Свідок ОСОБА_4 в суді пояснив, що знаходився в автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_1 коли їх автомобіль був зупинений працівниками поліції. Поліцейський не показав своє посвідчення, забороняв проводити відеозйомку на мобільний телефон, а службовий автомобіль був без увімкнених проблискових маячків. Тому ОСОБА_1 й відмовився від проходження огляду на стан спяніння. Вважає, що ОСОБА_1 безпідставно притягнуто до відповідальності, бо ОСОБА_1 не вживав алкоголю в той вечір і не керував в стані спяніння автомобілем, а дії поліції упереджені.

Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що знаходився в автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_1 коли їх автомобіль був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки як пояснили є викрадення автомобіля, ОСОБА_1 розмовляв з поліцейськими, суть розмови не чув і не слухав. Бо перебував в стані спяніння. Але, ОСОБА_1 алкоголю не вживав і не керував в стані спяніння автомобілем.

Інспектор поліції ОСОБА_6 у суді пояснив, що в чергову частину надійшло повідомлення про викрадення автомобіля, цей автомобіль був виявлений біля заправки в смт.Стара Вижівка, що і стало причиною зупинки цього транспортного засобу. Після перевірки документів було зясовано, що співвласник автомобіля знаходиться в автомобілі. Однак, виникли підозри, що особа, яка керувала ним ОСОБА_1, перебуває в стані спяніння. Останньому було запропоновано пройти огляд. ОСОБА_1 заперечував, що перебував в стані спяніння, також заперечував, що саме він керував автомобілем, відмовився проти огляд на стан спяніння, і взагалі не погоджувався з усіма обставинами. Тоді було запрошено двох свідків, в присутності яких складено протокол і зафіксовано факт відмови.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Враховуючи вказану норму закону, а також наявні ознаки можливого перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного спяніння, зокрема: запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова, є безумовною підставою для перевірки особи на стан спяніння.

Вимога щодо проходження огляду на стан спяніння заявлялась ОСОБА_1 уповноваженими працівниками поліції з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом міністерства внутрішніх справ України, міністерства охорони здоровя України 09.11.2015 № 1452/735. Враховуючи наведене вище, дії працівників поліції є правомірними та відповідають вимогам законодавства.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він правомірно відмовився від проходження огляду на стан спяніння з тих підстав, що інспектор не пояснив йому причину зупинки, не назвався, не вказав свою посаду, не заслуговують на увагу. З його ж пояснень і пояснень свідків встановлено, що інспектор був у форменому одязі та на службовому авто, крім того, наявність в водія сумнівів щодо правомірності зупинки транспортного засобу, та інші наведені ОСОБА_1 причини, не звільняють водія від обовязкового виконання вимог п.2.5 ПДР.

Суду надано докази про надходження заяви про викрадення автомобіля «Део Ланос», тому доводи ОСОБА_1 про упереджене до нього ставлення з боку працівників поліції не заслуговують на увагу.

Не заслуговують на увагу показання свідків про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, але перед цим не вживав алкоголю, оскільки в вину ОСОБА_1 ставиться відмова від проходження огляду, а не керування транспортним засобом в стані спяніння.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Наявність формальних недоліків при оформленні правопорушення, не є підстаю для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності , оскільки не спростовує наявності в його діях факту правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який до адміністративної відповідальності вперше притягається, наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, як помякшуючі відповідальність обставини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, враховуючи його майновий стан, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП і п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 33, 130, 252, 283, 284, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз'яснити ОСОБА_1, що в разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, у ході примусового виконання постанови суду, відповідно до ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф буде стягуватися у подвійному розмірі, а саме: 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору на спеціальний реєстраційний рахунок Старовижівського районного суду, реквізити якого наступні: отримувач коштів: УДКСУ у Старовижівському районі - 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37626821, рахунок отримувача 31218206700376, банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача 803014.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя ОСОБА_7