Рішення № 63374032, 09.12.2016, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 09.12.2016

Справа № 501/1477/16-ц

2/501/1083/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року м.Чорноморськ

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Смирнова В.В.,

при секретарі Щипанській Н.В.,

за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовом комунального підприємства - фірми «Райдуга» (Далі- КП-фірма «Райдуга») до ОСОБА_4 про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди у сумі 100 000 (сто тисяч) грн.00коп.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Іллічівського міського суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою КП-фірма «Райдуга» до ОСОБА_4 про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди у сумі 100000 (сто тисяч) грн.00коп..

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що поширена відповідачем інформація на засіданні постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності Чорноморської міської ради порушує ділову репутацію, що призвело до моральної шкоди у сумі 100000 грн., та обґрунтував свої вимоги ст. ст. 270, 275, 277, 1167 ЦК України та ст. ст.1, 5, 47 Закону України «Про інформацію».

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що вказана інформація стала відома відповідачу від колишнього головного бухгалтера КП-фірма «Райдуга».

Суд вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01 червня 2016 року депутат Одеської обласної ради ОСОБА_4 на засіданні постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності Чорноморської міської ради у присутності голови комісії інших депутатів міської ради та директора КП-фірма «Райдуга» ОСОБА_1 заявив дослівно: «половину орендної плати комунального підприємства - фірми «Райдуга» клали собі в кишеню посадові особи підприємства».

У своїх письмових запереченнях та поясненнях Відповідач зазначив, що вказану інформацію він поширив на засіданні постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності Чорноморської міської ради, тому що він отримав її від колишнього головного бухгалтера КП-фірма «Райдуга» ОСОБА_5

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка була викликана до суду за клопотанням представника Відповідача, факт розмови з Відповідачем підтвердила, але не підтвердила, що надавала йому інформацію про зловживання з боку працівників КП-фірма «Райдуга».

Представник Відповідача також надав відеозапис засідання постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності Чорноморської міської ради від 01 червня 2016 року, який переглянутий в судовому засіданні. Цим доказом теж підтверджується факт поширення Відповідачем інформації про буцім то зловживання працівників Позивача.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, показав, що 01 червня 2016 року на засіданні постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності Чорноморської міської ради, де він є головою, депутат Одеської обласної ради ОСОБА_4 поширив негативну інформацію щодо працівників КП-фірма «Райдуга». При чому вказану інформацію ОСОБА_4 подавав, як доконаний факт.

Згідно довідки Чорноморської міської ради від 02 вересня 2016 року на засідання зазначеної комісії Позивач запрошений не був і також не був направлений для участі в її роботі Одеською обласною радою.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують його заперечення на позовні вимоги.

Між тим, Позивачем надані докази поширення Відповідачем недостовірної інформації.

Позивачем надана довідка з Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНПУ в Одеській області про відсутність зареєстрованих кримінальних справ та проваджень відносно посадових осіб КП-фірма «Райдуга» у період з 2010 року.

ОСОБА_3 того, Відповідач довгий час 2008-2015 роках був сам членом бюджетної комісії Чорноморської міської ради (на той час Іллічівської) і зазначених претензій від нього не надходило. Відповідач навіть зобовязувався не втручатись у діяльність Позивача, про що ним у 2013 році складена відповідна розписка, яка долучена до матеріалів справи.

Суд оцінюючи доводи Позивача, приходить до висновку, що поширена Відповідачем негативна недостовірна інформація завдає шкоди діловій репутації Позивача.

Враховуючи, що негативна інформація щодо Позивача, висловлена Відповідачем, має характер наклепу, то така інформація не є оціночним судженням, а отже, підлягає спростуванню.

Крім того, подібними діями Відповідач охарактеризував посадових осіб Позивача, як злочинців, як осіб, що з легкістю порушують закон, як осіб, які не мають високих моральних цінностей.

У звязку з неправомірним поширенням Відповідачем широкому колу осіб недостовірної негативної інформації він зганьбив ділову репутацію комунального підприємства - фірми «Райдуга», адже безпідставні звинувачення на адресу його посадових осіб негативно впливають на діловий імідж юридичної особи.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34).

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформацією є - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 47 вищевказаного закону передбачено, що за поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи, винна особа, яка поширювала таку інформацію несе цивільно-правову відповідальність.

При цьому, п.2 ч.2 ст.47 Закону України «Про інформацію» визначено, що до відповідальності також притягається особа, яка надала інформацію, що не відповідає дійсності (недостовірну інформацію).

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації.

