Рішення № 63370475, 08.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2016Справа №910/18626/16

За позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Південної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Етер"

про стягнення 11 345, 40 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Савенок О.І.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Південної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Етер" (далі-відповідач) про стягнення 11 345, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності РЕЗ:

1) № 14-1044/7 від 01.12.2014 щодо РЕЗ відповідача, які знаходяться на території Одеської області;

2) № 13-2183 від 01.12.2014 щодо РЕЗ відповідача, які знаходяться на території Миколаївської області;

3) № 21-3088 від 01.12.2014 щодо РЕЗ відповідача, які знаходяться на території Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.10.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

27.10.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача надав заяву про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Етер" на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Південної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" суму основного боргу у розмірі 11 345, 40 грн., пеню у сумі 1 457, 95 грн., 3 % річних у розмірі 146, 83 грн. та втрати від інфляції у розмірі 380,59 грн., що складає загальну суму 13 330, 77 грн.

Суд визнав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.12.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014 між Південною філією Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (далі - філія) від імені Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Етер" (далі - замовник) укладено договори № 14-1044/7, № 13-2183, № 21-3088, умовами яких передбачено, що філія на підставі п. 4 ст. 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та Положення про Південну філію Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» виконує роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінювачів пристроїв (ВП), а замовник на підставі Закону України «Про радіочастотний ресурс України» виконує свої зобов'язання щодо використання РЧР, а також здійснює оплату вищезгаданих робіт на рахунок філії.

Код за КВЕД - 2010: 61.90. «інша діяльність у сфері електрозв'язку».

Відповідно до п. 2.1. договорів, філія зобов'язується, зокрема виконувати роботи (послуги) по розділ 1 даного договору згідно з вимогами чинного законодавства України у галузі зв'язку, для чого:

- здійснювати радіочастотний моніторинг;

- по заявкам замовника у наданій йому смузі частот виявляти радіозавади, визначати джерела цих радіозавад, та усувати їх у строки та у порядку, визначених діючими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 2.2. договорів, замовник зобов'язується, зокрема своєчасно здійснювати оплату філії згідно умов даного договору.

Вартість робіт (послуг) по даному договору визначається згідно тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затверджених рішенням НКРЗ № 1256 від 11.12.08 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 25.12.2008 за № 1238/15929 (п. 3.1. договорів).

Пунктом 3.5. договорів передбачено, що роботи (послуги) філії вважаються виконаними у повному обсязі у разі забезпечення ЕМС РЕЗ та ВП, які належать замовнику та при відсутності скарг замовника на радіозавади, які не були опрацьовані філією у відповідності до вимог нормативної документації, а також у разі виконання вимог нормативної документації у сфері РЧР. Скарги замовника на радіозаводи, які виникли з вини самого замовника не є підставою вважати роботи не виконаними.

За умовами п. 3.6. договорів, замовник сплачує філії за роботи (послуги) по договору шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок філії до 25-го числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом, на підставі виставленого філією рахунку. Починаючи з 26 числа у разі несплати, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період. По виставленим рахункам за роботи (послуги), вказані у п.п. 2.1.2 договору, замовник здійснює оплату не пізніше 7-ми днів з дня одержання такого рахунку.

У відповідності до п. 3.7. договорів, виконання робіт (послуг) підтверджується відповідним двостороннім актом виконаних робіт. Друга сторона повинна підписати такий акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з часу надходження або надати мотивовану відмову від підписання акту. У випадку, коли замовник не надіслав підписаний акт у вищевказаний термін та не надав мотивованої відмови, акт автоматично вважається узгодженим, а роботи (послуги) виконаними та такими, що підлягають оплаті.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов договору.

Даний договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в один рік, але не більше терміну дії дозвільних документів (дозволи на експлуатацію РЕЗ цифрового наземного телевізійного мовлення № ЦТБ-48-0157063, № ЦТБ- 48-0150767, № ЦТБ-48-0157065, № ЦТБ-51-0158688, № ЦТБ-51-0158690, № ЦТБ-51-0158692, № ЦТБ-51-0158726, № ЦТБ-65-0159148, № ЦТБ-65-0159149, дійсні до 08.01.2019). У разі анулювання або закінчення терміну дії відповідних дозвільних документів договір вважається втратившим дію (п.п. 6.1-6.2. договорів).

Додатком № 1 до договору № 14-1044/7, до договору № 13-2183 та до договору №21-3088 сторони погодили перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу. Періодичність радіочастотного моніторингу та оплату - за місяць.

Тип РЕЗ:

- Радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ телевізійного мовлення: при потужності передавача понад 1 до 10 Вт включно (за РЕЗ).

Разом за місяць з ПДВ - 458, 40 грн.

Дійсно до 01.12.2014.

- Радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ телевізійного мовлення: при потужності передавача понад 1 до 10 Вт включно (за РЕЗ).

Разом за місяць з ПДВ - 343, 80 грн.

Дійсно до 01.12.2014.

- ТХТИ 30-2-G/

Разом за місяць з ПДВ - 229, 20 грн.

Дійсно до 01.12.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року були надані послуги згідно умов договорів на загальну суму 11 345, 40 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) № 16-14-443 від 29.01.2016, № 16-14-1235 від 29.02.2016, № 16-14-1446 від 29.02.2016, № 16-14-1586 від 29.02.2016, № 16-14-2036 від 31.03.2016, № 16-14-2175 від 31.03.2016, № 16-14-2252 від 31.03.2016, № 16-14-4021 від 31.05.2016, № 16-14-4549 від 30.06.2016, № 16-14-4715 від 30.06.2016, № 16-14-4859 від 30.06.2016, № 16-14-5405 від 29.07.2016, № 16-14-5766 від 29.07.2016, № 16-14-5916 від 29.07.2016, № 16-14-183 від 29.01.2016, № 16-14-344 від 29.01.2016, № 15-14-8685 від 31.12.2015, № 15-14-8357 від 30.11.2015, № 15-14-9155 від 31.12.2015, № 15-14-9012 на суму 31.12.2015, № 15-14-7606 від 30.10.2015, № 15-14-7087 від 30.10.2015, № 15-14-7443 від 30.10.2015, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також виставленими рахунками № 443 від 16.01.2016 на суму 458, 40 грн., № 1235 від 16.02.2016 на суму 458, 40 грн., № 1446 від 17.02.2016 на суму 229, 20 грн., № 1586 від 17.02.2016 на суму 343, 80 грн., № 2036 від 15.03.2016 на суму 343, 80 грн., № 2175 від 15.03.2016 на суму 229, 20 грн., № 2252 від 15.03.2016 на суму 458, 40 грн., № 2949 від 15.04.2016 на суму 343, 80 грн., № 3081 від 15.04.2016 на суму 229, 20 грн., № 3165 від 15.04.2016 на суму 458, 40 грн., № 3694 від 11.05.2016 на суму 343, 80 грн., № 3835 від 11.05.2016 на суму 229, 20 грн., № 4021 від 16.05.2016 на суму 458, 40 грн., № 4549 від 10.06.2016 на суму 343, 80 грн., № 4715 від 10.06.2016 на суму 229, 20 грн., № 4895 від 13.06.2016 на суму 458, 40 грн., № 5405 від 04.07.2016 на суму 458, 40 грн., № 5766 від 08.07.2016 на суму 229, 20 грн., № 5916 від 08.07.2016 на суму 343, 80 грн., № 7087 від 07.10.2015 на суму 458, 40 грн., № 7443 від 15.10.2015 на суму 343, 80 грн., № 7606 від 15.10.2015 на суму 229, 20 грн., № 7985 від 16.11.2015 на суму 458, 40 грн., № 8357 від 20.11.2015 на суму 343, 80 грн., № 8518 від 20.11.2015 на суму 229, 20 грн., № 8685 від07.12.2015 на суму 458, 40 грн., № 9155 від 16.12.2015 на суму 343, 80 грн., № 9012 від 16.12.2015 на суму 229, 20 грн., № 344 від 15.01.2016 на суму 343, 80 грн., № 183 від 15.01.2016 на суму 229, 20 грн., № 6295 від 12.08.2016 на суму 458, 40 грн., № 6639 від 19.08.2016 на суму 343, 80 грн., № 6476 від 18.08.2016 на суму 229, 20 грн. (наявні у матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 11 345, 40 грн.

05.08.2016 позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № Ф51/32-21-03/1889 від 26.07.2016, в якій позивач просив протягом 7-ми днів з моменту отримання даної претензії погасити заборгованість, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, яка отримана відповідачем 10.08.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія у матеріалах справи).

Відповідач на претензію відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема, погашення заборгованості у розмірі 11 345, 40 грн. (5 042, 40 грн. за договором № 14-1044/7, 3 781, 80 грн. за договором № 13-2183, та 2 521, 20 грн. за договором № 21-3088).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 457, 95 грн. - пені, 380, 59 грн. - інфляційних втрат та 146, 83 грн. - 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів № 14-1044/7 від 01.12.2014, № 13-2183 від 01.12.2014 та № 21-3088 від 01.12.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Закон України «Про радіочастотний ресурс» встановлює правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про радіочастотний ресурс», користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані, зокрема вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень по актам про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) № 16-14-443 від 29.01.2016, № 16-14-1235 від 29.02.2016, № 16-14-1446 від 29.02.2016, № 16-14-1586 від 29.02.2016, № 16-14-2036 від 31.03.2016, № 16-14-2175 від 31.03.2016, № 16-14-2252 від 31.03.2016, № 16-14-4021 від 31.05.2016, № 16-14-4549 від 30.06.2016, № 16-14-4715 від 30.06.2016, № 16-14-4859 від 30.06.2016, № 16-14-5405 від 29.07.2016, № 16-14-5766 від 29.07.2016, № 16-14-5916 від 29.07.2016, № 16-14-183 від 29.01.2016, № 16-14-344 від 29.01.2016, № 15-14-8685 від 31.12.2015, № 15-14-8357 від 30.11.2015, № 15-14-9155 від 31.12.2015, № 15-14-9012 на суму 31.12.2015, № 15-14-7606 від 30.10.2015, № 15-14-7087 від 30.10.2015, № 15-14-7443 від 30.10.2015.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав.

Так, п.п 3.6. та 3.7. договорів сторони передбачили, що замовник сплачує філії за роботи (послуги) по договору шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок філії до 25-го числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом, на підставі виставленого філією рахунку.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність виставлення позивачем рахунку на оплату ніяким чином не впливає на обов'язок відповідача здійснити оплату за надані послуги у розмірі та строк, визначені договорами № 14-1044/7 від 01.12.2014, № 13-2183 від 01.12.2014 та № 21-3088 від 01.12.2014, оскільки сторонами у договорах та у додатках до них чітко визначено розмір, строк та порядок здійснення щомісячного платежу, що підлягає оплаті замовником, а саме 458, 40 грн. (за договором № 14-1044/7 від 01.12.2014), 343, 80 грн. (

за договором № 13-2183 від 01.12.2014) та 229, 20 грн. (за договором № 21-3088 від 01.12.2014) - 25-го числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Вищого господарського суду України від 23.04.2013 № 5028/8/70(7/69)/2012 та від 22.08.2013 № 916/586/13-г.

Крім того, п. 3.7. договору сторони передбачили, що виконання робіт (послуг) підтверджується відповідним двостороннім актом виконаних робіт. Друга сторона повинна підписати такий акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з часу надходження або надати мотивовану відмову від підписання акту. У випадку коли, замовник не надіслав підписаний акт у вищевказаний термін та не надав мотивованої відмови, акт автоматично вважається узгодженим, а роботи (послуги) виконаними та такими, що підлягають оплаті.

Ураховуючи, що акти про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) № 16-14-443 від 29.01.2016, № 16-14-1235 від 29.02.2016, № 16-14-1446 від 29.02.2016, № 16-14-1586 від 29.02.2016, № 16-14-2036 від 31.03.2016, № 16-14-2175 від 31.03.2016, № 16-14-2252 від 31.03.2016, № 16-14-4021 від 31.05.2016, № 16-14-4549 від 30.06.2016, № 16-14-4715 від 30.06.2016, № 16-14-4859 від 30.06.2016, № 16-14-5405 від 29.07.2016, № 16-14-5766 від 29.07.2016, № 16-14-5916 від 29.07.2016, № 16-14-183 від 29.01.2016, № 16-14-344 від 29.01.2016, № 15-14-8685 від 31.12.2015, № 15-14-8357 від 30.11.2015, № 15-14-9155 від 31.12.2015, № 15-14-9012 на суму 31.12.2015, № 15-14-7606 від 30.10.2015, № 15-14-7087 від 30.10.2015, № 15-14-7443 від 30.10.2015 підписані представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Етер" та скріплені печаткою останнього (копії у матеріалах справи), що свідчить про обізнаність відповідача щодо вартості робіт, необхідної до сплати на користь позивача та відповідно щодо строків здійснення такої плати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів № 14-1044/7 від 01.12.2014, № 13-2183 від 01.12.2014 та № 21-3088 від 01.12.2014 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11 345, 40 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 457, 95 грн. - пені, 380, 59 грн. - інфляційних втрат та 146, 83 грн. - 3 % річних.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договорами № 14-1044/7 від 01.12.2014, № 13-2183 від 01.12.2014 та № 21-3088 від 01.12.2014, з нього, в силу положень ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1 457, 95 грн. - пені, 380, 59 грн. - інфляційних втрат та 146, 83 грн. - 3 % річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Південної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Етер" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 5/1, літера «А», ідентифікаційний код - 22969500) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 15 км., ідентифікаційний код - 01181765) в особі Південної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 14, кімната 33, ідентифікаційний код - 23211596) 11 345 (одинадцять тисяч триста сорок п'ять) грн. 40 коп. - заборгованості, 1 457 (одну тисячу чотириста п'ятдесят сім) грн. 95 коп. - пені, 146 (сто сорок шість) грн. 83 коп. - 3% річних, 380 (триста вісімдесят) грн. 59 коп. - інфляційних втрат та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 13.12.2016.

Суддя Бондарчук В.В.