Ухвала суду № 63377371, 07.12.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/2064/16-ц Провадження № 22-ц/795/2150/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Рябота В. І. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Страшного М.М., Шевченка В.М.при секретарі:Покладі Д.В.за участю:відповідача ОСОБА_5, її представника - ОСОБА_6, представника позивача - Карпенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію,

в с т а н о в и в:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.10.2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ "Чернігівобленерго" до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ПАТ "Чернігівобленерго" 67 931 грн. 96 коп. боргу за спожиту електричну енергію та 1 378 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Чернігівобленерго" відмовити. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права і процесуального права, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. ОСОБА_5 вказує, що станом на дату перевірки лічильника працівниками позивача, 09.03.2016 року, її родина перебувала за кордоном, тому за відсутності фізичної охорони домогосподарства, не можна вважати встановленим факт того, яким чином комісія із трьох представників енергопостачальника, перевіряючи лічильник відповідача, фіксувала його номер та покази, проте, відомості показів зафіксувала на іншому особовому рахунку абонента. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не з'ясував тієї обставини, що позивачем було пред'явлено рахунок абоненту ОСОБА_8 на суму 87 668,60 грн., а через декілька днів рахунок було змінено в односторонньому порядку на суму 68 178,74 грн. Доводи апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції не було досліджено та не встановлено законності складення акту про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача від 09.03.2016 року. ОСОБА_5 зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції містить в собі ряд необгрунтованих припущень, при цьому ОСОБА_5 стверджує, що факт реальної перевірки лічильника спростовується відповідачем, тому твердження суду відносно того, що лічильник було викрадено після його перевірки, є необгрунтованим. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції не послався на жодну норму матеріального права. Також ОСОБА_5 вказує, що при вирішенні даного спору по суті суд першої інстанції також порушив норми процесуального права, оскільки суд першої інстанції, порушуючи норми статей 179,185,212,213 ЦПК України, не дослідив письмовий доказ, а саме, платіжний документ, який було виписано енергопостачальником відповідачу 01.05.2016 року за №04-16 та не встановив при цьому, що його складено з порушенням ч.5 п.22 Правил користування електричною енергією для населення. ОСОБА_5 вважає, що суд першої інстанції безпідставно не витребував і не дослідив відповідного акту звірки розрахунків, що є обов'язковим при огляді приладу обліку відповідно до положень ч.2 п.6 Правил користування електричною енергією для населення. На думку ОСОБА_5, при вирішенні даного спору по суті суд першої інстанції не перевірив належним чином обґрунтованості вимог заявленого позивачем позову до неї, суд також не дослідив вартості електроенергії відповідно до тарифів, не перевірив розрахунку, представленого позивачем, стягнувши при цьому на користь відповідача з позивача суму боргу у повному обсязі. ОСОБА_5 вказує, що в рішенні суду першої інстанції також не зазначено, з яких підстав суд відхилив її заперечення по суті вимог заявленого позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Чернігівобленерго" просить апеляційну скаргу відхилити у зв'язку з її необґрунтованістю, залишивши без змін рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.10.2016 року, яке ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 24.09.2009 року між ОСОБА_5, яка проживає в АДРЕСА_1 та ВАТ ЕК ''Чернігівобленерго", в особі директора Прилуцького РЕМ ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності №17/7227 від 11.12.2008 року, було укладено договір НОМЕР_1 про користування електричною енергією (а.с.4-5). Відповідно до умов п.1 укладеного договору, ВАТ ЕК ''Чернігівобленерго" взяло на себе зобов'язання надійно постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 10,0 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором. Пунктом 5 зазначеного договору визначено, що ОСОБА_5 встановлено прилад обліку електричної енергії № 08028370, тип ЛТЕ - 1.03 Т, кількість фаз - 3.

09.03.2016 року при проведенні рейдової роботи представниками Прилуцького РЕМ було проведено контрольний огляд лічильника у відповідача, про що було складено акт про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, підписаний трьома представниками енергопостачальника. Як вбачається з даного акту (а.с.74), 09.03.2016 року в присутності охоронця, який відмовився від підпису, інспектором ОСОБА_13., монтерами ОСОБА_10, ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 було оглянуто лічильник №08028370 та зафіксовано його покази - 069605. В подальшому зазначені показники було відображено на особовому рахунку відповідача.

18.03.2016 року до Прилуцького РЕМ звернулась ОСОБА_5 з відповідною заявою, в якій вона просить встановити новий електролічильник за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з крадіжкою електролічильника (а.с.32). Для відновлення електропостачання відповідачу 05.04.2016 року було тимчасово встановлено інший прилад обліку.

