Рішення № 63375394, 12.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5462/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3,ОСОБА_4

За участю секретаря Гарбуз В.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.04.2016 року, у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7

-про розірвання шлюбу та розподіл майна,-

ВСТАНОВИЛА:

В липня 2015 року позивач звернувся до суду з вищезазначеними позовними вимогами в котрих зазначав, що 21 листопада 1992 року сторони уклали шлюб в котрому народилось троє дітей. Спільне проживання сторонами припинено з січня 2014 року в звязку з постійними конфліктами та суперечками. Посилаючись на те, що сімя фактично розпалась позивач просив суд розірвати шлюб укладений між сторонами.

Одночасно позивач зазначав, що за час спільного проживання сторони набули майно:за спільні кошти:

-готель за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області з загальною площею 882, 9 кв.м. та житловою площею 212,9 кв.м. і прохідною загальною площею 7,5 кв.м. з надвірними спорудами 1-2;

-земельну ділянку площею 0,0911 гектари за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області за державним актом серії ЯА №360926, виданим на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2007 року, який посвідчено в Ізмаїльському міському нотаріальному окрузі за № 5988.

-нежитлову будівлю магазин «Гермес» за адресою Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, провулок Морський,12;

-будинок № 125 за адресою Одеська область,Кілійський район, м. Вилкове, «Очаков».

- будинок № 117 за адресою Одеська область,Кілійський район, м. Вилкове, «Очаков».

Вказане майно просив суд визнати спільним майном подружжя та визнати за кожним право власності на 1/2 частку.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 квітня 2016 року шлюб між ОСОБА_6 05 квітня 1966 року шлюб між ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований відділом ЗАГС Ізмаїльського міськвиконкому на підставі актового запису за № 719 від 21 листопада 1992 року розірвано.

Стягнуто зі сторін в рівних частках витрати під час реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Визнано сумісною власністю подружжя:

-готель за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області з загальною площею 882, 9 кв.м. та житловою площею 212,9 кв.м. і прохідною загальною площею 7,5 кв.м. з надвірними спорудами 1-2;

-земельну ділянку площею 0,0911 гектари за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області за державним актом серії ЯА №360926, виданим на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2007 року, який посвідчено в Ізмаїльському міському нотаріальному окрузі за № 5988.

-нежитлову будівлю магазин «Гермес» за адресою Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, провулок Морський,12;

-будинок № 125 за адресою Одеська область,Кілійський район, м. Вилкове, «Очаков».

Визнано за ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власнсоті на 1/2 частку наступного майна:

-готель за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області з загальною площею 882, 9 кв.м. та житловою площею 212,9 кв.м. і прохідною загальною площею 7,5 кв.м. з надвірними спорудами 1-2;

-земельну ділянку площею 0,0911 гектари за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області за державним актом серії ЯА №360926, виданим на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2007 року, який посвідчено в Ізмаїльському міському нотаріальному окрузі за № 5988.

-нежитлову будівлю магазин «Гермес» за адресою Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, провулок Морський,12;

-будинок № 125 за адресою Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, «Очаков».

Визнано за ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 частку наступного майна:

-готель за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області з загальною площею 882, 9 кв.м. та житловою площею 212,9 кв.м. і прохідною загальною площею 7,5 кв.м. з надвірними спорудами 1-2;

-земельну ділянку площею 0,0911 гектари за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області за державним актом серії ЯА №360926, виданим на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2007 року, який посвідчено в Ізмаїльському міському нотаріальному окрузі за № 5988.

-нежитлову будівлю магазин «Гермес» за адресою Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, провулок Морський,12;

-будинок № 125 за адресою Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, «Очаков».

Арешт на майно, накладений за ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 вересня 2015 року скасовано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду в частині розподілу нежитлової будівлі магазину «Гермес» і визнання права власності посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що сторони не являються його власниками так як він придбав його з прилюдних торгів 30 липня 2015 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «Уккрсоцбанк» просить суд скасувати рішення суду в частині розподілу і визнання права власності готелю за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області з загальною площею 882, 9 кв.м. та житловою площею 212,9 кв.м. і прохідною загальною площею 7,5 кв.м. з надвірними спорудами 1-2 та земельної ділянки площею 0,0911 гектари за адресою № 11 по вул. Кірова м. Ізмаїла Одеської області за державним актом серії ЯА №360926, виданим на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2007 року, який посвідчено в Ізмаїльському міському нотаріальному окрузі за № 5988 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що це майно знаходиться в іпотеці банку для забезпечення виконання ОСОБА_7 зобовязань за кредитним договором.

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача,вислухавши пояснення учасників процесу,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи зазначене майно спільною власністю подружжя та визнаючи за кожним право власності на ? його частини,районний суд виходив з того, що зазначене майно придбано в період шлюбу шлюбу, а тому з підстав ст.70 СК України зумовлено рівністю часток кожного з подружжя.

Проте повністю погодитись з таким судженням районного суду не можна з наступних підстав.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Загальне правило для визначення частки у майні подружжя встановлено п. 1 ст.70 СК України.У разі поділу майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка у майні є рівними.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що позивач на підтвердження права власності на нежитлову будівлю магазин «Гермес» за адресою Татарбунарський район, с. Лебедівка, провулок Морський,12 надав витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 18740244 від 07 травня 2008 року відповідно до котрого за ОСОБА_7 зареєстровано спірний обєкт набутий нею на підставі рішення татарбунарського районного суду Одеської області від 03.09.2007 року( а.с.11)

Проте, нежитлова будівля магазину «Гермес» за адресою Татарбунарський район, с. Лебедівка, провулок Морський,12,котра належала ОСОБА_7 загальною площею 72 кв.м. придбана ОСОБА_5 з прилюдних торгів відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних ( електронних) торгів від 30 липня 2015 року та цей магазин зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 за № 41466165 від 30.07.2015 року( а.с.99,100).

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що районний суд помилково включив в перелік майна подружжя магазину «Гермес», котрий вибув з права власності ОСОБА_7 30.07.2015 року та помилково визнав за кожним з подружжя право власності по ? його частині.

Матеріалами справи встановлено, що 05.09.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» котрий є правонаступником ПАТ «Украсоцбанк» та ОСОБА_6 Георгієвичем укладений договір кредиту № 08-6699/44-302 . на суму 400000 доларів США. Цього ж дня між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7 укладено Договір кредиту № 08-6699/43-302 у сумі 400 000,00 доларів США та за кредитним договором між АКБ СР «Укрсоцбанк та ОСОБА_8 кредитний договір № 08-6699/41-302 у сумі 250000 доларів США

В якості забезпечення виконання зобовязань за Договором кредиту, між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7 05.09.2008 року було укладено Іпотечний договір (нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 6964 (надалі - Іпотечний договір) та Іпотечний договір (нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 6960 (надалі - Іпотечний договір), згідно з яким іпотекодавець передав Банку в іпотеку нерухоме майно, та між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7П у забезпечення зобовязань ОСОБА_8, Іпотечний договір (нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 6958 (надалі - Іпотечний договір), згідно з яким іпотекодавець передав Банку в іпотеку нерухоме майно: готель, що в цілому складається з: літ. «А» - будівля (готель), цегляна, загальною площею 212,9 кв.м., літ. Ж - прохідна, загальною площею 882,9 кв.м., житловою площею 212,9 кв.м., літ. - Ж - прохідна, загальною площею - 7,5 кв.м., № 1-2 - надвірні споруди, розташований на земельній ділянці площею 911 кв. м. ,та знаходиться за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Кірова, 11. та земельну ділянку, загальною площею 911 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Кірова, 11, кадастровий номер 5110600000:01:033:0205, яка належить ОСОБА_7 на праві власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 360926, виданого Ізмаїльською міською радою Одеської області 16 квітня 2008 року.

Іпотека, як майновий спосіб забезпечення виконання зобовязання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобовязанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобовязання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобовязань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобовязання (взаємні права і обовязки) виникають між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобовязанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобовязанням).

Виконання забезпечувального зобовязання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобовязання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Установивши у справі, яка переглядається, факт переходу до ОСОБА_6 ? частину права власності іпотечного майна, а соме - готелю та земельної ділянки в порядку поділу спільного майна подружжя, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду в цій частині, оскільки в силу ст.23 Закону України останній набув статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, з огляду на вищевикладені норми, незалежно від того, чи перейшло право власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для нового власника майна та майнові права заявника не порушені так як заявник не позбавлений права звернути стягнення на іпотечне майно відповідно до умов договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до заочного рішення Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 22 квітня 2015 року право власності на зазначені обєкти нерухомості було визнано за ПАТ «Украсоцбанк» не приймаються до уваги так як це рішення скасовано ухвалою Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 22.04.2015 року.( а.с.184)

В іншій частині судове рішення не оскаржується, а тому законність та обґрунтованість його судовою колегією не переглядається .

Виходячи з вищезазначеного судова колегія приходить до висновку, що з підстав ст.309 ч.1 п.3,4 ЦПК України рішення суду в частині визнання сумісною власністю, поділу та визнання права власності на нежитлову будівлю магазину «Гермас» за адресою Одеська область,Татарбунарський район, с.Лебедівка по провулку Морський,12 підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в цій частині заявлених вимог. А в решті рішення залишити без змін.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати в сумі 981 грн.73 коп. стягуються на користь ОСОБА_5 оскільки вони документально підтверджені.

Керуючись ст. 218,303,309,316,317,319ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.04.2016 року скасувати в частині визнання сумісною власністю, поділу та визнання права власності нежитлової будівлі магазину «Гермас» за адресою Одеська область,Татарбунарський район, с.Лебедівка по провулку Морський,12 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позову.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 981 грн.73 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до касаційного суду на протязі 20 днів.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді А.П.Заїкін

ОСОБА_4