Постанова № 63371418, 05.12.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р. Справа № 922/2366/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 27 грудня 2015 року,

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 05 грудня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (вх. №2899 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2366/16

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (м. Полтава)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" (м. Харків)

про стягнення 1051943,41 грн.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" (м. Харків)

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (м. Полтава)

про стягнення 181641,60 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначає позивач після монтування електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14 - ИО-ОТТОМ та проведення випробовування товару 03 вересня 2015 року було виявлено невідповідність її якості заявленим технічним характеристикам. Після проведення монтажних робіт працівниками постачальника позивачем було повторно виявлено таку невідповідність та зазначено про неможливість експлуатації електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14 - ИО-ОТТОМ. У зв'язку з чим, позивач звернувся з вимогою до суду про повернення 80% сплаченої суми за отриманий товар, аргументуючи це фактом поставки неякісного товару, а також про стягнення 63610,18 грн. інфляційних нарахуваннь за порушення виконання господарського зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України за період з вересня 2015 р. по квітень 2016 р. включно; 254054,28 грн. - пені за порушення терміну поставки товару згідно п. 8.2 договору №10-2014 від 15.12.2014 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.09.2015 р. по 01.07.2016 р.; 589,35 грн. - пені за прострочення заміни бракованого товару згідно з п. 8.5 договору №10-2014 від 15.12.2014 р. в розмірі 0,1% від вартості забракованого товару за кожен день прострочення за період з 03.09.2015 р. по 01.07.2016 р., а також 21369,60 грн. - штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості товару згідно з п. 7 ст. 269та ст. 231 ГК України за період з 27.04.2016 р.

Натомість зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" полягає у стягненні невиплачених покупцем 20 % за отриманий товар, посилаючись на те, що повний комплекс робіт з поставки, монтажу та пуску-наладки товару було завершено 04.12.2015 р

Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні первісного та зустрічного позову оскільки:1)позивач за первісним позовом не надав суду акт про невідповідність кількості, якості та/чи комплектності товару та доказів його отримання постачальником у відповідності до п. 6.2 договору, не надав суду акт виявлених недоліків, виклику представника постачальника для складання акту виявлених недоліків згідно п. 7.4 договору, або доказів отримання постачальником акту виявлених недоліків (п. 7.5 договору), доказів відправки або вручення відповідачу за первісним позовом актів приймання продукції по якості №3 від 03.09.2015 р. та №4 від 04.12.2015 р., складених самим позивачем за первісним позовом через 2 та 5 місяців відповідно після прийняття товару; 2)позивач за зустрічним позовом не надав суду акт пуско-налагоджувальних робіт, який згідно з п. 4.3.3 договору є підставою для остаточної оплати в розмірі 20% від загальної суми договору, та докази належного виконання ним цих робіт і безпідставного ухилення позивача від підписання акту виконання пуско-налагоджувальних робіт.

Не погоджуючись з висновком суду в частині відмови в задоволенні первісного позову Публічне акціонерного товариства "Завод "Лтава" вказує на доведеності факту поставки товару неналежної якості з огляду на Акти приймання товару №3, №4. Одночасно апелянт зазначає про обізнаність постачальника з приводу факту виявлення недоліків товару, оскільки представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" був присутнім при складанні Акту №4.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава", перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам законодавства в повній мірі зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №10-2014, за яким постачальник (відповідач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, поставити електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14 - ИО-ОТТОМ, провести монтаж та пуско-налагоджувальні роботи, а покупець (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти і оплатити товар за цінами, в кількості і асортименті згідно специфікації до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір №10-2014 поставки від 15 грудня 2014 року за своєю правовою природою є змішаним договором, в якому сторони домовились і про поставку товару, і про виконання робіт з монтажу та пуско-налагоджуванні товару.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 договору, загальна сума договору становить 890400,00 грн., в т.ч. ПДВ 148400,00 грн.

Згідно з п. 4.3 вказаного договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у наступному порядку:

-передоплата в розмірі 50% від загальної суми договору здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання сторонами даного договору;

-доплата у розмірі 30% від загальної суми договору здійснюється покупцем протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання покупцем письмового повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження;

-остаточна оплата в розмірі 20% від загальної суми договору здійснюється покупцем протягом 5 (п'яти) днів з моменту проведення монтажу на території покупця та підписання сторонами акту пуско-налагоджувальних робіт.

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що постачальник зобов'язується поставити товар покупцю протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів з моменту отримання передоплати згідно п. 4.3.1 даного договору за умови виконання покупцем п. 4.3.2 даного договору.

