Постанова № 63371639, 07.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р. Справа№ 910/32079/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016

у справі № 910/32079/15 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна»

до 1.Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 15 939 000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Солод І.В., довіреність №31-08/16 від 10.08.2016; Бабаєва Е.Ф., довіреність №35-09/16 від 27.09.2016

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Новіцька Л.О., довіреність №5-08/69-572 від 15.01.2016

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-1 у справі) та Головного управління Державної казначейської служби України (відповідач-2) про зобов'язання вчинити дії та стягнення 15 939 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язань за договором №1032/П/ТСК/13 про закупівлю послуги з виконання науково-технічної роботи від 26.06.2013 щодо прийняття кінцевого результату робіт та оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду мста Києва від 16.03.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» 15 939 000,00 грн - основного боргу та 182 700,00 грн судового збору. В іншій частині позову Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві перерахувати кошти в розмірі 15 939000,00 грн - основного боргу та 182 700,00 грн судового збору з розрахункового рахунку Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна». Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» 1218,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-1, Департамент транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/6597 від 12.10.2016), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/32079/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом неповно досліджено всі обставини справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням приписів чинного законодавства, зокрема відповідач вважає, що оскільки роботи, які виконувались позивачем не були прийняті у визначеному ст. 583 ЦК України та договором порядку, то обов'язок зі сплати вартості таких робіт у Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не настав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято до провадження апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/6597 від 12.10.2016) колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді - Баранець О.М., Калатай Н.Ф. Розгляд справи призначено на 07.11.2016.

Колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді - Баранець О.М., Калатай Н.Ф. подали заяву про самовідвід у розгляді справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 заяву колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді - Баранець О.М., Калатай Н.Ф. про самовідвід у розгляді справи задоволено.

09.11.2016 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/32079/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/32079/15 прийнято до провадження визначеним складом колегії суддів та призначено розгляд справи на 07.12.2016.

07.11.2016 від ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач заперечує проти доводів апелянта та просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 залишити без змін.

У судовому засіданні 07.12.2016 представники позивача у справі заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/32079/15.

Представник Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві у судовому засіданні 07.12.2016 надав свої пояснення по суті спору та висновків Господарського суду міста Києва, та вважає необґрунтованим задоволення судом позовної вимоги про зобов'язання Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві перерахувати грошові кошти на рахунок позивача. Оскільки таке перерахування, як стверджує представник, відбувається на стадії виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган або установа та регулюється спеціальними нормами законодавства про виконання судових рішень. Так як у відповідача-2 з позивачем відсутні будь-які правовідносини, своїми діями чи бездіяльністю Головне управління державної казначейської служби України в місті Києві не порушило прав та інтересів позивача, то відповідно відповідач-2 вважає, неправомірним рішення Господарського суду міста Києва про задоволення позовних вимог, заявлених до Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві.

Представники апелянта у судове засідання 07.12.2016 не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №0411614998628. Про причини неявки апелянт не повідомив.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, такими обставинами є нез'явлення в засідання представників сторін. Тобто, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за відсутності таких представників.

Беручи до уваги належне повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги, відсутність заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

26.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» (виконавець за договором, позивач у справі) та Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник за договором, відповідач-1 у справі) було укладено договір №1032/П/ТСК/13 про закупівлю послуги з виконання науково-технічної роботи за темою: «Розробка Транспортної схеми м. Києва» (а.с. 18-24 том 1), згідно п. 1.1. якого виконавець зобов'язався у 2013 році надати замовнику послугу з виконання науково-технічної роботи в порядку та на умовах цього договору, зазначену в Технічних вимогах та календарному плані, що є невід'ємною частиною даного договору, а замовник - прийняти та оплатити таку послугу.

Відповідно до п. 1.3-1.4. договору наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, що є результатом НТР, визначені в Технічних вимогах (Додаток №1). Зміст та терміни виконання етапів визначаються календарним планом ( Додаток №3).

Згідно з п. 1 додатку №1 (а.с.25-29 том 1) до договору предметом закупівлі є програмний продукт для проведення аналізу та моделювання пасажиропотоків за рейсами, маршрутами, видами наземного пасажирського транспорту загального користування у взаємодії з метрополітеном, що включає: актуальну картографічну складову міста Києва, базу об'єктів і маршрутів з поділом на тематичні категорії, загальнодоступний Інтернет-портал та мобільну версію сайту, а також матеріали обстежень пасажиропотоків на діючих маршрутах наземного пасажирського транспорту міста та вивчення попиту населення на пасажирські перевезення з врахуванням взаємодії наземних видів транспорту та метрополітену, прогнозованих даних щодо зміни обсягів та напрямків пасажиропотоків упродовж наступних 1-3 років та розробленого на їх основі плану заходів стосовно коригування існуючої мережі наземного пасажирського транспорту.

