Постанова № 63368614, 13.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 698/447/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Баранов О.І.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року у справі за адміністративний позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року позивач - ОСОБА_2, звернулася до Катеринопільського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому просить:

визнати дії Звенигородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови в перерахунку пенсії противоправними;

зобов'язати Звенигородське об'єднане Управління пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок пенсії, призначеної позивачу, як державному службовцю, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції, чинній на день призначення пенсії, та Постанови КМУ від 31.05.2000 № 865 в редакції, чинній на дату призначення пенсії. Перерахунок провести з 01.12.2015 у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015 у такому ж самому процентному відношенні, в якому її нарахування здійснювалось до 01.12.2015.

Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом порушено норми матеріального права.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити, а постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивач з 22.06.2008 отримує пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (в редакції від 01.01.2008, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 89% заробітної плати, яку на час призначення пенсії одержував працюючий державний службовець на відповідній посаді.

13.06.2016 позивач звернулася до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 розміру заробітної плати працюючих державних службовців згідно з Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», додавши до заяви довідку від 10.06.2016 про суми заробітної плати, яку одержує з 01.12.2015 працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої позивачу призначено пенсію.

Відповідно до листа від 13.06.2016 Звенигородське ОУПФУ відмовило позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що з 01.01.2015 законодавець не пов'язує виникнення права на перерахунок пенсії державному службовцю з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку раніше призначеної пенсії, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (Закон № 3723-ХІІ) у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Так, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, в статті 90 якого визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії до законодавства, яке регулює питання щодо пенсійного забезпечення, внесено зміни, які не передбачають перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

При цьому, колегія суддів наголошує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, тобто, не відбулося звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про зобов'язання здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії, на викладені вище обставини уваги не звернув.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не правильно встановлено обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити, постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити.

Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.