Відповідно до п. 5.3 договору датою поставки товару вважається дата фактичної передачі товару постачальником покупцю за накладною постачальника.

В додатку №1 до договору сторони визначили технічне завдання на проектування та виготовлення електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ.

В додатку №2 до договору (специфікація) сторони узгодили, зокрема, найменування продукції, її кількість, ціну за одиницю продукції, загальну вартість продукції та строк її поставки, а саме: одна електропіч опору камерна вакуумна моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ за ціною 742000,00 грн., разом з урахуванням ПДВ (20%) 890400,00 грн. зі строком поставки продукції протягом 180 календарних днів.

На виконання умов договору поставки №10-2014 від 15 грудня 2014 року відповідач за первісним позовом поставив позивачу за первісним позовом товар на загальну суму 890400,00 грн., що підтверджується копіями накладної №1 від 01 липня 2015 р. та товарно-транспортної накладної №1 від 01 липня 2015 р.

03 вересня 2015 р. на території позивача за первісним позовом були проведені випробування вакуумної печі, про що комісією у складі представника продавця (відповідача за первісним позовом) та представників покупця (позивача за первісним позовом) був складений акт випробування вакуумної печі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ та акт №3 приймання продукції по якості, в якому встановлено невідповідність поставленої продукції по якості.

04 грудня 2016 року після проведення монтажних робіт працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" при перевірці товару по якості був складений акт №4, в якому повторно виявлено невідповідність товару заявленим характеристикам.

27 квітня 2016 року позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом претензію №972 з вимогою повернути сплачену ПАТ "Завод "Лтава" суму в розмірі 712320 грн. за товар, який не відповідає встановленим договірним відносинам, та прийняти електропіч опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ, яку відповідач за первісним позовом не отримав, про що свідчать копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, а також довідки відділення зв'язку "Укрпошта" з двома відміченими причинами повернення (досилання).

У звязку з чим позивач звернувся до господарського суду з вимогою про повернення 80 % оплаченої суми товару та стягнення штрафних санкцій і інфляційних втрат з огляду на несвоєчасне повернення даної суми.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" подало зустрічний позов, де посилаючись на непроведення ПАТ "Завод "Лтава" кінцевої оплати в розмірі 20%, яка повинна бути здійснена після закінчення пуско-налагоджувальних робіт постачальником, просить суд стягнути дану суму в судовому порядку.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи предмет спору за первісним позовом полягає у поверненні 712320,00 грн. - грошової суми, що перерахована позивачем в рахунок виконання свого зобов'язання за договором №10-2014 від 15.12.2014 р. та стягненні інфляційних втрат та штрафних санкцій у звязку із несвоєчасним поверненням даної суми та поставкою неякісного товару.

Необхідність повернення сплаченої суми коштів аргументована позивачем поставкою неякісного товару, та як наслідок неможливістю її подальшої експлуатації.

Так безпосередньо в Акті №4 встановлено, що поставлений ТОВ "Торговий дім "ОТТОМ" товар не відповідає умовам Договору №10-2014 від 15.12.2014р., а саме: не відповідає узгодженим технічним характеристикам, які вказані у Технічному завданні, зокрема:

1.Параметр "Завантаження виробів" "Швидкість нагріву"

Відповідно Технічного завдання: 0,3 години (18 хвилин) до максимальної температури 1250°С.; 0,23 години (13 хвилин) до температури 800°С.

Фактично (відповідно Акту випробування від 04.12.2015р.): 115 хвилин або 1,92 години до температури 800°С.

2.Параметр "Інженерні комунікації'" "Споживання води"

Відповідно Технічного завдання: не більше 0,5м3/годину.

Фактично: 1,12 м3/годину.

3.Параметр "Вакуумний режим" "Час виходу на режим"

Відповідно Технічного завдання: 15 хвилин.

Фактично: 105 хвилин.

На підставі встановлених невідповідностей було зроблено висновок про неможливість експлуатації електропічі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ.

Положення цивільного законодавства щодо гарантії якості товару регламентовані в ст ст. 673-681 ЦК України. Зокрема, ст. 673 ЦК України передбачає, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо сторонами не узгоджено умови щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Отже, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.

За змістом частини 1 ст. 675 Цивільного кодексу України визначено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

За змістом частини 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Даною статтею передбачено наслідки постачання товарів більш низької якості, ніж якість, яка вимагається технічною документацією щодо конкретного виду продукції чи виробів: а) відмовитися від прийняття і оплати товарів; б) а якщо товари уже оплачені покупцем - вимагати повернення сплаченої суми.