Відповідно до п. 4 зазначеного додатку програмний продукт для формування транспортної схеми м. Києва становить собою комплекс програмного забезпечення, призначений для створення та супроводження транспортної схеми м. Києва.

Пунктом 2.1. договору встановлено ціну договору - 15 939 000,00 грн. До ціни договору включені всі витрати, що несе виконавець при наданні послуги, обумовленої цим договором.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 року №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти в розмірі до 30% вартості етапу та має бути використана виконавцем в строк не більше трьох місяців з моменту її отримання.

Залишок коштів по кожному з етапів перераховується замовником виконавцю після підписання сторонами акта здавання-приймання за етапом і послуг в цілому.

Договором сторони передбачили, що в 2013 році замовник перераховує виконавцю відповідно до планового кошторису 200 000,00 грн, з яких: 21 945,00 грн - попередня оплата за перший етап; 51 205,29 - залишок коштів вартості першого етапу; 126 849,71 грн - попередня оплата за другий етап. В 2014 році замовник перераховує виконавцю 15 739 000,00 грн за виконання послуг в цілому.

Згідно з п. 4.4. договору передача оформленої у встановленому порядку документації як за окремими етапами договору так і за наданні послуги в цілому здійснюється за супроводжувальними документами виконавця.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що по завершенню надання послуги по кожному етапу виконавець не пізніше, ніж через 3 робочих дні надає замовнику акт здавання-приймання за відповідним етапом, з додатками до нього: проміжний звіт про виконання відповідного етапу( п. 4.5.1.); інші документи, передбачені Календарним планом (додаток №3(п. 4.5.2.).

Сторонами пунктом 4.6. договору узгоджено, що по завершенні надання послуги виконавець не пізніше, ніж через 5 (п'ять) робочих днів надає замовнику акт здавання-приймання науково-технічної роботи, додавши до нього: акт здавання-приймання науково-технічної продукції (4.6.1.); науковий звіт (4.6.2.); комплекти науково-технічної та звітної документації, яка передбачена Технічним завданням, календарним планом та умовами цього договору (4.6.3.); витяг з протоколу засідання науково-технічної ради виконавця з висновком про відповідність наданої послуги Технічному завданню або висновок незалежної наукової експертизи результатів науково-технічної роботи (4.6.4.); перелік науково-технічної продукції, що передається замовнику за результатами виконання умов цього договору (4.6.5.).

Відповідно до п.4.7.-4.8 договору замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання відповідних актів та документів, зазначених у п.п. 4.4., 4.5. цього договору, зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від приймання наданих послуг. У випадку мотивованої відмови замовника, сторонами складається двосторонній акт, в якому обґрунтовуються причини неприйняття наданої послуги та (по можливості) із переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

Приймання та оцінка науково-технічної роботи здійснюється приймальною комісією, призначеною наказом замовника, із залученням відповідального представника виконавця протягом 5 робочих днів з моменту її надходження до замовника відповідно до технічного завдання, календарного плану та умов договору. Робота комісії завершується складанням протоколу з висновком про відповідність (невідповідність) наданої послуги технічному завданню, календарному плану та умовам цього договору (п.4.10.-4.11. договору).

Згідно з п.4.12. договору розрахунки за надану послугу будуть здійснюватись через головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві. Замовник здійснює оплату послуги за умови наявності відповідних коштів на своєму рахунку в ГУ ДКСУ в місті Києві.

Замовник зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за надані послуги за даним договором протягом 5 календарних днів з дати надходження відповідних коштів на рахунок замовника в ГУ ДКСУ в місті Києві (п.4.13. договору).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписувались Додаткові угоди №1 від 30.12.2013 (а.с. 64-69 том 1), №2 від 31.03.2014 (а.с. 70-76 том 1) та №3 від 30.06.2014 (а.с. 77-85 том 1), якими змінювались строк дії договору та строк виконання робіт та відповідно вносились зміни до календарного плану робіт.

Відповідно до п. 5.1. договору (в редакції внесених додатковою угодою №3 від 30.06.2014 року змін) строк надання послуги був погоджений з дати підписання сторонами договору до 31 березня 2015 року.

