Ухвала суду № 63369645, 07.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.12.2016 Справа № 904/7025/16

За позовом комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради, м. Павлоград Дніпропетровської області

до державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове Синельниківського району Дніпропетровської області

про стягнення 266 231,32 грн. збитків завданих внаслідок порушення податкового законодавства

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1177 від 25.05.2010 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" 266 231,32 грн. збитків завданих внаслідок порушення податкового законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю факту реєстрації платником податку - продавцем товарів / послуг - відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю - позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця - відповідача від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в посадковій накладній, до суми податкового зобов'язання за відповідний звітний період. Невключення сум ПДВ до податкового кредиту призводить до того, що внаслідок невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого Податковим кодексом України, позивач несе збитки у сумі ПДВ незареєстрованих податкових накладних. Отже, враховуючи, що обов'язок щодо реєстрації податкових накладних, передбачених Податковим кодексом України, відповідач не виконав в січні 2016 року - сума збитків становить 266 231,32 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що відсутній предмет спору, так як платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування протягом 365 календарних днів з дати їх складання.

07.12.2016 року представник позивача звернувся до суду із заявою про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України із залученням до матеріалів справи листа Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України № 7536/10/04-36-12-01-16 від 18.11.2016 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 24.11.2016 року.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2016 року з призначенням її до розгляду на 13.09.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 18.10.2016 року.

За розпорядженням керівника апарату суду № 849 від 19.10.2016 року у зв'язку із тим, що суддя Панна С.П. знаходиться на лікарняному та відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатом якого справу № 904/7025/15 передано на розгляд судді Бондарєву Е.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2016 року справа № 904/7025/16 прийнята до провадження та призначена до розгляду в засіданні на 10.11.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 24.11.2016 року та до 07.12.2016 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2013 між державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (далі - відповідач, виробник) та комунальним підприємством "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (далі - позивач, споживач) укладено договір № 01030708 про надання послуги з централізованого водопостачання (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виробник зобов'язався надати споживачу, на межі розподілу балансової належності мереж сторін - додаток № 1 до договору, послугу з централізованого водопостачання, якість якої відповідає вимогам ДСан Пін 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", у обумовлені договором періодах та об'ємах.

Споживач зобов'язується, на умовах договору, прийняти від виробника на межі розподілу балансової належності мереж сторін, обумовлений щомісячний об'єм послуги з централізованого водопостачання та сплатити отриману послугу за діючими тарифами у встановлений даним договором строк (п.1.2 договору).

Відповідно до Акту зняття контрольних показань приладів обліку води від 31.01.2016 року в січні 2016 року відповідачем надані послуги питного водопостачання по приладу обліку води 372 873 м. куб. на підставі чого виставленого рахунок на оплату № 42 від 31.01.2016 року у сумі 1 331 156,61 грн., сума ПДВ 266 231,32 грн., всього з ПДВ 1 597 387,93 грн.

Як зазначає позивач, внаслідок неправомірних дій відповідача, що повязані з неналежним дотриманням податкового законодавства, а саме відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів / послуг - ДЗД податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця ДЗД від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкового зобов'язання за відповідний звітний період, внаслідок чого позивач несе збитки у сумі ПДВ незареєстрованих податкових накладних, в січні 2016 року - сума збитків становить 266 231,32 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено правовідносини щодо формування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом "а" п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.10. ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п.201.11 ст.201 ПКУ, а саме: а)транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку); в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього ПКУ; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

Отже, якщо рахунок за централізоване водопостачання та централізоване водовідведеиня, який виставляється платнику податку за надані послуги, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, вартість яких визначається за приладами обліку, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПКУ у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Зазначене правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами ПКУ є підставою для формування податкового кредиту (митні декларації, документи, перераховані у п.201.11 ст.201 ПКУ).

Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст.50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.

З січня 2016 року сторони не здійснюють реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відповідач визначає податкові зобов'язання по операціях з водопостачання КП "Павлоградводоканал" та відображає їх у податковій звітності з ПДВ. Зазначене підтверджується даними додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за січень - вересень 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, якщо державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" виставляє рахунок за надані послуги централізованого водопостачання, вартість яких визначається за приладами обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, відповідно до абз. "а" п.201.11 ст.201 ПКУ, а показники суми нарахованого податку на додану вартість відповідно включено постачальником до податкових зобов'язань за відповідні звітні періоди, то такий рахунок для комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради є підставою для віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманих послугах водопостачання (водовідведення) без отримання податкової накладної.

Зазначені суми податку можуть бути включені до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст. 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.

В свою чергу комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради згідно абз. п'ятнадцятого п.201.10 ст.201 ПКУ, у разі неможливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН, не звільняється від обов'язку включення сум податку на додану вартість, вказаних в податкових накладних, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже позивач безпідставно посилається на приписи Цивільного кодексу України, обґрунтовуючи завдані збитки порушенням з боку відповідача податкового законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини правопорушника.

Відповідно до п. 201.10. ПКУ, у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

За таких обставин вбачається відсутність між сторонами предмету спору.

Пунктом 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За частиною третьою статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, проте позивач з клопотанням про повернення судового збору до суду не звертався.

Керуючись ст. 44, п. 1-1 частини першої ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 07.12.2016 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_2