Рішення № 63369329, 08.12.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2016 р. Справа № 902/874/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

ОСОБА_1 Матущак

за участю представників:

позивача : ОСОБА_2- згідно довіреності;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду, кімн. № 1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Комерс" (80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Львівська, 19)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (23007, Вінницька обл, Барський р-н, селище Бар, вул.Кармелюка, 1)

про стягнення 262 200,62 грн.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвали суду від 24.11.2016 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог не виконав. Копія вказаної ухвали направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві. Копія ухвали від 24.11.2016 р. вручена відповідачеві 02.12.2016 р., що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№ 9021 від 07.12.2016 р.. Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача, відповідача про час і місце судового розгляду справи за їх участю.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, тому спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 146 752 грн. основного боргу; 9 079,09 грн. пені за період з 15.09.2016р.по 01.12.16р.; 6 824,56 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.09.2016р.по 01.12.16р.; 7 337,63 грн. 5 % штрафу 15.09.2016р.по 01.12.16р.

З огляду на права надані позивачеві ст. 22 ГПК України, ст. 20 ЦК України, заява представника позивача про зменшення позовних вимог судом приймається як така, що не суперечить закону, матеріалам справи.

Повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ст. 11, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 655, 692 ЦК України, прийшов до висновку про задоволення зменшених позовних вимог в сумі 146 752 грн. основного боргу; 9 079,09 грн. пені за період з 15.09.2016р.по 01.12.16р.; 6 824,56 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.09.2016р.по 01.12.16р.; 7 337,63 грн. 5 % штрафу 15.09.2016р.по 01.12.16р.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

21.03.2016 між позивачем (в Договорі «Постачальник») та відповідачем (в Договорі «Покупець») було укладено договір поставки № ЄК-338 (далі Договір).

Згідно п.1.1 Договору Постачальник на умовах цього Договору зобов'язується передати у Власність Покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2. Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за ціною вказаною у рахунку виставленому для оплати.

Згідно п.1.2 Договору Постачальник зобов'язується передати продукцію, а Покупець прийняти продукцію найменування, одиниці виміру та загальна кількість якої, є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення визначаються та вказуються у видатковій накладній.

Згідно п.2.1 Договору Відвантаження продукції, яку зобов'язується передати Покупцеві Постачальник та визначеної умовами Договору здійснюється зі складу Постачальника.

Згідно п.3.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар за ціною, визначеною умовами даного Договору. Ціна товару, що передається у власність Покупцеві вказується у рахунках, які надаються Постачальником для проведення оплати.

Згідно п.3.2 Договору загальну суму Договору складає сума продукції, отриманої по всім видатковим накладним.

Згідно п.6.2 Договору за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасну оплату переданої продукції Покупець сплачує Постачальнику неню за кожен день прострочки від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання договірних обов"язків.

Згідно п.6.3 Договору у разі прострочення оплати продукції більше ніж на один день переданої Покупцеві, останній сплачує штраф у розмірі 5% відсотків від вартості продукції від якої Покупець відмовився або ухилився від оплати та компенсує суми інших, штрафних санкцій., передбачених чинним законодавством.

Згідно п.9.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року.

Позивач передав відповідачу товар, а відповідач отримав товар на загальну суму 437 452,50 грн., що стверджується копією видаткової накладної № ЄК 00000987 від 21.03.2016., яка підписана представниками та скріплена печатками сторін, копією довіреності №788 від 21.03.2016 виданою відповідачем ОСОБА_3 на отримання від позивача матеріальних цінностей, копією товарно транспортної накладної №000987 від 21.03.2016.

Відповідач зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, здійснивши оплату в сумі 290 700 грн., що стверджується копіями платіжних доручень № 1852 від 22.03.2016 на суму 50 000 грн., № 1858 від 23.03.2016 на суму 36 000 грн., № 1868 від 25.03.2016 на суму 50 000 грн., № 1933 від 14.04.2016 на суму 100 000 грн. та копіями прибуткових касових ордерів № 495 від 04.04.2016 на суму 10 000 грн., № 497 від 05.04.2016 на суму 10 000 грн., № 500 від 06.04.2016 на суму 10 000 грн., № 502 від 07.04.2016 на суму 10 000 грн., № 504 від 08.04.2016 на суму 10 000 грн., № 507 від 11.04.2016 на суму 4 700 грн..