Пунктом 10.1. в редакції Додаткової угоди №3 визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуги до 31.03.2015, в частині розрахунків за надану послугу до 31.03.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач приступив до виконання робіт, сторонами за наслідками виконання етапів робіт підписувались Акти, проводилось листування (а.с. 86-87 том 1).

Згідно наявного в матеріалах справи Акту №1 від 25.11.2013 (а.с. 84 том 1), виконавцем були надані, а замовником (відповідачем-2) прийняті послуги з виконання науково-технічної роботи за темою: «Розробка Технічного завдання» згідно з Додатком №3 договору від 26.06.2013. Загальна вартість послуг за першим етапом склала разом з ПДВ 73 150,29 грн. Вказаний Акт підписаний уповноваженими особами обох сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

Протягом 2014 року між сторонами існувала переписка щодо виконання другого та третього етапу робіт, зокрема, як свідчить наявний в матеріалах справи Протокол засідання комісії від 15.07.2014 (а.с. 124-125 том 1) за результатами розгляду результатів виконання третього етапу науково-технічної роботи замовником було зазначено, що програмний продукт загалом відповідає вимогам Технічного завдання, однак потребує доопрацювання, надано також зауваження щодо звітної документації.

Вказаний протокол був надісланий позивачу у справі листом №053-4918 від 17.07.2014 (а.с. 123 том 1), на що позивач 29.07.2014 надав відповідь №336-14 (а.с. 121-122 том 1) щодо висловлених зауважень у Протоколі від 15.07.2014 та вказав про можливість удосконалення продукту, про початок проведення робіт за іншими питаннями, та вказав на неможливість виконання певних зауважень в тому числі у зв'язку з відсутністю таких вимог у Технічному завданні, яке було погоджено сторонами.

В подальшому листом №83-15 від 17.03.2015 позивач повідомив замовника (Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) про виконання та подання до приймання другого та третього етапу робіт. Відповіді на вказаний лист відповідач не надав.

27.03.2015 та 30.03.2015 ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» повторно зверталось до замовника з пропозицією провести засідання приймальної комісії щодо прийняття другого, третього етапів робіт та в цілому науково-технічну роботу.

Супровідним листом від 30.03.2015 року №108-15 (а.с. 90 том 1) позивачем було направлено на адресу відповідача Акт здавання-приймання наданих послуг з виконання науково-технічної роботи за темою: «Розробка Транспортної схеми м. Києва» за другим етапом «Збір та підрахунок інформації», акт здавання-приймання наданих послуг з виконання науково-технічної роботи за темою: «Розробка Транспортної схеми м. Києва» за третім етапом «Аналіз, математичне моделювання та створення програмного продукту», акт здавання-приймання науково-технічної роботи, передбаченого пунктом 4.6. договору щодо прийняття послуг з виконання науково-технічної роботи (НТР) «Розробка Транспортної схеми м. Києва», акт здавання-приймання науково-технічної продукції, передбаченого пунктом 4.6.1. договору щодо прийняття послуг з виконання науково-технічної роботи (НТР) «Розробка Транспортної схеми м. Києва», акт здавання-приймання обладнання та устаткування, що передається замовнику за результатами виконання договору №1032/П/ТСК/13 від 26.06.2013 року про закупівлю послуги з виконання науково-технічної роботи за темою: «Розробка Транспортної схеми м. Києва» щодо прийняття послуг з виконання науково-технічної роботи (НТР) «Розробка Транспортної схеми м. Києва», акт здачі-приймання об'єкту авторського права від 30.03.2015 року, перелік науково-технічної продукції, що передається замовнику від 30.03.2015 року, звіти з наданих послуг, науковий звіт з науково-технічної роботи НТР «Розробка Транспортної схеми м. Києва» та комплект програмної документації на програмний продукт «ТС Києва» згідно з «Специфікація. 1032.П.ТСК.13-01».

Направлені Акти здавання-приймання наданих послуг по другому, третьому етапах та в цілому за виконані роботи, акт здавання-приймання обладнання та устаткування, що передається замовнику, Науковий звіт були підписані з боку позивача та скріплені печаткою товариства та наявні в матеріалах справи (а.с. 4-319 разом з DVD диском з науково-технічної документації на тему «Розробка Транспортної схеми м. Києва» том 2).

Разом з цим, відповідно до протоколу засідання комісії з прийняття результатів виконання науково-технічної роботи за темою «Розробка Транспортної схеми м. Києва» від 30.03.2015 року (а.с. 93-103 том 1) комісія прийняла рішення: документи надані ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» повернути виконавцю без розгляду по суті в зв'язку з тим, що Рішенням Київської міської ради від 28 січня 2015 року №59/924 «Про програму економічного і соціального розвитку м. Києва на 2015 рік» фінансування розробки транспортної схеми м. Києва у поточному році не передбачено.

