Постанова № 63377810, 05.12.2016, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/534/16-а

Провадження № 2-а/0158/73/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

05 грудня 2016 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

у складі головуючого - судді Корецької В.В.

при секретарі - Процик Л.В.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Котельчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції у Волинській області про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про накладення стягнення та про відкриття виконавчих проваджень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції у Волинській області про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про накладення стягнення та про відкриття виконавчих проваджень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на його адресу 12.12.2015 року надійшли постанови головного державного виконавця Ківерцівського ДВС Котельчук Н.С. від 12.05.2015 року про накладення на нього штрафів і з цієї ж дати він довідався, що від 07.12.2015 року за ними відкриті виконавчі провадження та стягнено виконавчий збір, чим порушені його права і свободи на своєчасне їх оскарження.

Таким чином, йому стало вперше відомо, що на нього накладені штрафи у вигляді 170 грн. та по 340 грн. у виконавчих провадженнях ВП №45604617 та ВП №45604909 за не виконання у встановлений державним виконавцем строк певних дій за виконавчими листами Ківерцівського районного суду Волинської області у цивільній справі №158/3/14-ц виданими 19.11.2014 року.

До цього, державний виконавець в якого перебували вище вказані виконавчі провадження не виясняв з ним за яких причин не виконується рішення суду з приводу покладеного на нього обов'язку і чи може він виконати його у точній відповідності без спеціалістів, що свідчить про упередженість державного виконавця в цих виконавчих провадженнях та про незаконність винесення відповідачем цих постанов.

Вважає, що дії головного державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ Волинської області Котельчук Н.С. із винесенням постанов про накладення на нього стягнення у вигляді 170 грн. та 340 грн. відповідно, упереджено та незаконно, є неправомірними, оскільки перед цим, він навіть не вияснив з ним та не брав у нього пояснення, чи має він можливість виконати рішення суду в точній відповідності чи ні, чи не виконання рішення суду відбувається за його протиправної поведінки, здійснив відкриття виконавчих проваджень 07.12.2015 року, направивши їх лише 12.12.2015 року, позбавивши позивача можливості оскаржити постанови які виносив 12.05.2015 року, що потягло порушення його прав та свобод.

Тому просить суд, визнати неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ Волинської області Котельчук Н.С. від 12.05.2015 року про накладення штрафу в сумі 170 грн. та 340 грн. у виконавчих справах ВП №45604617 та ВП №45604909 на нього; визнати неправомірними та скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №49582617 та ВП №49582276 від 07.12.2015 року з приводу стягнення з ОСОБА_1 по 170 грн. та виконавчих проваджень ВП №49582717 та ВП №49582355 від 07.12.2015 року по 340 грн.; визнати неправомірними та скасувати постанови виконавчих проваджень ВП №49582512 та ВП №49581375 від 07.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 680 грн. у кожному.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили його задоволити.

Представник відповідача Котельчук Н.С. в судовому засіданні позов не визнала, у задоволені позовних вимог просила відмовити.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, станом на час винесення спірної постанови ВДВС).

За змістом частини 1 статті 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.05.2014 року ОСОБА_1 зобов'язано усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1, Ківерцівського району Волинської області шляхом звільнення частини земельної ділянки площею 0,0165 га, а саме 5,07 м. від поворотної точки А по межі БА, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21.11.2012 року та знести частину господарської споруди (гаража для сільгосптехніки), що розташована в межах частини самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0165 га по АДРЕСА_1 Ківерцівського району Волинської області.

На підставі вищевказаного рішення головним державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ Волинської області Котельчук Н.С. було відкрито виконавче провадження 25.11.2014 року із зазначенням дати самостійного виконання до 02.12.2015 року.

У судовому засіданні досліджено та встановлено, про що не заперечували сторони, перевірку відносно виконання судового рішення було здійснено лише 24.04.2015 року і з'ясовано, що самостійно вищевказане рішення суду виконано не було. Боржнику ОСОБА_1 було надано повторно строк для самостійного виконання рішення до 05.05.2015 року, однак згідно перевірки від 08.05.2015 року дія щодо усунення перешкод здійснена не була.

