Ухвала суду № 63371192, 12.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"12" грудня 2016 р. Справа №910/3577/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Отрюха Б.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Дніпровського районного відділення Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року

у справі № 910/3577/16 (суддя Марченко О.В.)

на дії Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного відділення Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче

підприємство "Більшовик"

про стягнення 145 458,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного відділення державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №910/3577/16 задоволено, визнано незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного відділення державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у винесенні постанови від 06.06.2016 ВП №51349175 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві було повернуто скаржнику без розгляду, зокрема, у відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, за відсутності будь-яких доказів сплати судового збору та клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві вдруге було повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки виконавчою службою до апеляційної скарги повторно не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, в ухвалах Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 та 13.10.2016 про повернення двох попередніх апеляційних скарг без розгляду, судом апеляційної інстанції був зазначений вірний розмір судового збору, що підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги у даній справі, а саме - 1378,00 грн.

26.10.2016 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті), після усунення вищеназваних процесуальних недоліків Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві втретє звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було знову повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником за подання даної апеляційної скарги сплачено лише - 1218,00 грн. судового збору, тобто в меншому розмірі, ніж визначено законом.

29.11.2016 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті), Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчетверте звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відділом виконавчої служби було усунуто процесуальні недоліки та доплачено судовий збір за апеляційний перегляд ухвали у сумі 160,00 грн.

Одночасно скаржником порушено клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи відділу виконавчої служби про причини пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає поверненню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята Господарським судом міста Києва - 22.08.2016 та надіслана сторонам 30.08.2016.

Вчетверте апеляційну скаргу було подано 29.11.2016, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, тобто із значним пропуском строку, встановленого нормами Господарського процесуального кодексу України для подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Таким чином, для відновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як вбачається зі змісту клопотання Відділу державної виконавчої служби, на підтвердження поважності причин пропуску 5-денного процесуального строку ДВС посилається на те, що ним усунуто процесуальні недоліки, визначені за ухвалами суду, зокрема доплачено судовий збір у сумі 160,00 грн.

Тобто, подане Відділом державної виконавчої служби клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції мотивоване лише посиланням на усунення процесуальних недоліків подання апеляційної скарги.

Виходячи зі змісту ст.ст. 52, 93 ГПК України недотримання порядку подання апеляційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, ненадіслання копії скарги сторонам по справі, так само як і неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку.

В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після усунення недоліків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Відтак, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з апеляційною скаргою, передбаченого ч. 4 ст. 97 ГПК України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

При цьому колегія суддів вважає, що, з урахуванням п.2 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.5 Закону України "Про судовий збір", само по собі очікування появи чи надходження на рахунок скаржника суми грошових коштів, необхідної для сплати судового збору, не є поважною причиною для відновлення пропущеного строку.

За таких обставин, колегія не приймає до уваги наведене у клопотанні обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку виключно правом на повторне звернення зі скаргою, оскільки пропуск строку стався не з поважних причин в розумінні ст.53 ГПК України, а передусім внаслідок попереднього неодноразового порушення заявником норм процесуального закону, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника. Підтвердженням цього є ухвали Київського апеляційного господарського суду України від 16.09.2016, 13.10.2016, 07.11.2016 по справі № 910/3577/16, якими апеляційну скаргу було правомірно повернуто без розгляду у зв'язку з допущеним заявником порушенням норм процесуального закону.

Зважаючи на викладене, усунення допущених процесуальних недоліків оформлення апеляційної скарги не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого 5-денного процесуального строку апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 по даній справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція, що відсутності підстав для відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження у зв'язку з усуненням процесуальних недоліків в частині сплати судового збору, викладена у постановах Вищого господарського суду України від 13.05.2016 № 914/1979/15, від 01.02.2016 № 910/12806/15, від 04.03.2016 № 910/28297/14, від 25.02.2016 № 910/11081/15, від 25.01.2015 № 911/4526/14.

Приписами ч.2 ст. 93 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи викладене, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 97, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі № 910/3577/16 повернути без розгляду, в тому числі оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 11.10.2016 №2419 на суму 1218,00 грн., квитанцію від 15.11.2016 №0.0.651971881.1 на суму 160,00 грн.

Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

Матеріали справи № 910/3577/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Б.В. Отрюх