Таким чином повернення сплаченої суми в порядку частини 5 ст. 268 Господарського кодексу України здійснюється за умови не прийняття товару покупцем. Однак відповідно до товарно-транспортної накладної від 01 липня 2015 року, актів від 03 вересня 2015 року товар є прийнятим, змонтований, відповідачем проводились монтажно-налагоджувальні роботи.

В разі ж коли товар є прийнятим з боку покупця необхідним є застосування частини 6 ст. 268 Господарського кодексу України, яка передбачає право покупця вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника без повернення їх постачальнику. За змістом даної статті у разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Згідно до частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Разом з тим за частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Колегія суддів, аналізуючи договірні положення в частині правових наслідків передання товару неналежної якості, встановила, що пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що в разі виявлення покупцем під час приймання товару невідповідності його кількості, якості та/чи комплектності, представники сторін, які безпосередньо приймають участь у здачі-прийманні товару, або покупець сам, складають акт про невідповідність кількості, якості та/чи комплектності товару. Постачальник зобов'язаний у строк погоджений сторонами, але в будь-якому випадку не пізніше 20 (двадцяти) днів з дати отримання акту про невідповідність товару вимогам кількості, якості та/чи комплектності передати покупцю товар, якого не вистачає, замінити неякісний та/або некомплектний товар на якісний та комплектний.

Відповідно до п. 7.4 договору, під час гарантійного строку (п. 7.2 даного договору) постачальник гарантує усунення за власний рахунок недоліків товару виявлених під час його приймання чи експлуатації протягом гарантійного строку. При цьому обов'язковим є виклик представника постачальника для складання акту виявлених недоліків. Представник постачальника зобов'язаний прибути за адресою вказаною покупцем не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця. Транспортні витрати пов'язані з заміною (поверненням) неякісного товару несе постачальник.

Таким чином в пункті 6.2 договору сторони передбачили для себе обовязкове застереження, а не право, врегулювати наслідки поставки товару неналежної якості шляхом їх усунення саме постачальником.

При системному тлумаченні статті 268 Господарського кодексу України, статті 678 Цивільного кодексу України та договірних положень вбачається, що за умови прийняття товару (неповернення) Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" має право на стягнення сплачених коштів в разі доведення істотності виявлених недоліків (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), зокрема: уповільнення швидкості нагріву, збільшення об'єму споживання води, збільшення часу переходу до вакуумного режиму, при дотриманні покупцем встановленої договором і законодавством процедури виявлення та фіксації недоліків товару та повідомлення останнього з приводу даного факту.

В свою чергу, якщо недоліки не є істотними необхідним є застосування частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 268 Господарського кодексу України та пунктів 6.2 договору.

Отже до предмету доказування відноситься доведення:

1)факту неможливості усунення виявлених недоліків, зокрема: прискорення швидкості нагріву, зменшення обєму споживання води, зменшення часу переходу до вакуумного режиму;

2)дотримання покупцем встановленої договором і законодавством процедури виявлення та фіксації недоліків товару та повідомлення останнього з приводу даного факту (направлення претензії щодо усунення виявлених недоліків).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не було зазначено і не доведено неможливість усунення виявлених ним недоліків. Наданий позивачем ОСОБА_3 №4 лише підтверджує існування невідповідності заявленим технічним параметрам в частині швидкості нагріву даного товару, обєму споживання води, часу для переходу в вакуумний режим, однак не містить висновку щодо технічної неможливості усунення даних недоліків. Позивачем не було надано жодного письмового доказу, що виявлена невідповідність заявленим параметрам не може бути усунена шляхом додаткового налаштування, корегування робочих параметрів, тощо.

Більш того, як вбачається з пояснень відповідача та аналізу змісту Акту №3 та Акту №4, заявлені позивачем недоліки (уповільнення швидкості нагріву, збільшення об'єму споживання води, збільшення часу переходу до вакуумного режиму) зводяться лише до невідповідності певних робочих характеристик та параметрів, які можливо усунути шляхом додаткових налагоджувальних робіт. Ним визначено готовність усунути недоліки за першою вимогою позивача в порядку пункту 6.2 договору.

Позивач взагалі ані в позовній заяві, ані в письмових поясненнях та апеляційній скарзі не заявляє про факт істотності недоліків, як підстави для задоволення позову в порядку частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України.

Відтак з боку позивача є недоведеним факт істотності виявлених недоліків товару.

