Постанова № 63368703, 07.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 876/5368/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіІщук Л.П.,

суддівДяковича В.П., Онишкевича Т.В,

з участю секретаря судового засіданняДжули В.М.

представників сторін ОСОБА_1З

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про акта опису майна та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив

Публічне акціонерне товарство «Шахта Надія» (далі ПАТ «Шахта Надія») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування акту опису майна № 21 від 27.11.2012 року та податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.10.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року позов задоволений частково: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 24.10.2014 року № НОМЕР_1, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Сокальська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області оскаржила постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Вважає, що оскаржувана постанова в цій частині винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що платник податків може відчужити майно, яке перебуває у податковій заставі, лише за згодою податкового органу. Крім того, кошти від відчуження майна, котре перебуває у податковій заставі і яке відчужене без згоди податкового органу, можуть бути спрямовані лише на виплату заробітної плати, сплати єдиного внеску та погашення податкового боргу.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Представник позивача заперечив апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, 27.11.2012 року податковим керуючим спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові ОСОБА_3 на підставі рішення начальника СДПІ ВПП у м. Львові від 10 січня 2012 року № 449/24-0 проведений опис майна у податкову заставу платника податків ПАТ «Шахта Надія», а саме, вугілля марки «Ж» вологістю 8%, зольністю 30%, яке буде видобуте з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року кількістю 18000 тонн на загальну суму 10 584 000 грн.

26.09.2014 року Сокальською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Шахта Надія» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2013 р по 31.12.2013 р, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р по 31.12.2013 р., про що складено акт перевірки № 531/2200/00178175 від 26.09.2014 року, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог ст. 92 Податкового кодексу України (відчуження майна на загальну суму 4 017 191,87 грн., яке перебувало у податковій заставі згідно актів опису майна від 27.11.2012 р №21 без згоди податкового органу, кошти від відчуження не були направлені в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу).

На підставі акта контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.10.2014 року, яким ПАТ «Шахта Надія» зобов'язано сплатити штраф у розмірі вартості відчуженого майна - 4 070 191,87 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов частково, виходив з того, що кошти, отримані від реалізації описаного в податкову заставу вугілля, були спрямовані на цілі, передбачені у частиною 3 статті 92 Податкового кодексу України, а саме, виплату заробітної та сплату податкових зобовязань. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог виходив з того, що акт опису майна від 27.11.2012 року № 21 є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки при винесенні цього акта контролюючий орган діяв у спосіб, передбачений законом, реалізовуючи свої повноваження.

З висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п 89.1.1, 89.1.2 вказаної статті Кодексу).

Відповідно до п.89.2 зазначеної статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 ст. 89 зазначеного Кодексу встановлено, що майно на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно з пунктом 92.1 статті 92 ПК платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Пунктом 92.3 статті 92 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 124.1 ПК України відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

Як встановлено апеляційним судом, у жовтні 2013 року ПАТ «Шахта Надія» проведено реалізацію готової продукції, а саме вугілля на загальну суму 23 130 513,14 гривень. Від зазначеної реалізації (відчуження) отримано коштів на загальну суму 12 200 436 грн., в тому числі: реалізовано готову продукцію, описану актом опису майна від 27.11.2012 року № 21 (майно, яке внесено у податкову заставу: вугілля марки Ж, що зберігалося на складі ПАТ «Шахта Надія»).

У жовтні 2013 року підприємством було реалізоване вугілля:

ФОП ОСОБА_4 - 454,5 тонн на суму 293 475 грн.

ОСОБА_5 - 134,0 тонн на суму 96480 грн.

ТзОВ Компанія «Галнафтоінвест» - 3133,0 тонн на загальну суду 2 086 578грн.

ДП «Вугілля України » - 4602,5 тонн на загальну суму 3 812 732 41 грн.

Загалом за період із 01.10.2013 року по 31.10.2013 року ПАТ "ОСОБА_6 було реалізовано 8321 тонну описаного у податкову заставу вугілля на загальну суму 6 289 265 42 грн.