Надіслані позивачем на підпис акти на виконання вимог п.4.7. договору Департамент не підписав, при цьому жодної мотивованої відмови від їх підписання не направив, не зазначив про наявність недоліків, а надіслав лист від 31.03.2015 року №053-251 (а.с. 92 том 1) про повернення вищевказаної документації у зв'язку з тим, що Рішенням Київської міської ради від 28 січня 2015 року №59/924 «Про програму економічного і соціального розвитку м. Києва на 2015 рік» фінансування розробки транспортної схеми м. Києва у поточному році не передбачено.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що умовами договору передбачений порядок оплати робіт, зокрема була передбачена попередня оплата у розмірі 200 000,00 грн, яка повинна була бути проведена у 2013 році та за рахунок якої повинна була бути оплачена повністю вартість першого етапу робіт та частково вартість другого етапу робіт. Однак, Департамент, всупереч взятих на себе зобов'язань, попередню оплату, в тому числі оплату вартості прийнятих за Актом робіт по першому етапу, не провів. Та в свою чергу, враховуючи залишення без розгляду, направлених позивачем у березні 2015 році документів та всього обсягу виконаних робіт, не здійснив прийняття робіт в порядку, передбаченому договором, та відповідно не провів оплату за виконані роботи, посилаючись на відсутність фінансування, що за договором є передумовою для проведення розрахунків з ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна».

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 331 Господарського кодексу України визначено, що за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх. Предметом договору на передачу науково-технічної продукції може бути модифікована науково-технічна продукція. Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо). Договір може укладатися на виконання усього комплексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супроводження (обслуговування).

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені договори, до яких відноситься і укладений між сторонами у справі договір, спрямовані на виконання робіт та передачі їх результату замовникові. Результати таких робіт передбачають не лише виготовлення, переробку чи ремонт речі, а, насамперед, створення немайнового блага, що може виражатися у відповідній документації, дослідних зразках, наукових звітах тощо. Тобто, результати науково-технічних, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт є нематеріальними благами, створення яких пов'язується з інтелектуальною та творчою діяльністю виконавця. Разом з цим, враховуючи, що предметом таких договір є чітко визначений результат, такі договора є одним із видів договорів підряду, праве регулювання якого здійснюється в тому числі главою 62 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що прийняття виконаних робіт, як визначено ч. 1 ст. 853 ЦК України та п. 1.1., 4.7, 6.1.2. договору є не правом, а обов'язком замовника, в даному випадку відповідача-1 у справі, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), під час здійснення якого замовник приймає, оцінює науково-технічну роботу та має право заявити про виявлені недоліки. При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 №3-42гс12.

Проте, як вбачається з матеріалів справи Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надав жодної вмотивованої відмови від підписання Акту виконаних робіт, не надав жодних своїх зауважень щодо якості виконаних робіт. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно протоколу засідання робочої комісії від 15.07.2014 за результатами розгляду виконання третього етапу робіт було вказано, що програмний продукт загалом відповідає вимогам Технічного завдання і був направлений на доопрацювання.

В обґрунтування причин залишення без розгляду наданих позивачем документів та результату робіт у 2015 році, відповідач-1 у висновку комісії вказав не про відповідність чи невідповідність наданої послуги технічному завданню, календарному плану та умовам цього договору як того вимагає п. 4.11. договору, а про відсутність фінансування зазначеного проекту.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи те, що поданими позивачем документами (а.с. 4-379 том 2) підтверджується виконання ним всього обсягу робіт, які були обумовлені сторонами у договорі, та беручи до уваги, відсутність виявлених з боку замовника, відповідача-1, недоліків у виконаній позивачем роботі, відсутність мотивованої відмови від підписання акту здачі-прийняття в цілому, колегія суддів дійшла висновку, що у Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виник обов'язок здійснити оплату вартості виконаної позивачем науково-технічної роботи за темою «Розробка Транспортної схеми м. Києва».

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про безпідставність посилань відповідача-1 на відсутність фінансування, як підставу для відмови у прийнятті виконаних робіт та здійснення їх оплати, з огляду на наступне.

Правовідносини, які склались між сторонами є цивільними правовідносинами, які згідно ст.1 ЦК України засновані на юридичній рівності сторін, і незважаючи на те, що у спірних правовідносинах однією із сторін є структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та залучені бюджетні кошти, це відносини не бюджетні, а цивільно-правові, а відтак бюджетна установа, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів, не має будь-яких привілеїв чи пільг в рамках виконання своїх договірних зобов'язань перед контрагентом.

