Рішення № 63370010, 05.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016

Справа №910/19735/16

За позовом Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Стальканат-Сілур"

До Товариство з обмеженою відповідальністю "АВК ЕЛЕКТРОНІК"

Про стягнення 16 020 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача не з?явився

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство “Виробниче об?єднання “Стальканат – Сілур” (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВК ЕЛЕКТРОНІК” (далі - відповідач) про стягнення 16 020 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 411 від 11.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 порушено провадження у справі № 910/19735/16 та призначено розгляд на 18.11.2016.

18.11.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

В судове засідання 18.11.2016 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв’язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 18.11.2016 відкладено розгляд справи на 05.12.2016.

В судове засідання 05.12.2016 представник позивача не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.12.2016, повторно не з'явився. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвал суду від 01.11.2016 про порушення провадження у справі № 910/19735/16 та вимоги ухвали суду від 18.11.2016 про відкладення розгляду справи не виконав. Про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправленнь №0103040180757, № 0103033719683.

Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез’явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 05.12.2016 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.12.2016 без участі представника відповідача, тим самим запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.04.2016 . між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено договір поставки № 411 (надалі за текстом «Договір»).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов’язався поставити позивачу товар, найменування, асортимент , ціна та кількість товару вказується в Специфікаціях до договору.

Форма оплати - 100 % передплата, на рахунок постачальника на протязі 3 днів з моменту отримання рахунку. (п.5.4 Договору)

11.04.2016 р. сторонами була укладена специфікація на поставку двох модулей Fuji.

13.04.2016р. Відповідачем був виставлений рахунок на загальну суму 32040 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивачем на виконання умов Договору було здійснено оплату виставленого відповідачем рахунку на суму 32040,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №L7395 від 14.04.2016.

Позивач зазначив, що відповідно до видаткової накладної РН-0000014 від 29.04.2016, відповідачем було поставлено один модуль Fuji вартістю 16020,00 грн. Факт вивезення модуля додатково підтверджується відміткою служби охорони.

17.05.2016 позивач звернувся до відповідача, щодо поставки другого замовленого модуля .

Відповідач листом від 18.05.2016 №01-18/05/16 повідомив позивача, що в зв’язку з тим що виконав неналежним чином власні обов’язки та поставив модуль з дефектами відповідачу потрібно збільшити строки поставки, крім того зазначив, що якщо позивач не може збільшити строки поставки то відповідач поверне кошти.

01.06.16 позивач надіслав на адресу відповідача лист №300 відповідно до якого просив повернути йому кошти за непоставлений товар. Проте лист на адресу позивача було повернуто відділом поштового зв’язку з довідкою ф. 20, з відміткою про неможливість доставити відправлення.

За наведених обставин позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар у розмірі 16020,00 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору поставки № 411 від 11.04.2016 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки. Положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 16020,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до Господарського суду міста Києва 28.10.2016 з даною позовною заявою про стягнення з відповідача 16020,00 грн., позивач згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" мав сплатити судовий збір в сумі 1378 грн.

В якості доказу сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви до господарського суду позивачем додано платіжне доручення № 8235 від 27.09.2016 в сумі 1602,00 грн., що фактично свідчить про сплату позивачем в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що позивачем не подано суду відповідного клопотання, то у суду відсутні передбачені чинним законодавством України підстави для повернення судового збору в сумі 224,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК ЕЛЕКТРОНІК» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, будинок 26, ідентифікаційний код 38403864) на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна,16, ідентифікаційний код 26209430) заборгованість в розмірі 16020 (шістнадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2016

Суддя Мельник В.І.