Слід зазначити, що зважаючи на той факт, що позивач прийняв від постачальника електропеч опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14 - ИО-ОТТОМ, змонтував її на виробництві, провів (хоча і не завершив) пуско-налагоджувальні роботи, і при цьому не довів та не зазначив, як підставу позову, що встановлені ним недоліки є істотними, у позивача відсутні правові підстави для вимоги про повернення сплаченої за товар суми. Втім він не позбавлений права на застосування наслідків поставки товару неналежної якості в порядку частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України.

Суд враховує, що вимагати повернення сплачених коштів позивач може за умови розірвання договору, що не має місце в даному випадку.

Одночасно колегія суддів вважає, що покупцем не було дотримано встановленої договором і законодавством процедури виявлення та фіксації недоліків товару та повідомлення останнього з приводу даного факту (направлення претензії щодо усунення виявлених недоліків).

Згідно до статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Колегія суду зауважує, оскільки умовами договору не визначений порядок приймання товару за кількістю та якістю, то до спірних правовідносин слід застосували положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по якості П-7 від 25 квітня 1966 року, якими передбачено порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по кількості, якості, комплектності, а також тари під продукцією чи товаром, у разі якщо в договорі даний порядок не є визначеним. Вказані Інструкції підлягають застосуванню згідно постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

Відповідно пункту 9 Інструкції акт про приховані недоліки продукції має бути складений впродовж 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше чотирьох місяців з дня вступу продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для цього виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Оскільки предмет договору поставки полягав не тільки у безпосередній передачі електропічі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ а і у проведенні її монтажу та пуско-налагоджувальних робіт та враховуючи багатокомплектність даного товару, виявлення відповідності якості товару заявленим характеристикам, можливо виключно на стадії монтажу та проведення пуско-налагоджувальних робіт. Тобто в даному випадку перевірка якості поставленого товару в порядку даної Інструкції здійснюється після проведення монтажу електропічі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ та технічних випробувань.

Даними правилами передбачено обов'язок виклику представника іногороднього виготівника (посилача), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах чи договорі.

Зміст пунктів 6.2,7.4, та 7.5 договору дає підстави для висновку, що фіксування у акті виявлених недоліків товару може одноособово проводитись покупцем, втім за умови, що в обов'язковому порядку було проведено виклик представника постачальника для складання акту виявлених недоліків.

Відтак, виявивши невідповідності якості прийнятого товару, позивач зобов`язаний був викликати представника відповідача, і лише неотримання відповіді протягом наступного за викликом дня надає право покупцеві здійснити приймання продукції до закінчення встановленого терміну явки представника виготівника (постачальника). (пункт 19)

Відповідно до пункту 40 Інструкції претензія, яка випливає з постачання продукції, невідповідною за якістю, комплектності, тарі, упаковці і маркіровці, стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурам, зразкам (еталонам), пред'являється одержувачем (покупцем) виготівникові (посилачеві, постачальникові) у встановлений термін. Якщо виготівник або його місцезнаходження одержувачеві (покупцеві), не відомі, претензія в двох екземплярах посилається посилачеві (постачальникові), який негайно, після її отримання, зобов'язаний направити один екземпляр виготівникові, сповістившись про це одержувача (покупця).

У випадках, передбачених договором, до претензії повинні додаватися акт про знищення швидкопсувної продукції по вказівці органів санітарного нагляду, акт про здачу продукції в металобрухт і інші документи про використання продукції на місці у відповідності з фактичною її якістю.

Зміст пунктів 6.2, 7.4 договору також в обовязковому випадку передбачає направлення акту виявлених недоліків Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ".

Однак матеріалами справи не підтверджується направлення будь якого повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" стосовно необхідності їх прибуття для складання акту виявлених недоліків №4 04 грудня 2015 року. Дана обставина була підтверджена представником Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" під час судового засідання.

Суд критично оцінює доводи Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" щодо обізнаності представника постачальника фактом складання акту №4 приймання продукції по якості, враховуючи, що останній складений з приміткою про ознайомлення уповноваженого представника ТОВ "ТД "ОТТОМ" ОСОБА_4 з результатами приймання продукції по якості, який відмовився від підпису та отримання цього акту. Варто враховувати, що в даному випадку обов'язок покупця направити Акт виявлених недоліків продукції, як складової процесу подання претензії про усунення недоліків, є виконаним виключно з моменту відсилання даного документу на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ".