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 146 752,50 грн. (437 452,50 грн.- 290 700 грн.), що і стало причиною виникнення спору.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 08.09.2016, яка була залишена відповідачем без реагування.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу товару, які регулюються ст.655 ЦК України.

Згідно ст. 655 ЦК України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525, ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,ьа за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.І ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що вимоги щодо стягнення боргу в сумі 10 760 грн. є правомірними, і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та умовам договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 146 752,50 грн. основного боргу; 9 079,09 грн. пені за період з 15.09.2016р. по 01.12.16р.; 6 824,56 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.09.2016р.по 01.12.16р.; 7 337,63 грн. 5 % штрафу, згідно договору поставки № ЄК-338 від 21.03.2016 та про їх задоволення.

Окрім суми боргу позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 9 079,09 грн. пені за період з 15.09.2016р.по 01.12.16р.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, заявлення позивачем вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення погашення кредиту є правомірним, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності розрахунку пені за прострочення погашення кредиту не виявлено помилок, що свідчить про обґрунтованість заявленої до стягнення сум.

Окрім вимог про стягнення суми боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення 6 824,56 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.09.2016 р.по 01.12.2016 р..

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 6 824,56 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.09.2016р.по 01.12.2016 р..

Також позивачем пред'явлено вимоги про стягнення 7 337,63 грн. 5 % штрафу.

Згідно п.6.3 Договору у разі прострочення оплати продукції більше ніж на один день переданої Покупцеві, останній сплачує штраф у розмірі 5% відсотків від вартості продукції від якої Покупець відмовився або ухилився від оплати та компенсує суми інших, штрафних санкцій., передбачених чинним законодавством.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 7 337,63 грн. 5 % штрафу.

В силу ст. ст.4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем при пред'явленні позову було сплачено 3 933,02 грн. судового збору з позовних вимог про стягнення 262 200,62 грн..

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 146 752 грн. основного боргу; 9 079,09 грн. пені за період з 15.09.2016р.по 01.12.2016р.; 6 824,56 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.09.2016р.по 01.12.16р.; 7 337,63 грн. 5 % штрафу 15.09.2016р.по 01.12.2016р..

З огляду на права надані позивачевіьст.22 ГПК України, ст. 20 ЦК України, заяву представника позивача про зменшення позовних вимог судом прийнято як таку, що не суперечить закону, матеріалам справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

08.02.2016 р. від позивача до суду надійшла заява про повернення сплаченого судового збору в сумі 1383,12 грн. у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

З огляду на викладене, вказана заява позивача підлягає задоволенню, а судовий збір в сумі 1 383,12 грн. підлягає поверненню позивачеві із державного бюджету.

Ухвалою суду від 08.12.2016 задоволено вказану заяву позивача про повернення судового збору.

Судові витрати на судовий збір в сумі 2 549,90 грн., на підставі ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 35, 36, 43, ст.49,ст.75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Зменшені позовні вимоги задоволити в сумі 146 752 грн.-основного боргу; 9 079,09 грн.- пені за період з 15.09.2016 по 01.12.2016; 6 824,56 грн.- інфляційних нарахувань за період з 15.09.2016 по 01.12.2016; 7 337,63 грн. 5 % штрафу. Судові витрати на судовий збір в сумі 2 549,90 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", код ЄДРПОУ 34918546 (23007, Вінницька обл, Барський р-н, селище Бар, вул.Кармелюка, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Комерс", код ЄДРПОУ 37059699 (80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Львівська, 19) 146 752 грн.-основного боргу; 9 079,09 грн.- пені за період з 15.09.2016 по 01.12.2016; 6 824,56 грн.- інфляційних нарахувань за період з 15.09.2016 по 01.12.2016; 7 337,63 грн.- 5 % штрафу, 2 549,90 грн. для відшкодування судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 08.12.2016 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 13 грудня 2016 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (23007, Вінницька обл, Барський р-н, селище Бар, вул.Кармелюка, 1)