Постанова № 63368534, 08.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року м. Львів Справа № 876/5670/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Бадівської О.О.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2016 року у справі № 607/2529/16-а за позовом ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС про скасування постанов в справах про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Херсонської митниці ДФС, в якому просив визнати незаконними та скасувати постанови в. о начальника Херсонської митниці ДФС ОСОБА_2 в справах про порушення митних правил від 21 січня 2016 року № 0724/50800/15, № 0725/50800/15, № 0726/50800/15, № 0727/50800/15, № 0728/50800/15, № 0729/50800/15, № 0730/50800/15, № 0731/50800/15, № 0732/50800/15 про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідно до частини 3 статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн за кожною з них.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадові особи Херсонської митниці ДФС безпідставно притягнули його до адміністративної відповідальності та наклали адміністративне стягнення, оскільки він не порушив 10 - денний строк доставки транспортних засобів у Херсонську митницю ДФС. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Херсонська митниця ДФС подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду щодо вивезення позивачем за межі митної території України легкового автомобіля, ввезеного в режимі «транзит», не відповідають наявним у справі доказам. Зазначає, що у межах вільної економічної зони «Крим» створюється вільна митна зона, яка відповідно до частини 1 статті 9 Митного кодексу України відноситься до митної території України. Вважає, що дії позивача містять ознаки порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржене рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 16 грудня 2015 року головним державним інспектором аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Херсонської митниці ДФС ОСОБА_3 складено протоколи про порушення митних правил № 0724/50800/15, № 0725/50800/15, № 0726/50800/15, № 0727/50800/15, № 0728/50800/15, № 0729/50800/15, № 0730/50800/15, № 0731/50800/15, № 0732/50800/15. У вказаних протоколах зазначено, що відповідно до інформації, отриманої із ЦБД ЄАІС ДМСУ та витягу з автоматизованої системи митного оформлення ПІК "Інспектор" встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України у зоні діяльності м/п "Мостиська" Львівської митниці ДФС у митному режимі "транзит" наступні транспортні засоби: 08 липня 2015 року марки "FORD TOURNEO", реєстраційний номер FGW95UM, кузов WF0FXXGBVFWB54877, який вивезено 14 липня 2015 року у вільну економічну зону ''Крим"; 26 липня 2015 року марки "FORD TRANZIT", реєстраційний номер SBI14UT, кузов WF0HXXGBVHWS29032, який вивезено 29 липня 2015 року у вільну економічну зону ''Крим"; 21 серпня 2015 року марки "FORD TRANZIT", реєстраційний номер WNDG116, кузов WF0FXXGBVFTC08772, який вивезено 24 серпня 2015 року у вільну економічну зону "Крим"; 18 вересня 2015 року марки "FORD TRANZIT", реєстраційний номер TKA48FR, кузов WF0LXXGBVLWS23469, який вивезено 25 вересня 2015 року у вільну економічну зону "Крим"; 30 вересня 2015 марки "FORD NIEMCY", реєстраційний номер DOL11FU, кузов WF0LXXGBVLTK17042, який вивезено 09 жовтня 2015 року у вільну економічну зону "Крим"; 16 жовтня 2015 року марки "FORD TRANZIT", peєстраційний номер ZMY8F07, кузов WF0LXXGBVLVK20716, який вивезено 21 жовтня 2015 року у вільну економічну зону "Крим"; 31 жовтня 2015 року марки "FORD TRANZIT", реєстраційний номер KMIF792, кузов WF0HXXGBVHRT98204, який вивезено 06 листопада 2015 року у вільну економічну зону "Крим"; 13 листопада 2015 року марки "FORD TRANZIT", реєстраційний номер LU317AA, кузов WF0LXXBDVLYC07505, який вивезено 18 листопада 2015 року у вільну економічну зону "Крим" та 04 вересня 2015 року марки "FORD TRANZIT", реєстраційний номер CNAA695, кузов WF0HXXGBVHWU22025, який вивезено 09 вересня 2015 року у вільну економічну зону "Крим". Станом на 16 грудня 2015 року транспортні засоби не вивезено за межі митної території України. У протоколах вказано, що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки вказаних транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного органу призначення більше, ніж на 10 діб, що є порушенням митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.

