Рішення № 63369729, 07.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016Справа №910/15304/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНФАС"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУДСЕРВІС 2006"

Про стягнення 156 831,13 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Богдан І.В. (дов. від 04.01.2016)

від відповідача: Грушовець Є.А. (дов. № 02-16 від 20.01.2016)

Грушовець АС.. (дов. № 38-16 від 20.01.2016)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 07.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, за договором про надання послуг № 3/2908-11 від 16.09.2011 у розмірі 156 831,13 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2015 в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Анфас" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 у справі №910/15304/15 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 липня 2015р. у справі №910/15304/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 01.12.2015 по справі № 910/15304/15 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анфас" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 910/15304/15 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно з автоматичним розподілом справа № 910/15304/15 була передана на новий розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 прийняв справу № 910/15304/15 до свого провадження та призначив розгляд справи на 13.01.2016.

В судове засідання, призначене на 13.01.2016, представник позивача з'явився та надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 13.01.2016, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

13.01.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 08.02.2016.

В судове засідання, призначене на 08.02.2016, з'явились представники сторін. Представник відповідача заявив клопотання про витребування додаткових доказів по справі.

08.02. 2016 ухвалою суду продовжено строки розгляду справи на 15 днів до 07.03.2016 та відкладено на 24.02.2016.

В судовому засіданні 24.02.2016 оголошено перерву до 02.03.2016.

В судове засідання призначене на 02.03.2016, з'явився представник відповідача та подав клопотання про призначення судової експертизи.

В судове засідання призначене на 02.03.2016, з'явився представник позивача, проти задоволення клопотання про проведення судової експертизи заперечив.

02.03.2016 призначено у справі № 910/15304/15 почеркознавчу судову експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), провадження у справі зупинено.

10.11.2016 надійшов висновок експерта на виконання почеркознавчу судову експертизу документів.

Згідно з частиною третьою статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

За таких обставин, у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення розгляду даної справи, провадження у справі №910/15304/15 підлягає поновленню.

14.11.2016 ухвалою суду поновлено провадження у справі №910/15304/15, розгляд справи призначено на 23.11.2016

В судове засідання, призначене на 23.11.2016, представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судове засідання, призначене на 23.11.2016, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, однак через канцелярію суду подав лопотання про відкладення розгляду справи.

23.11.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 07.12.2016.

В судове засідання, призначене на 07.12.2016, представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 07.12.2016, представник відповідача з'явився та клопотав про відкладення розгляд справи. Суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання.

судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 29 серпня 2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (виконавець) укладено договір №3/2908-11, відповідно до пункту 1.1. якого підрядник бере на себе зобов'язання виконати за технічних завданням замовника (додаток № 1) ремонтні роботи по улаштуванню покрівельного покриття виробничих приміщень із застосуванням ТПО мембрани 1, 2 мм за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, згідно з схемою покрівлі (додаток № 2), а змовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Сторони погодили, що замовник перераховує аванс у розмірі 30 % від вартості будівельно-монтажних робіт на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з дня підписання договору. Подальше фінансування здійснюється замовником згідно графіку фінансування (додаток № 5), який є невід'ємною частиною договору. Замовник здійснює оплату вартості виконаних підрядником робіт щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітнім, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт з врахуванням авансових платежів (пункти 3.2, 3.3, 3.4).

19 вересня 2011 року сторони підписали акт виконаних робіт № 1 за вересень місяць 2011 на загальну суму 35078,50 грн., а 12 грудня 2011 сторони підписали акт виконаних робіт № 2 за грудень місяць 2011 на загальну суму 484488,16 грн.

Відповідач сплатив за договором від 16.09.2011 № 42М 378000,00 грн.

Суд встановлено, що позивач виконав, а відповідач прийняв роботи, обумовлені сторонами в договорі, доказів оплати заборгованості по договору відповідачем до матеріалів справи не надано.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договорами підряду в сумі 141 488,16 грн.

Виконані роботи були оплачені відповідачем частково на суму 378 000, 00 грн., сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором, строк оплати якої настав, становить 141 488,16 грн. І доказів оплати зазначеної заборгованості відповідачем в матеріали справи не надано.

Таким чином, у ході розгляду справи судами попередніх інстанцій ними повно та всебічно було досліджено всі обставини справи, внаслідок чого було зроблено висновок про факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за договором в сумі 141 488. 16 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати виконаних робіт, у відповідності до п. 3.4. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 141 488, 16 грн. є обґрунтованими.

Натомість, представник Відповідача зазначає, що відповідно до матеріалів справи незрозуміло які саме правовідносини існували між сторонами та відповідно до умов якого договору, оскільки номери договорів, які наявні у сторін не співпадають.

Таке твердження безпідставне та необґрунтоване, а факт наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем повністю доведеним та підтвердженим, зважаючи на наступне: факт наявності будь-яких інших правочинів між сторонами не доведено, Позивач підтверджує, що між сторонами було підписано лише один договір по улаштуванню покрівельного покриття виробничих приміщень із застосуванням ТПО мембрани 1, 2 мм за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, копія якого знаходиться у матеріалах справи;

Відповідач отримав лист про зміну номеру та дати договору, підтвердженням чого є копії банківських виписок з розрахункового рахунку Позивача, де у призначенні платежів, отриманих від Відповідача, наявний новий номер договору №42 М від 16.09.2011 року.

Відповідачем протягом року після підписання договору було здійснено оплату більшої частини робіт. У цей період у ТОВ «Технобудсервіс 2006» не виникало жодних питань щодо умов договору, включаючи його номеру та дати.

Факт підписання листа щодо зміни реквізитів Договору виконано уповноваженою особою Позивача, що підтверджується висновком експертизи №14730/14731/16-32, який знаходиться у матеріалах справи.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15 342 грн. 97 коп. 3 відсотків річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Суд здійснив перерахунок 3 відсотків річним та дійшов висновку про арифметичну помилку при здійсненні позивачем останнього, а отже здійснив власний перерахунок за яким сума 3 відсотків річних становить 526 грн. 77 коп..

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно на позивача та відповідача

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУДСЕРВІС 2006" (02081, м. Київ, вулиця Олени Пчілки, будинок 2; ідентифікаційний код: 34574357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вулиця Дачна, будинок 1В; ідентифікаційний код 35121911) 141 488 грн. 16 коп. - основного боргу, 15 342 грн. 97 коп. - 3 відсотки річних, 3 136 грн. 63 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено13.12.2016

Суддя М.О. Лиськов