Як вбачається з обігової відомості по абоненту ОСОБА_5, особовий рахунок НОМЕР_1(а.с.25), попередній показник лічильника за лютий 2016 року становив 024301. Після контрольного огляду позивачем було внесено показник лічильника 069605 на особовий рахунок відповідача НОМЕР_1, відповідно до фактичного споживання електричної енергії, та виставлено рахунок №04-16 від 06.04.2016 року за спожиту електроенергію (а.с.60), відповідно до якого сума до сплати становила 67 842 грн. 56 коп. За даних обставин позивач стверджує, що відповідачем фактично спожито та не оплачено 45304 кВТг електричної енергії, при цьому борг відповідача за спожиту електричну енергію необхідно обчислювати відповідно до діючих тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 року №220.

В ході судового розгляду даної справи судом також встановлено, що до проведення контрольного огляду лічильника у відповідача представниками Прилуцького РЕМ, який відбувся 09.03.2016 року, відповідач передавала відомості щодо кількості спожитої електричної енергії в телефонному режимі. Таким чином, показники електролічильника записувались контролером до обхідної відомості зі слів відповідача.

Згідно розрахунку заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію по особовому рахунку НОМЕР_1, представленого позивачем апеляційному суду (а.с.138-140), заборгованість ОСОБА_5 за спожиту електричну енергію, з врахуванням проведених нею оплат, станом на 26.06.2016 року становила 67 931 грн. 96 коп.

Задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції виходив з обставин справи, які були встановлені в ході судового розгляду даної справи та підтверджені її матеріалами. Зокрема, судом встановлено, що до проведення контрольного огляду лічильника відповідача ОСОБА_5 передавала відомості щодо кількості спожитої електричної енергії в телефонному режимі, і на підставі вказаних даних їй проводилось нарахування сум оплати за спожиту електричну енергію. 09.03.2016 року трьома представниками Прилуцького РЕМ було проведено перевірку лічильника відповідача за адресою: АДРЕСА_1, про що в присутності охоронця було складено відповідний акт про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача, в якому зафіксовано фактичні показники електролічильника відповідача, при цьому охоронець від підпису в акті відмовився. Працівники Прилуцького РЕМ, які складали зазначений акт від 09.03.2016 року - інспектор ОСОБА_13., монтери ОСОБА_10, ОСОБА_11, показання яких в якості свідків були заслухані в судовому засіданні суду першої інстанції, підтвердили обставини складання ними 09.03.2016 року акту про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача ОСОБА_5, при цьому у вказаному акті були зафіксовані фактичні показники електролічильника відповідача. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку щодо правомірності складення акту про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача від 09.03.2016 року та проведених позивачем нарахувань за спожиту електричну енергію. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції також зазначив про критичне ставлення суду до пояснень в судовому засіданні представника відповідача щодо викрадення лічильника відповідача, оскільки використовувати даний лічильник в іншому господарстві неможливо, так як його серійний номер є зафіксованим в Прилуцькому РЕМ, і значної матеріальної цінності він не представляє. Приймаючи до уваги наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення вимог заявленого позову, оскільки обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги позовної заяви, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанціїх про задоволення вимог заявленного позову, оскільки вказаний висновок узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до приписів ч.1 статті 26 Закону України ''Про електроенергетику'', споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно п.3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 (із змінами і доповненнями), споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником.