Відтак колегія суддів, оцінивши надані позивачем ОСОБА_3 №4 та листи встановила, що покупцем не було дотримано порядку виявлення, фіксації недоліків товару, та направлення претензії в порядку пунктів 6.2,7.4 договору та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по якості П-7 від 25 квітня 1966 року.

З цього слідує що станом на момент подання позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" не було проінформовано у належний спосіб не тільки щодо існування факту невідповідності товару, а й щодо необхідності усунення будь яких недоліків товару.

В ході проведення судового засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" зазначив, що наразі від покупця не надходило жодної вимоги щодо усунення існуючих недоліків товару. За його твердженням в разі такого звернення спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" невідкладно будуть реалізовані дії щодо їх усунення, оскільки в їх кінцевому результаті заінтересоване саме товариство ( враховуючи неотримання наразі 20 % суми договору, плата якої повязується з закінченням пуско налагоджувальних робіт).

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем факту істотності виявлених недоліків, як підстави для повернення коштів, а також дотримання ним встановленої договором і законодавством процедури виявлення та фіксації недоліків товару та повідомлення останнього з приводу даного факту (направлення претензії щодо усунення виявлених недоліків), що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про необгрунтованість первісних позовних вимог в частині стягнення грошової суми, що перерахована позивачем в рахунок виконання свого зобов'язання за договором №10-2014 від 15.12.2014 р. в сумі 712320,00 грн.

Крім того, позивач за первісним позовом, на підставі статей 611, 625 ЦК України, статті 231 та п. 7 ст. 269 ГК України, нарахував відповідачу інфляційні за порушення виконання господарського зобов'язання за період з вересня 2015 р. по квітень 2016 р. включно в сумі 63610,18 грн., пеню за порушення терміну поставки товару згідно п. 8.2 договору №10-2014 від 15.12.2014 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.09.2015 р. по 01.07.2016 р. в сумі 254054,28 грн., пеню за прострочення заміни бракованого товару згідно з п. 8.5 договору №10-2014 від 15.12.2014 р. в розмірі 0,1% від вартості забракованого товару за кожен день прострочення за період з 03.09.2015 р. по 01.07.2016 р. в сумі 589,35 грн. та штраф за порушення умов зобов'язання щодо якості товару за період з 27.04.2016 р. в сумі 21369,60 грн.

Втім інфляційні нарахування згідно ст. 625 ЦК України та пені за порушення терміну поставки товару згідно п. 8.2 договору є безпідставно заявленими, оскільки зобовязання між сторонами не мають грошового характеру.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення заміни бракованого товару згідно з п. 8.5 договору №10-2014 від 15.12.2014 р. в розмірі 0,1% від вартості забракованого товару за кожен день прострочення за період з 03.09.2015 р. по 01.07.2016 р. в сумі 589,35 грн. та 21369,60 грн. - штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості товару згідно з п. 7 ст. 269 та ст. 231 ГК України за період з 27.04.2016 р., суд також вважає безпідставними, оскільки покупцем недоведено отримання бракованого товару або відмови постачальника від заміни бракованого товару на товар належної якості.

В іншій частині яка не оскаржується апелянтом та з яким також погоджується Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та зазначає наступне.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вказувалось вище згідно до п. 4.3 вказаного договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у наступному порядку:

-передоплата в розмірі 50% від загальної суми договору здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання сторонами даного договору;

-доплата у розмірі 30% від загальної суми договору здійснюється покупцем протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання покупцем письмового повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження;

-остаточна оплата в розмірі 20% від загальної суми договору здійснюється покупцем протягом 5 (п'яти) днів з моменту проведення монтажу на території покупця та підписання сторонами акту пуско-налагоджувальних робіт.

Звертаючись із зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" просить суд стягнути 20% від загальної суми договору, оскільки повний комплекс робіт з поставки, монтажу та пуску-наладки товару було завершено продавцем 04.12.2015 р.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду акт пуско-налагоджувальних робіт, який згідно з п. 4.3.3 договору є підставою для остаточної оплати в розмірі 20% від загальної суми договору, та докази належного виконання ним цих робіт і безпідставного ухилення позивача від підписання акту виконання даних робіт.

Надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" копія акту здачі-приймання пуско-налагоджувальних робіт від 14 грудня 2015 року не містить, як підпису представника Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава", так і зауваження з приводу відмови покупця підписати даний акт.

В ході проведення судового засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" зазначив, що відповідний акт не був складений за місцем знаходження предмету поставки, а був виготовлений та підписаний з боку продавця на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ".

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2366/16 має бути залишене без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2366/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Слободін М.М.