Цивільний кодекс України, зокрема, ст. 275 передбачають способи захисту особистих немайнових прав.

За ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення (ч. 2 ст. 275 ЦК України).

В той же час, ст. 277 ЦК України передбачає спеціальний спосіб захисту особистих немайнових прав: спростування недостовірної інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Суд приходить до висновку, що інформація, яку поширив Відповідач, не відповідає дійсності та є недостовірною, оскільки вона не підтверджена жодним доказом. При цьому, поширена інформація є доведеною до відома багатьох осіб (депутатів Чорноморської міської ради та членів міської громади).

Така інформація ганьбить ділову репутацію комунального підприємства - фірми «Райдуга», адже безпідставні звинувачення на адресу його посадових осіб негативно впливає на діловий імідж юридичної особи.

Порушення прав Позивача поширенням недостовірної інформації полягає в тому, що такі відомості ганьблять ділову репутацію останнього в очах невизначеного кола осіб, з точки зору додержання посадовими особами Позивача законів України та загальноприйнятих норм моралі.

Щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 100000 грн. суд вважає ці вимоги завищеними.

Звинувачення посадових осіб Позивача у неіснуючих протиправних діях негативно впливає на діяльність підприємства, тому що створює у партнерів, в тому числі потенційних, негативне враження від його діяльності, побоювання мати з ним ділові стосунки, чим спричиняють значну моральну шкоду Позивачу.

Моральною визнається шкода, яка заподіяна особі порушенням її законних немайнових прав (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди» від 29.02.1996 р. № 02-5/95 (із змінами та доповненнями).

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Із змінами і доповненнями).

На думку суду, своїми незаконними діями - поширенням інформації, що не відповідає дійсності, Відповідач принизив ділову репутацію Позивача.

Ділова репутація складається із якостей та оцінок, з якими їх носій асоціюється в очах своїх контрагентів, клієнтів. Ділова репутація - це асоціації, які викликає діяльність підприємства в інших контрагентів. Тобто, діяльність Позивача як порядного партнера оцінюється з точки зору вказаних якостей.

Неправдива інформація, яка була висловлена ОСОБА_4, могла викликати у контрагентів підозру в чесності підприємства, що відображається на репутації Позивача як порядного, законослухняного суб'єкта підприємницької діяльності, платника податків та ділового партнера.

Суд відмічає, що ОСОБА_4 є публічною особою депутатом Одеської обласної ради, заслуженим журналістом України, представником місцевих засобів місцевої інформації.

Отже інформація поширена такою впливовою особою має широку аудиторію. А авторитет органу засобів масової інформації, яких Відповідач представляє, підсвідомо діє на громадян, про те, що він говорить правду тому що його вважають представником (речником) цих органів.

Таким чином, неправомірні дії Відповідача спричинили зниження престижу та підрив довіри до діяльності Позивача.

Між тим, позивачем не було надано доказів щодо спричинення йому моральної шкоди, отже суд важає за доцільне відмовити в задоволенні цієї вимоги.

Керуючись ст. ст. 84, 88, 107, 109, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 16, 94, 277, 1167 ЦК України, ст. ст. 1, 5, 47 Закону України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»,суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства - фірми «Райдуга» (Далі- КП-фірма «Райдуга») до ОСОБА_4 про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди у сумі 100 000 (сто тисяч) грн.00коп. задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію відносно посадових осіб комунального підприємства - фірми «Райдуга», поширену ОСОБА_4 01 червня 2016 року на засіданні постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності Чорноморської міської ради, а саме: «половину орендної плати комунального підприємства - фірми «Райдуга» клали собі в кишеню посадові особи підприємства» та інші звинувачення у зловживаннях службовим становищем посадовими особами комунального підприємства - фірми «Райдуга».

Зобовязати ОСОБА_4 не пізніше наступного дня від набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати інформацію, вказану в попередньому пункті, шляхом направлення листів до голови постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності Чорноморського міської ради ОСОБА_6 та комунального підприємства - фірми «Райдуга» із зазначенням у них такого тексту: «всі викладені мною - ОСОБА_4 факти на засіданні постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності Чорноморської міської ради від 01 червня 2016 року щодо зловживань з боку посадових осіб комунального підприємства - фірми «Райдуга» не відповідають дійсності».

В іншій частині відмовити, як необгрунтованій.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати: судовий збір у сумі 2 551 грн. 20 коп. (а.с. 1,2) та згідно п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу комунальному підприємству - фірмі «Райдуга» у сумі 2 500 грн. 00 коп (а.с. 12).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_7.