Рішення № 63369745, 13.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.2016 Справа № 904/9009/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду "Діекс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 11 670 грн. 18 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 1 від 14.09.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду "Діекс" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" заборгованість в розмірі 11 670 грн. 18 коп., з яких: 11 280 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 164 грн. 58 коп. - 3% річних, 225 грн. 60 коп. - інфляційне збільшення, відповідно до умов рахунку-договору №1004-15-ДК від 12.10.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовує усною домовленістю між сторонами щодо надання позивачем послуг з експертного обстеження (технічного діагностування) та виконання проектної документації на ремонт кранів мостових електричних в 2015 році, складанням акту приймання-передачі наданих послуг (робіт) від 12.10.2015р. та порушенням відповідачем своїх зобовязань в частині оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, що долучене до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

встановив:

На підставі рахунку-договору від 12.10.2015р. № 1004-15-ДК Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (виконавець) прийняло на себе зобовязання з надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" послуг з експертного обстеження (технічного діагностування) та виконання проектної документації на ремонт кранів мостових електричних:

- кран мостовий електричний, реєстр. № 68116;

- кран мостовий електричний, реєстр. № 52588;

- кран мостовий електричний, реєстр. № 25615, загальною вартістю 11 280 грн. 00 коп.

Угода у письмовому вигляді між сторонами не укладалася.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання про що свідчить складений та підписаний обома сторонами акт здачі-приймання наданих послуг (робіт) від 12.10.2015р. №1 на суму 11 280 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість в сумі 11 280 грн. 00 коп.

Оскільки термін оплати наданих позивачем послуг сторонами не визначений, то у відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор в праві вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобовязання в семиденний термін з дня предявлення вимоги кредитором.

Позивач 04.04.2016р. звернувся до відповідача з листом-вимогою, в тому числі, за рахунком-договором № 1004-15-ДК від 12.10.2015р., про сплату на користь позивача заборгованості у розмірі 11 280 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 11-12, 13, 14).

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 164 грн. 58 коп. за період з 16.04.2016р. по 10.10.2016р. та інфляційні втрати в сумі 225 грн. 60 коп. за період з травня по вересень 2016р.

На час розгляду справи доказів сплати відповідачем заборгованості перед позивачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

За умовами ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як встановлено судом, фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами договірних відносин, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобовязання зобов'язання по сплаті наданих позивачем послуг на розробку проектної документації на ремонт вантажопідіймального обладнання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях сторін волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, строк виконання зобовязань відповідачем з оплати наданих послуг, з урахуванням дати отримання вимоги позивача та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, є таким, що настав 15.04.2016р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами п. 1.12 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

Проте, перевіркою розрахунку інфляційних втрат судом встановлено допущення позивачем помилок при виконанні розрахунку, у звязку із чим др. стягнення з відповідача в межах визначеного позивачем періоду підлягають інфляційні втрати у розмірі 145 грн. 68 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені усною домовленістю сторін, майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати вартості наданих позивачем послуг з експертного обстеження (технічного діагностування) та виконання проектної документації на ремонт кранів мостових електричних, чим порушив вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11 280 грн. 00 коп., 164 грн. 58 коп. 3% річних та 145 грн. 68 коп. інфляційних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (53201, Дніпропетровської обл., м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, 8, код ЄДРПОУ 32349901) 11 280 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 164 грн. 58 коп. (сто шістдесят чотири грн. 58 коп.) 3% річних, 145 грн. 68 коп. (сто сорок пять грн.. 68 коп.) інфляційних втрат, 1 368 грн. 56 коп. (одну тисячу триста шістдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено - 12.12.2016р.