На підставі вищевикладеного, 07.12.2015 року головним державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ Волинської області Котельчук Н.С. відкрито виконавчі провадження ВП №49582512 та ВП №49581375 про стягнення з ОСОБА_1 по 680 грн. виконавчого збору; ВП №49582617 та ВП №49582276 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 по 170 грн. в користь держави; а також ВП №49582717 та ВП №49582355 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 в користь держави 340 грн. /а.с.6-17/.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 не в змозі самостійно виконати відповідне рішення суду, оскільки для цього потрібен відповідний спеціаліст, для встановлення кутів та поворотів на місцевості, а також для встановлення відповідної площі по вказаних межах у даному виконавчому документі.

Разом з тим, на виконання рішення суду у цивільній справі №158/3/14-ц було вперше залучено, відповідного спеціаліста, за постановою державного виконавця лише 24.11.2015 року, представника відділу держгеокадастру Ківерцівського району Волинської області у виконавчих справах ВП №45604617 та ВП №45604909 на 03.12.2015 року, який не прибув на вказану дату, про що не заперечив і сам відповідач /а.с.140-141/.

В силу ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Крім того, оскаржувані постанови по ВП №№ 49582512, 49581375, 49582617 та 49582276 вступили у законну силу, як вбачається з їх змісту 27.04.2015 року, а також ВП № 49582717 та ВП №49582355 вступили в законну силу 12.05.2015 року коли були винесенні 07.12.2015 року /а.с.6-17/.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах - протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як передбачено частинами першою, другою ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й, зокрема, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини третьої даної статті у процесі здійснення виконавчого провадження держаний виконавець має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; одержувати з метою захисту інтересів стягувача безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів; вимагати від посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Окрім того, частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 № 5 «Про внесення змін до постанови Пленуму В АСУ від 13.12.2010 №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», згідно якої «... постанови про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Таким чином, для визначення наявності підстав для стягнення штрафів, необхідно встановити факт невиконання рішення суду боржником самостійно у строк, встановлений для його самостійного виконання. При цьому, суд звертає увагу, що позивач був позбавлений права на самостійне добровільне виконання постанов, оскільки останній самостійно, без відповідного спеціаліста усунути перешкод в користуванні земельною ділянкою не міг, з чим і звертався до державного виконавця, але всупереч цьому державним виконавцем винесено постанови про накладення штрафів за невиконання рішення у відповідний строк.

Оскільки оскаржувані постанови державного виконавця Ківерцівського відділу державної виконавчої служби Ківерцівського РУЮ Волинської області Котельчук Н.С. винесені з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця з винесення постанови про стягнення з боржника штрафів слід задоволити.

Крім цього, суд вважає, що скаржником пропущено десятиденний строк на звернення до суду із позовною заявою з поважних причин, і клопотання про поновлення такого строку підлягає задоволенню, оскільки останній дізнався про вищевказані постанови від 07.12.2016 року лише 12.12.2016 року, хоча документ набрав законної сили 12.05.2015 року.

Відтак, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ківерцівського РУЮ Волинської області про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про накладення стягнення та про відкриття виконавчих проваджень підлягає до задоволення повністю.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позов підлягає до задоволення, тому судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 160, 163, 167, 171-2 КАС України, на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції у Волинській області про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про накладення стягнення та про відкриття виконавчих проваджень - задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ Волинської області Котельчук Наталії Степанівни від 12.05.2015 року про накладення штрафу в сумі 170 грн. та 340 грн. у виконавчих справах ВП №45604617 та ВП №45604909 на ОСОБА_1.

Визнати неправомірними та скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №49582617 та ВП №49582276 від 07.12.2015 року з приводу стягнення з ОСОБА_1 по 170 грн. та виконавчих проваджень ВП №49582717 та ВП №49582355 від 07.12.2015 року по 340 грн.

Визнати неправомірними та скасувати постанови виконавчих проваджень ВП №49582512 та ВП №49581375 від 07.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 680 грн. у кожному.

Стягнути з ВДВС Ківерцівського РУЮ Волинської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою яка була відсутня в судовому засіданні протягом цього ж часу з моменту отримання її копії.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька