Ухвала суду № 63368848, 06.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 р.Справа № 820/2059/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Калиновського В.А. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі № 820/2059/16 за позовом Окафор Луіс Елочукву до Державної міграційної служби України; третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Окафор Луіс Елочукву звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення Державної міграційної служби України щодо відмови Окафор Луіс Елочукву в продовженні строку перебування на території України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. адміністративний позов Окафор Луіс Елочукву до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про скасування рішення було задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Державної міграційної служби України щодо відмови Окафор Луіс Елочукву в продовженні строку перебування на території України.

Стягнуто на користь Окафор Луіс Елочукву (Харківська область, Золочівський район, с. Цапівка, вул. 1 Травня) сплачену суму судового збору в розмірі 551(пятсот пятдесят одна) гривня 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На адресу суду повернулися конверти з судовими повістками направленими на адресу позивача та його представника, які не є вручені адресату з незалежних від суду причин, в зв'язку з чим відповідно до ст. 35 КАС України вважаються, що вказані повістки є врученими.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 06.12.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.01.2016 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про продовження терміну перебування на території України до 30.04.2016 року.

Рішенням Державної міграційної служби України від 04.04.2016 року було відмовлено Окафор Луіс Елочукву у задоволенні заяви про продовження строку перебування на території України на підставі п.п. 6 п. 10 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2015 року № 150.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що спірне рішення відповідача винесено з порушенням вимог чинного законодавства України та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має дитину Окафор Дезіре Чімуанйа, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була народжена на території України, що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.09.2015 року, виданим Червонозаводським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції. Батьками дитини є громадяни ОСОБА_1.

Згідно з Законом України "Про громадянство України" громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, що відповідно до Закону України "Про громадянство України" особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, набуває громадянства України за народженням.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Виходячи з наведеного, колегія судів вказує на те, що законодавець чітко визначив, що якщо є підстави для набуття громадянства України дитиною позивача вказане громадянство настає саме з моменту народження, а не з моменту реєстрації вказаного громадянства.

Апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що позивач незаконно перебував на території України, однак вказане твердження не знайшло свого документального підтвердження.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч. З статті 4 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Процедуру продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначає Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 (далі за текстом - Порядок № 150).

Згідно пункту 7 Порядку № 150, рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також Головою ДМС або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів.

Пунктом 9 Порядку № 150 визначено перелік документів, які подаються для продовження строку перебування на території України іноземцем та особою без громадянства і приймаючою стороною разом із заявою.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 21.01.2016 року звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про продовження терміну перебування на території України до 30.04.2016 року (а.с. 40-41).

Відповідно до п. 10 Порядку рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання іноземцем та особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей чи підроблених документів; 5)коли виявлено факти невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну; 6) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження; 7) відсутності в іноземця та особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період перебування або відповідних гарантій приймаючої сторони. Зазначене рішення може бути оскаржене до територіального органу ДМС (у разі, коли рішення прийняте територіальним підрозділом ДМС), ДМС або суду.

За наслідками розгляду документів позивача рішенням Державної міграційної служби України від 08.04.2016 року відмовлено Окафор Луіс Елочукву у задоволенні заяви про продовження строку перебування на території України на підставі п.п. 6 п. 10 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2015 року № 150, а саме у зв'язку з наявністю обґрунтованих підстав вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження (а.с. 7).

Підставою для застосування цього положення, як вказано відповідачем в апеляційній скарзі, слугувало те, що позивач не обґрунтував належним чином підстав для продовження свого терміну перебування на території України.

Однак, суд апеляційної інстанції, вказує на те, що обґрунтованою підставою є те, що позивач має дитину, народжену на території України, яка набула громадянство України та не має можливості вчиняти будь - які дії та користуватись правами без продовження строку перебування на території України, а тому вважає спірне рішення відповідача винесено з порушенням вимог чинного законодавства України та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі № 820/2059/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2016 р.