Окрім того, відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року № 01-06/908/2012 за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446, постановах Вищого господарського суду України від 16.11.2016 у справі №921/27/16-г/14, від 19.03.2015 року у справі №910/24268/14, від 24.12.2014 року у справі №906/404/14).

Враховуючи доведений належними та допустимими доказами факт виконання позивачем замовлених робіт на загальну суму 15 939 000,00 грн та факт порушення останнім своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної їх оплати, що не спростовано апелянтом, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про стягнення з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» 15 939 000,00 грн - основного боргу.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про зобов'язання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти послуги з виконання науково-технічної роботи «Розробка Транспортної схеми м. Києва» шляхом підписання актів здавання-приймання наданих послуг, здавання-приймання науково-технічної роботи, здавання-приймання науково-технічної продукції, здавання-приймання обладнання та устаткування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються зі ст. 20 Господарського кодексу України, якою також визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів здавання-приймання наданих послуг, здавання-приймання науково-технічної роботи, здавання-приймання науково-технічної продукції, здавання-приймання обладнання та устаткування, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати вищевказані акти у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірною відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача-1 виконати умови договору №1032/П/ТСК/13 від 26.06.2013 року шляхом підписання актів здавання-приймання наданих послуг, здавання-приймання науково-технічної роботи, здавання-приймання науково-технічної продукції, здавання-приймання обладнання та устаткування слід відмовити.

Позивачем також заявлено вимогу про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві перерахувати з розрахункового рахунку Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суму основного боргу 15 939 000,00 грн та судові витрати. Господарським судом міста Києва заявлена позовна вимога була задоволена, однак, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині з огляду на наступне.

Як було встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи правовідносини, які були предметом розгляду у справі, виникли між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як замовником робіт, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна», як їх виконавця, на підставі укладеного між ними договору від 26.06.2013 №1032/П/ТСК/13, який і став підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків один перед одним. За договором обов'язок прийняття та оплати робіт покладено саме на Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який у випадку задоволення позову зобов'язаний сплатити на користь позивача стягнуту суму.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент прийняття рішення у справі) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент прийняття рішення у справі) визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з частиною 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі по тексту Порядок), який згідно п. 1 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

За змістом абз.2- 3 п. 2 Порядку (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №45, діючій на момент винесення рішення) під безспірним списанням слід розуміти операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; при цьому, боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Із наведеного випливає, що перерахування коштів, за якими боржниками виступають органи державної влади є одним з етапів особливої процедури виконання судового рішення, передбаченої спеціальними актами законодавства, порушення, допущені відповідним органом казначейства щодо невиконання у визначений строк рішення суду тягне за собою відповідні правові наслідки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач звертаючись до суду першої інстанції з позовною вимогою про зобов'язання органу казначейської служби перерахувати грошові кошти на рахунок позивача фактично просить зобов'язати відповідача виконати рішення суду, яке в силу приписів законодавства України повинно виконуватися без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень. Суд першої інстанції не в праві зобов'язувати Головне управління Державної казначейської служби виконувати чи не виконувати рішення суду, яке і так є обов'язковим до виконання для осіб, які беруть участь у справі.

Отже, на момент звернення позивача з позовом та прийняттям рішення у справі відповідач-2 не порушив й не міг порушити прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки не мав правових підстав на перерахування коштів на рахунок позивача.

При виконанні органами Казначейства судових рішень, останні виконують одне з покладених на них завдань (виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація), яке є його дискреційним повноваженням, а відтак вимога про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві перерахувати з розрахункового рахунку Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суму основного боргу 15 939 000,00 грн та судові витрати неправомірно була задоволена Господарським судом міста Києва.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, про необхідність скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві перерахувати кошти в розмірі 15 939000,00 грн - основного боргу та 182 700,00 грн судового збору з розрахункового рахунку Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна», та в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь позивача 1218,00 грн судового збору та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги. В решті частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/32079/15 залишити без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів залишає без задоволення апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016, а відтак судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/32079/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/32079/15 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01030, м. Київ, вулиця Леонтовича, будинок 6, код ЄДРПОУ 37405284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» (03113, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 2, код ЄДРПОУ 32485166) 15 939 000 (п'ятнадцять мільйонів дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу та 182 700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.

4. В задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.»

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

5. Справу №910/32079/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська