Ухвала суду № 63369101, 07.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/773/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" до управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області, управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2013 року позивач - приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області, управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та скасування рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалася на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справ та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що позивач - приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 05474145, згідно статуту, в редакції 2010 року, заснований 1994 році шляхом перетворення державного підприємства "Турбівський каоліновий завод" та відповідної зміни назви у 2010 році з ВАТ "Турбівський каоліновий завод". Крім цього, довідкою, яка видана ВАТ "Турбівський каоліновий завод", також підтверджується факт правонаступництва позивача (а.с. 37 т. 2).

Так, позивачем від управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області були отримані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", КАС України, прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно ст. 6 КАС Україні кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що призначення пенсій фізичним особам здійснюється згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно під час призначення пенсій лише фізична особа, яка має право на державну пенсію певного виду, та відповідний орган Пенсійного фонду України перебувають між собою у певних правових відносинах, вони мають у цих правовідносинах права та обовязки, визначені вказаним законом України. Органи Пенсійного фонду діють в межах повноважень, наданих цим законом. А згідно вимог КАС України до адміністративного суду може звернутися лише особа, права якої порушені.

Таким чином, оскільки позивач не приймає участь у правовідносинах під час призначення державних пенсій, відповідно не має ніяких прав у цих правовідносинах, а згідно статті 101 вказаного закону несе лише певну матеріальну відповідальність.

Тому, дії відповідача щодо призначення пенсій на пільгових умовах ніяким чином не порушують права позивача.

Колегія суддів критично оцінює рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 30.05.2013 року по справі № 136/588/13-ц щодо встановлення фактів наявності недостовірних даних у довідках, які видані позивачем третім особам, з огляду на наступне.

Зазначене рішення прийнято судом по справі за позовом ОСОБА_6 до позивача про скасування рішення про відсторонення від посади. Органи Пенсійного фонду України не приймали участь при розгляді цієї справи, ніякі документи на розгляд суду не надавали. Судом досліджувались лише документи, які були надані сторонами.

Слід зазначити, що в матеріалах справи містяться наступні документи: акти перевірки характеру виконуваної роботи і умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, які складені посадовою особою УПФУ у Липовецькому районі під час виходу за місцем розташування позивача у звязку із перевіркою підстав для видачі довідок у 2010 році та висновок № 09-02-521 від 24.10.2006 року, складений за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць Головним управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької області.

Зазначені документи стосуються саме відомостей та довідок, правомірність видачі яких встановлювалась судом. Ці документи спростовують показання ОСОБА_7 "Турбівський каоліновий завод", але до суду не надавались, відповідно ним не досліджувались та не оцінювались.

Колегія суддів звертає увагу на те, що після отримання вказаного рішення та встановлення факту недостовірності даних у довідках позивач, у відповідності до вимог діючого законодавства, повинен був надати до органів Пенсійного фонду України ще уточнюючі довідки. Оскільки, як вже зазначалось, відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

За таких обставин, призначення пенсій третім особам відбулось на підставі відомостей, які були надані саме позивачем. І у разі зазначення ним того факту, що у наданих ним довідках містяться недостовірні дані, тобто він видав недостовірні документи, відповідно позивач повинен нести вказану матеріальну відповідальність (притягнутий до неї) та відшкодувати її.

Суд також зазначає, що самі по собі дії відповідачів по призначенню пенсій не можуть порушувати чиї-небудь права взагалі, оскільки, як вже зазначалось, призначення пенсій фізичним особам це обовязок відповідачів. Правовим наслідком та результатом цих дій є наявність певних документів, якими підтверджується факт призначення пенсій, а саме: протоколи або розпорядження про призначення пенсій.

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача, щодо безпідставності призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пільгових пенсій.

Так, позивач просить суд визнати не чинним та скасувати рішення відповідачів про призначення ОСОБА_4, ОСОБА_5 пільгових пенсій, але не зазначає ніяких реквізитів таких рішень, не зазначає навіть їх фактичну назву, тобто не зазначає ніяких ідентифікованих якостей цих документів, не надав спірні документи до матеріалів справи та не заявляв клопотання про їх витребування.

У відповідності до вимог ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Слід зазначити, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Встановлено, що судом першої інстанції неодноразово приймались відповідні процесуальні рішення (ухвали від 12.03.2013 року, 29.07.2014 року, 19.08.2014 року) щодо витребування певних доказів по справі. За результатом таких дій, до матеріалів справи наданий лише протокол 150423 від 12.06.2012 року про призначення пенсії ОСОБА_4

Щодо, рішення про призначення пенсії ОСОБА_5 у матеріалах відсутнє, а тому у можливості вирішення питання щодо його правомірності суд позбавлений.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідачів щодо призначення пенсій на пільгових умовах по списку № 2 та визнання не чинними та скасування рішень про призначення пенсій є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9