Рішення № 63370895, 28.09.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2016 р.Справа № 922/2611/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна, 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602;

до публічного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд 63, код ЄДРПОУ 21186813;

про стягнення 21 473,43 грн.

за участю представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 15.02.2016 р.);

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія про стягнення 21 473,43 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки шкода, завдана автомобілю НОМЕР_1 в результаті ДТП, що сталося 24 жовтня 2014 р. по вул. Весніна в районі вул. Мироносицькій в м. Харкові, була відшкодована позивачем, а відповідач є тією особою, яка відповідно до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності взяла на себе, як страховик, обовязок забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу SKODA SuperB д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, то обовязок відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП на користь позивача лежить на відповідачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2016 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2611/16, розгляд якої призначено у судовому засіданні.

Суд перейшов до розгляду справи по суті 05.09.2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2016 р. розгляд справи № 922/2611/16 було відкладено на 28.09.2016 р. о. 10:00, враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, для надання можливості подати суду додаткові докази та з метою забезпечення принципу змагальності для реалізації прав сторін на повне та обєктивне встановлення всіх обставин справи.

16 вересня 2016 року на адресу суду надійшов лист (вх. 30590) позивача, яким, на виконання вимоги суду, було надіслано для огляду у судовому засіданні оригінал платіжного доручення № 10373 від 06.11.2014 р., яке підтверджує сплату страхового відшкодування ОСОБА_4 за ремонт автомобілю CHEVROLET AVEO 1.4. АХ3205СО, в рахунок сплати страхового відшкодування згідно полісу 720584828.14 та яке, після розгляду справи, позивач просить суд повернути на адресу ПАТ Акціонерна страхова компанія Інго Україна.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовну, з підстав викладених у відзиві на позов (вх. 28789 від 05.2016 р.), зокрема вказуючи, що позивачем до відповідача направлено претензію про відшкодування матеріальної шкоди, до якої в порушення приписів підп. г) п. 35.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не надано документів, які б підтверджували викладені в заяві факти, чим позбавив відповідача можливості здійснити страхове відшкодування.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17 січня 2014 року між приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір № 720584828,14 добровільного страхування наземного транспорту, у відповідності до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника або вигодонабувача страхове відшкодування.

25.10.2014 року о 01 год. 05 хв.. відбулася дорожньо-траспортна пригода (ДТП), а саме по вул. Весніна в районі вул. Мироносицька в м. Харкові водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем SKODA SuperB, державний номер НОМЕР_2, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом CHEVROLET AVEO державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5 та залишив місце пригоди до оформлення матеріалів ДТП працівниками ДАІ, чим завдав матеріальних збитків.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу CHEVROLET AVEO державний номер НОМЕР_3 було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується довідкою ВДАІ ХМУ ГУМВС України про перелік пошкоджень та звітом № 795 від 24 лютого 2015 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 склала 27777,62 грн.

Фактична вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю, склала 23473,43 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № ВС-0000278 від 29.10.2014 року, виставленим ФОП ОСОБА_1

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору страхування позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування, відповідно до страхового акту № 121128 від 04.11.2014 року у розмірі 22473,43 грн. (фактична вартість відновлювального ремонту (23473,43 грн.) - франшиза (1000 грн.) = 22473,43 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №10373 від 06.11.2014р., оригінал якого досліджено судом у судовому засіданні 28.09.2016 року.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Таким чином позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов договору, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9455014 та постанови Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/20167/14-п, провадження №3/640/3257/14 від 28.11.2014 дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_3.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Як визначено в ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обовязкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля SKODA SuperB, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3, на момент ДТП застрахована в Публічному акціонерному товаристві "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків, поліс № АІ/1099145, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза складає 1000,00 грн.

Суд дійшов висновку про те, що у позивача в силу приписів даних норм виникло право регресної вимоги до відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією про перерахування на розрахунковий рахунок позивача суму в розмірі 22473,43 грн. в рахунок сплати регресних вимог.

Проте відповідач заявлені вимоги не задовольнив, страхового відшкодування не сплатив, направивши позивачу лист, в якому вказав, що для більш детального розгляду даної справи необхідно надати платіжне доручення № 10373 від 06.11.2014 . про перерахування страхового відшкодування завірене печаткою організації та за підписом уповноваженого працівника банку та печаткою банку і копію постанови Київського районного суду від 28.11.2014 р. завірену печаткою суду.

Заперечення відповідача проти позовних вимог також зводяться до того, що позивачем, в порушення приписів підп. г) п. 35.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не надано відповідачу документів, які б підтверджували викладені в заяві факти, чим позбавив відповідача можливості здійснити страхове відшкодування.

Проте такі твердження відповідача не приймаються до уваги судом, виходячи з наступного.

Закон України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що в момент укладення договору обовязкового страхування страховик бере на себе зобовязання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ст. 993 цього Кодексу та ст. 27 Закону України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобовязання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і відповідальна за нього страхова компанія.

Разом з тим за правилами п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Наведена норма матеріального права регулює порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком, які відбуваються до заміни кредитора.

З урахуванням викладеного обовязок подачі заяви, в порядку п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не перейшов і не міг перейти до нового кредитора (позивача у справі), оскільки для нього відповідач у справі є не страховиком у розумінні наведеної норми, а особою, відповідальною за завдані збитки в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування"

Таким чином, посилання відповідача на порушення відповідачем приписів п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є помилковим.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 4 листопада 2014 р. у справі № 3-165гс14.

Таким чином, враховуючи, що позивач виплатив ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 22 473,43 грн., враховуючи франшиза, передбачену полісом № АІ/1099145, яка визначена на рівні 1000,00 грн., приймаючи до уваги, що розмір відшкодування відповідачем не оскаржується, суд визнає позовні вимоги до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 21 473,40 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, будинок 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування в розмірі 21473,43 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 05.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_6