Ухвала суду № 63368886, 06.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 р.Справа № 818/771/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2016р. по справі № 818/771/16

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Росія"

до Шосткинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне підприємство "Агрофірма "Росія" (далі по тексту - позивач, ПП "Агрофірма "Росія"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.05.2016 року Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області щодо донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 4 708 333 грн. 33 коп., в т.ч. за основним платежем 3 766 666,66 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 941 666,67 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року адміністративний позов Приватного підприємства "Агрофірма "Росія" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.05.2016 року Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області щодо донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 4 708 333 грн. 33 коп., в т.ч. за основним платежем 3 766 666,66 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 941 666,67 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідача подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76, п. п. 209.2, 209.7, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, ст.ст. 11, 71, 79, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що Шосткинською ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2016 року ПП "Агрофірма "Росія", за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки від 15.04.2016 року № 93/18-14-151/03780211 (а.с. 13-24). Перевіркою встановлено порушення позивачем норм статті 209 Податкового Кодексу України при заповненні податкової звітності за лютий 2016 року.

На підставі акта перевірки Шосткинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.05.2016 року, яким збільшено ПП "Агрофірма "Росія" суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) код платежу 14010100 на суму чотири мільйони сімсот вісім тисяч триста тридцять три грн.. 33 коп. ( у тому числі 3 766 666, 66 грн., штрафних санкцій 941 666, 67 грн.) (а.с. 10).

Не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, ПП "Агрофірма "Росія" звернулося з відповідною скаргою до Головного управління ДФС у Сумській області. Однак, скарга розглянута не була та повернута позивачу у зв'язку з порушенням строку подання скарги (а.с. 27).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи обмеження, встановлене Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, у відповідача були відсутні правові підстави для призначення перевірки позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами незаконної перевірки, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно винесено протиправно та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

В той же час, п. 3 розд. ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набув чинності 17.01.2015 року, визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, запроваджений аналізованою нормою мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.

Обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначений пункт не є зміною або доповненням до ПК України, це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи. Винятки встановлено лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій. Тобто без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті суб'єкти господарювання, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень або ті які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, а також перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Із копії фінансового звіту Приватного підприємства «Агрофірма «Росія», що наданий до Шосткинської ОДПІ 01.03.2015р., судом встановлено, що позивач у 2015 рік мав обсяг доходу менший, ніж 20 мільйонів гривень.

Доказів подання позивачем будь-яких заяв до відповідача щодо проведення перевірки до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення камеральної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Також судом встановлено, що перевірка позивача не призначалась згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач відноситься до кола суб'єктів господарювання, на яких поширюються норми пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», а тому дії Шосткинської ОДПІ з проведення спірної камеральної перевірки є незаконними.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення; у такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2016р. по справі № 818/771/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2016 р.