Відповідно п.21 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 (із змінами і доповненнями), знімання показів засобів обліку провадиться енергопостачальником та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем). Якщо знімання показів проводиться побутовим споживачем, енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку побутовим споживачем. Під час зняття показів засобу обліку представниками енергопостачальника проводиться контрольний огляд цього засобу обліку.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що при розгляді даної справи по суті суд першої інстанції не звернув увагу на ті обставини, що комісія із трьох представників енергопостачальника, перевіряючи лічильник відповідача, фіксувала його номер та покази, проте, відомості були віднесені на інший особовий рахунок абонента; при цьому абоненту ОСОБА_8 було пред'явлено рахунок на суму 87 668,60 грн., а в подальшому енергопостачальник в односторонньому порядку змінив рахунок на суму 68 178,74 грн. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вони не спростовують висновків вказаного рішення суду. По справі встановлено, що 09.03.2016 року представниками Прилуцького РЕМ в присутності охоронця, який надав доступ до лічильників, було проведено контрольний огляд лічильника №08028370 тип ЛТЕ-1.03 Т. та лічильника № 009273056427686 тип СЕ 301 (а.с.8,74), про що було складено два акти про опломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача. У вказаних актах були зафіксовані фактичні показники вказаних електролічильників. Лічильник, що зареєстрований на ОСОБА_8, 09.03.2016 року не був оглянутий представниками Прилуцького РЕМ, оскільки знаходився у будинку. За адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано два лічильника електроенергії та відкрито два особові рахунки. При цьому особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_5, лічильник №08028370 тип ЛТЕ - 1.03 Т. Особовий рахунок № 27А/87 відкрито на ОСОБА_8, лічильник №5235942 тип НІК 2102-02 М2В знаходиться в будинку. За адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано один лічильник № 009273056427686 тип СЕ 301 та відкрито особові рахунки: №27А/129 Е1, №27А/129 Е2, № 27А/129 Е3 на ОСОБА_12 Хоча лічильники №08028370 тип ЛТЕ - 1.03 Т. та № 009273056427686 тип СЕ 301 зареєстровано за різними адресами, але фактично вони розташовані поряд в зачинених металевих шафах. Занесення інформації на особовий рахунок споживача до програми здійснюється оператором, а не працівниками, які проводили контрольний огляд лічильника. У зв'язку з тим, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано два лічильника та відкрито особові рахунки на ОСОБА_5 та ОСОБА_8, оператором було помилково занесено показники лічильника ОСОБА_5 на особовий рахунок ОСОБА_8 В подальшому, після проведення відповідної перевірки, вказані недоліки було усунуто.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції в ході судового розгляду справи не оглядав оригіналу акту про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача ОСОБА_5 від 09.03.2016 року, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки оригінал зазначеного акту про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача ОСОБА_5 від 09.03.2016 року був предметом дослідження в судовому засіданні апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд належним чином не перевірив законність та правомірність складення акту про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача ОСОБА_5 від 09.03.2016 року, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Оскільки судом в ході розгляду даної справи встановлено, що складення вказаного акту працівниками позивача узгоджується з приписами п.21 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 (із змінами і доповненнями).

Доводи апеляційної скарги зазначають, що задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги показання свідків, які працюють на підприємстві позивача. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідно до положень статті 63 ЦПК України, показання свідка є одним із видів доказів, при цьому згідно ч.2, ч.3, ч.4 статті 212 ЦПК України, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відобразивши результати оцінки доказів в рішенні, з наведенням мотивів їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Твердження апеляційної скарги відносно того, що платіжний документ, виписаний енергопостачальником відповідачу № 04-16 від 01.05.2016 року фактично містить в собі відомості та вимогу до відповідача по сплаті грошових коштів за неузгодженими між сторонами показниками, при цьому підстава зазначення суми до сплати не вказується, а саме, не зазначаються відомості про зняття фактичних показників засобів обліку, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Оскільки вказані доводи апеляційної скарги не спростовують проведеного позивачем розрахунку суми заборгованості ОСОБА_5 за спожиту електричну енергію по особовому рахунку НОМЕР_1, розмір якої станом на 26.06.2016 року становить 67 931 грн. 96 коп.(а.с.139-140). Правильність вказаного розрахунку заборгованості відповідачем в ході судового розгляду даної справи, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов'язки доказування і подання доказів, не спростована належними та допустимими доказами в розумінні статей 58, 59 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції безпідставно не витребував та не дослідив акту звірки розрахунків, що є обов'язковим при огляді приладу обліку, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки у даній цивільній справі не йдеться мова про припинення споживачем користування електричною енергією. При цьому необхідно зазначити, що відповідно до п.6 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 (із змінами і доповненнями), електропостачальник разом із побутовим споживачем проводять звірку обсягів фактично спожитої електричної енергії і оформляють у двох примірниках акт звірки розрахунків, у разі прийняття рішення побутовим споживачем про припинення користування електричною енергією.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що в позовній заяві не зазначено ціну позову та його обґрунтування, спростовуються матеріалами справи. Оскільки звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, ПАТ "Чернігівобленерго" визначило та зазначило ціну позову в позовній заяві, як це регламентовано приписами статті 80 ЦПК України (а.с.2-3), сплативши при цьому судовий збір в розмірі 1378 грн. за подання до суду позовної заяви майнового характеру (а.с.1).

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_5 не погоджується з актом про пломбування та проведення робіт в електроустановках побутового споживача від 09.03.2016 року, вказуючи на його безпідставність. Вказані доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що в ході судового розгляду даної справи відповідачем не представлено суду належних та допустимих доказів, в розумінні статей 58,59 ЦПК України щодо спростування висновків вказаного акту від 09.03.2016 року. Відповідно до приписів ч.1,ч.4 статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: