Рішення № 63370203, 08.12.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 рокуСправа № 912/3780/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3780/16

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради

про стягнення 1 602 244,38 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - ОСОБА_1 , довіреність № 10 від 04.01.16;

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (надалі - КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради) 687 937,14 грн. пені, 40 485,04 грн. 3% річних та 873 822,20 грн. інфляційних втрат за порушення строків оплати поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №2451/15-ТЕ-18 від 30.12.2014.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2016 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі №912/3780/16. Розгляд справи призначено на 10.11.2016 р. 11 год. 00 хв. У судовому засіданні 10.11.16 оголошено перерву до 14:00 год 08.12.16.

В судовому засіданні 08.12.2016 позивач участі свого представника не забезпечив, хоча є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується підписом представника позивача за довіреністю ОСОБА_2 у повідомленні про наступне засідання від 10.11.16, що наявне в матеріалах справи.

02.12.16 від відповідача надійшли засобами електронного зв'язку заперечення на відзив, відповідно до яких позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені.

Господарський суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Таким чином, заперечення на відзив, яке надійшло засобами електронного зв'язку 02.12.2016 без цифрового підпису не оцінюється судом як офіційний документ та у зв'язку з чим не розглядається.

Представником відповідача у судовому засіданні 08.12.16 позовні вимоги визнано частково, в розмірі 486 803,79 грн. інфляційних втрат, 13 120,18 грн. 3% річних та пені в сумі 103 190,57 грн. Також представником відповідача у судовому засіданні подано письмові пояснення до розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, наведеного у відзиві від 09.11.16.

Враховуючи належне повідомлення позивача про дату і час судового засідання, а також норми ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні за відсутності представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (Покупець) 30.12.2014 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2451/15-ТЕ-18 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору (а.с. 8-13).

Відповідно до пункту 3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язався надавати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повертати покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу узгоджена між сторонами в розділі 5 Договору та визначено, що ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того, ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1. Договору).

Строк дії Договору встановлено з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11 Договору). Зазначені вище та інші умови Договору узгоджені між сторонами шляхом підписання останньої сторінки Договору представниками Продавця і Покупця, які скріплено печатками обох сторін Договору.

До Договору вносились зміни, оформлені сторонами додатковими угодами № 1 від 20.03.15, № 2 від 13.05.15, № 3 від 20.07.15, № 4 від 15.10.15 (а.с. 14-17).

На виконання умов Договору та Додаткових угод, перелічених вище позивач поставив протягом січня - грудня 2015 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 29 586 197,59 грн., що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу, наявними в матеріалах справи, а саме: за січень 2015 року на суму 4 093 550,27 грн., за лютий 2015 р. на суму 3 354 319,64 грн., за березень 2015 р. на суму 2 276 992,06 грн., за квітень 2015 р. на суму 1 844 803,20 грн., за жовтень 2015 р. на суму 3 530 725,86 грн., за листопад 2015 р. на суму 5 890 282,15 грн., за грудень 2015 р. на суму 8 595 524,41 грн. (а.с.18-24).

Відповідач зобов'язання за договором виконав, але з простроченням строків, передбачених умовами Договору купівлі-продажу. Вказаний факт не заперечено сторонами.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем у справі вартості отриманого ним природного газу за Договором позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 873 822,20 грн. інфляційних втрат, 40 485,04 грн. 3% річних, 687 937,14 грн. пені.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує таке.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За правилами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарський суд погоджується з позивачем, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проте, позивач не враховує, що не підлягають застосуванню санкції за невиконання або неналежне виконання покупцем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого природного газу за договором купівлі-продажу та наслідки за порушення грошового зобов'язання, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, у випадку, коли сторони уклали договір про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, змінивши у такий спосіб порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу.

Для застосування санкцій, передбачених договором купівлі продажу природного газу та наслідків, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату вартості природного газу було здійснено з порушенням порядку і строків, визначених договором про організацію взаєморозрахунків (аналогічна правова позиція висловлена у Постановах ВСУ від 01.07.15 у справі № 924/1230/14; від 23.09.15 у справі № 917/2519/14; від 07.10.2015 у справі № 924/406/14, від 16.09.15 у справі № 917/2520/14, від 11.11.2015 у справі № 927/1733/14).

Матеріали справи свідчать, що на виконання постанови КМУ № 20 від 11.01.2005 між головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, департаментом фінансів Кіровоградської облдержадміністрації, фінансовим управлінням Олександрійської міської ради, управлінням житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради, комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради та НАК "Нафтогаз України" укладено договір від 19.11.2015 № 8/375-в - про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" і порядку та умов надання у 2015 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з центрального водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися органами державної влади або місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375. ( а.с. 78-81)

Разом з тим, у п. 17 договору про організацію взаєморозрахунків сторони визначили, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій стосовно предмету договору.

Таким чином, укладаючи договір від 19.11.2015 № 8/375-в на виконання постанови КМУ № 375 від 04.06.15, сторони змінили порядок та спосіб виконання зобов'язання. Тому для застосування санкцій, передбачених договором поставки природного газу та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.

Також за участю позивача та відповідача було підписано спільні протокольні рішення № 955 від 21.04.15; №1013 від 13.05.15; № 1269 від 04.06.15; № 2297 від 12.11.15; № 2652 від 09.12.15; № 2651 від 09.12.15; № 449 від 15.02.16 та № 132 від 20.01.16 (а.с. 82-105) за умовами яких сторони також змінити умови проведення розрахунків за договором № 2451/15 в-ТЕ-18 від 30.12.2014р.

ПАТ "НАК "Нафтогаз" у позовній заяів просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 873 822,20 грн та 3% річних у розмірі 40 485,04 грн. Проте господарський суд не погоджується з розрахунком позивача виходячи з наступного.

Відповідач разом з відзивом від 09.11.16 подав власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також письмові пояснення до розрахунку, в яких зазначено наступне:

- нарахування за зобов'язаннями січня співпадають з розрахунком позивача;

- від заборгованості за зобов'язаннями лютого відповідачем при здійсненні розрахунку було віднято 2 257 438 грн., сплачених відповідно до спільного протокольного рішення №955, відповідно сума боргу становить 1096 881,64 грн. з початку періоду та відповідно інфляційні втрати становлять 176 445,41 грн., 3% річних становлять 2 521,74 грн.;

- від заявленої позивачем суми боргу за зобов'язаннями березня відповідачем відмінусовано 1 242 562,00 грн. відповідно до спільного протокольного рішення № 955 та 409 209,67 грн. згідно спільного протокольного рішення № 1013 з початку періоду, відповідно сума інфляційних втрат становить 11 242,55 грн., 3% річних - 1 325,73 грн.;

- від заявленої позивачем суми боргу за зобов'язаннями квітня відповідачем відмінусовано 1 390 700,00 грн. відповідно до спільного протокольного рішення № 1013 та 162 790,29 грн. згідно спільного протокольного рішення № 1269 з початку періоду, відповідно сума інфляційних втрат становить 841,55 грн., 3% річних - 513,35 грн.;

- від заявленої позивачем суми боргу за зобов'язаннями жовтня відповідачем відмінусовано 1 749 963,97 грн. відповідно до спільного протокольного рішення № 229 з початку періоду, відповідно сума інфляційних втрат становить 3 753,01 грн., 3% річних - 1204,15 грн.;

- від заявленої позивачем суми боргу за зобов'язаннями листопада відповідачем відмінусовано 900 000,00 грн. відповідно до спільного протокольного рішення № 8375-в з початку періоду, сума інфляційних втрат за вказаний період згідно розрахунків як позивача, так і відповідача відсутня, 3% річних - 231,97 грн.;

- від заявленої позивачем суми боргу за зобов'язаннями грудня відповідачем відмінусовано 383 778,94 грн. за договором № 449 та 3 343 152,91 грн. відповідно до спільного протокольного рішення № 132 з початку періоду, сума інфляційних втрат за вказаний період згідно розрахунків як позивача, так і відповідача відсутня, 3% річних - 696,02 грн.

Враховуючи, що частина розрахунків за спожитий газ проведені відповідачем в рамках 6-стороннього договору про організацію взаєморозрахунків та спільних протокольних рішень № 955 від 21.04.15; №1013 від 13.05.15; № 1269 від 04.06.15; № 2297 від 12.11.15; № 2652 від 09.12.15; № 2651 від 09.12.15; № 449 від 15.02.16 та № 132 від 20.01.16 , тому на ці суми відповідачем правомірно не нараховуються втрати від інфляції та 3% річних. Перевіривши поданий позивачем розрахунок, а також контррозрахунок, наданий відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що останній є вірним в частині суми інфляційних втрат, що підлягають стягненню. Відповідно, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат частково в сумі 486 803,79 грн. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат господарський суд відмовляє.

Водночас, як позивачем, так і відповідачем при здійсненні розрахунку 3 % річних за зобов'язаннями січня та лютого 2015 не враховано, що 14 та 15 лютого 2015 р. та 14 та 15 березня 2015 припали на вихідні дні, а отже, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим днем для здійснення відповідачем оплати за газ, поставлений у січні та лютому 2015 року є перший робочий день - 16.02.15 та 16.03.15 відповідно.

Таким чином, 3% річних, що підлягають стягненню з урахуванням вищезазначеного становить 12 939,87 грн.

Відповідно господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних частково в сумі 12 939,87 грн.

Окрім того, позивач з посиланням на пункт 7.2 Договору, просить стягнути з відповідача пеню у сумі 687 937,14 грн.

За змістом пункту 7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Водночас, господарський суд враховує, що за змістом пункту 9.3 Договору сторонами погоджено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Розрахунок пені, здійснений позивачем, господарським судом перевірено та враховано, що його здійснено окремо за кожним простроченим платежем окремо.

Водночас при здійсненні розрахунку пені за зобов'язаннями січня та лютого 2015 позивачем не враховано, що 14 та 15 лютого 2015 р. та 14 та 15 березня 2015 припали на вихідні дні, а отже, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим днем для здійснення відповідачем оплати за газ, поставлений у січні та лютому 2015 року є перший робочий день - 16.02.15 та 16.03.15 відповідно.

Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням вищезазначеного становить 674 906,36 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 674 906,36 грн. Відповідачем не заперечено розрахунок позивача, проте заявлено клопотання про зменшення пені на 85%.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд враховує, що відповідачем по справі заявлене клопотання щодо зменшення розміру пені, мотивоване наступним:

- з Договору купівлі-продажу природного газу №2451/15-ТЕ-18 від 30.12.2014 вбачається, що газ, який постачається за цим договором, використовується покупцем для виробництва теплової енергії, яка споживається Населенням, у складі споживачів теплової енергії населення та бюджетні установи мають 96 %.

Зазначені відповідачем у клопотанні про зменшення пені обставини підтверджуються, зокрема, довідкою № 1249 від 02.11.16 та звітом про фінансові результати (балансом підприємства) за 9 місяців 2016 року;

Суд погоджується з доводами відповідача та враховує 100 % виконання зобов'язання КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, добросовісну поведінку відповідача, фінансову залежність від субвенцій з державного бюджету, а також те, що вказані обставини призвели до виникнення заборгованості у відповідача та неможливості своєчасно розрахуватися за спожиту електроенергію.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд також враховує положення підпункту 3.17.4. пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення з відповідача, господарський суд враховує: ступінь виконання боржником зобов'язань за договором поставки електричної енергії, доводи відповідача що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є залежність від субвенції з державного бюджету. Враховується також строк прострочення виконання зобов'язання, вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).

Отже, господарський суд вважає, що даний випадок є винятковим та зменшує розмір пені на 50% та стягує з відповідача пеню за несвоєчасну сплату заборгованості в сумі 337 453,18 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені господарський суд відмовляє.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач правом на подання суду доказів, які б спростовували позовні вимоги, не скористався, власний контррозрахунок сум, заявлених до стягнення, суду не подав.

В силу вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 17 619,75 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 32-а, ідентифікаційний код 00185330) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 486803,79 грн. інфляційних втрат, 12939,87 грн. 3% річних, 337 453,18 грн. пені, а також 17 619,75 грн. судового збору.

Наказ видати позивачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 13.12.2016.

Суддя Т. В. Макаренко