Кошти від реалізації зазначеної продукції (вугілля) поступали на розрахункові рахунки підприємства, про що свідчать виписки із банків, які зазначені в акті перевірки. Ця обставина визнається позивачем.

Зазначені кошти були частково витрачені, зокрема:

-на виплату заробітної плати в розмірі 862 731, 77 грн.

-сплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 290 794,78 грн.

-сплату єдиного соціального внеску в розмірі 723 534,00 грн.

-сплату податку на додану вартість в розмірі 140 00,00 грн.

-сплату податку на прибуток в розмірі 253,000,00 грн.

Загалом згідно зазначених пунктів по виплаті заробітної плати, податків і зборів, єдиного внеску на єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та сплати єдиного соціального внеску було сплачено ПАТ «Шахта Надія» 2 272 073, 55 грн.

Крім того, кошти від реалізованого вугілля, в тому числі і описаного актом опису майна від 27.11.2012 року, були спрямовані на видатки, не повязані із виплатою заробітної плати та податків і зборів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків, зокрема:

-на закупівлю матеріалів та обладнання (в розмірі 2 604 516,45 грн.)

-на оплату за надані послуги (в розмірі 313 015,58 грн.)

-на оплату за електроенергію (в розмірі 2 233 969, 98 грн.)

-на продукти харчування (в розмірі 289 988, 54 грн.)

-на алкогольні напої (в розмірі 32 885,20 грн.)

-інші витрати (в розмірі 33 715, 25 грн.)

Зазначені видатки підтверджуються довідкою про поступлення та використання коштів від реалізації готової продукції ПАТ «Шахта Надія», а також виписками з банківських рахунків, наданими ПАТ «Шахта Надія» (а.с.76).

Загалом ПАТ «Шахта Надія» за вказаний період, а саме, жовтень 2013 року було відчужено майна на загальну суму 6 289 265,42 грн., із яких 4 017 191,87 грн. були спрямовані на видатки, не повязані із виплатою заробітної плати, сплати зборів і податків, єдиного внеску.

Відтак, оскільки на час перевірки кількість описаного майна не була наявна на складах позивача, а отримані кошти від реалізації описаного в податкову заставу вугілля не були повністю спрямовані ПАТ «Шахта Надія» на цілі, визначені частиною третьою пункту 92.1 статті 92 ПК України, апеляційний суд приходить до висновку про відчуження описаного майна всупереч ст. 92 ПК України.

Апеляційний суд наголошує, що платник податків може відчужувати описане майно без згоди контролюючого органу за цінами, що не є меншими за звичайні, за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (п. 92.1 ст. 92 ПК України).

Апеляційним судом не встановлено факту звернення ПАТ «Шахта Надія» до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про дозвіл щодо відчуження майна, котре перебувало у податковій заставі, для цілей, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Дані обставини не спростовані позивачем в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

За таких обставин апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог п.92.1 ст. 92 ПК України, оскільки кошти від реалізації описаного майна позивач витратив не на цілі, визначені у цій нормі. Окрім того ПАТ «Шахта Надія» не звертався до контролюючого органу за згодою для відчуження такої продукції.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими покликання апелянта в апеляційній скарзі на правомірність застосування штрафних санкцій з огляду на те, що податковим органом не надавався дозвіл на реалізацію вугілля ПАТ «Шахта Надія» без згоди Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

При винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.10.2014 року податковий орган діяв законно, обґрунтовано, неупереджено, розсудливо, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Встановлені апеляційним судом обставини вказують на те, що підстав для скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 24.10. 2014 року немає.

Оскільки судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року не оскаржувалося в частині неправомірності акта опису майна, то в цій частині рішення набрало законної сили і апеляційний суд вважає встановленим факт правомірності опису вугілля на ПАТ «Шахта Надія»

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням того, що висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не відповідають встановленим обставинам справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суд в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 195,196,198,202,205,207, 212, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 813/4436/15 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 24.10.2014 року № 00000425000 - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддяЛ.П. Іщук

СуддіВ.П. Дякович

ОСОБА_7

Постанова складена в повному обсязі 12.12. 2016 року