Під час опитування, яке оформлене протоколом від 16 грудня 2015 року, ОСОБА_1 повідомив, що він дійсно ввіз на митну територію України вказані транспортні засоби, які в подальшому були ним вивезені в ВЕЗ «Крим» з дотриманням термінів транзиту, які в подальшому відповідно до митних декларацій виїхали до Росії. В підтвердження вказаних обставин ним не надано жодних доказів.

На підставі вказаних протоколів, 21 січня 2016 року в. о начальника Херсонської митниці ДФС ОСОБА_2 винесено постанови в справі про порушення митних правил № 0724/50800/15, № 0725/50800/15, № 0726/50800/15, № 0727/50800/15, № 0728/50800/15, № 0729/50800/15, № 0730/50800/15, № 0731/50800/15, № 0732/50800/15, якими позивача визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн, за кожною з постанов.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що в діях позивача немає складу порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, оскільки позивач, доставивши з дотриманням строку, встановленого статтею 95 Митного кодексу України, транспортні засоби у митницю призначення Херсонську митницю ДФС та отримавши дозвіл на їх ввезення на територію ВЕЗ «Крим», вивіз вказані транспортні засоби за межі митної території України.

Суд не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Пунктом 1 статті 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Загальні положення щодо митних режимів містяться у Митному кодексі України, відповідно до частин 1 та 2 статті 71 якого вказано, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Визначення митного режиму транзит міститься у статті 90 Митного кодексу України та означає митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 73 Митного кодексу України умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 91 Митного кодексу України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються, зокрема, прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до частини 1 статті 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Згідно з частиною шостою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2012 року № 1066, митниця відправлення - будь-який митний орган України, з якого починається переміщення всієї кількості товарів або їх частини, що перебувають під митним контролем, а митниця призначення - будь-який митний орган України, в якому закінчується переміщення всієї кількості товарів або їх частини, що перебувають під митним контролем.

Статтею 470 Митного кодексу України встановлено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари до органу доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб в розмірі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що відповідальність, передбачена статтею 470 Митного кодексу України настає за перевищення встановленого строку доставки товарів до органу доходів і зборів, в якому закінчується переміщення товарів, що перебувають під митним контролем, та який виконує митні формальності щодо вивезення вказаних товарів за межі митної території України.

Пунктами 3.1 і 3.2 статті 3 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено, що на території ВЕЗ Крим діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб. У межах ВЕЗ Крим створюється вільна митна зона, що за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу згідно із статтею 430 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 9 Митного кодексу України територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України; для цілей застосування положень розділів V „Митні режими" і IX Митні платежі Кодексу території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

При цьому, пунктом 7.1 статті 7 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України встановлено, що на фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ Крим, поширюється дія розділу XII Митного кодексу України з урахуванням положень статті 9 цього Закону щодо переміщення валютних цінностей.

Так, відповідно до статті 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені (або ввезені з метою транзиту) громадянами транспортні засоби особистого користування підлягають вивезенню за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з статтею 10 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Разом з тим, ОСОБА_1 ввіз транспортні засоби до ВЕЗ «Крим» через контрольні пункти вїзду-виїзду, що розташовані на адміністративному кордоні з АР Крим, які згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №367 «Про затвердження Порядку вїзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» не призначені для перетинання державного кордону.

Враховуючи викладене, ввезення громадянами на територію ВЕЗ Крим транспортних засобів особистого користування, що були поміщені в митні режими тимчасове ввезення або транзит не є завершенням таких режимів і не може вважатись виконанням громадянином зобов'язання про зворотне вивезення (транзит) транспортних засобів особистого користування.

Таким чином, протоколи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 складено посадовою особою відповідача на законних підставах, зібрані у справі докази свідчать про наявність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та повністю спростовують доводи позивача про необґрунтованість застосування до нього штрафних санкцій оскарженими постановами.

З огляду на наведене, оскаржені постанови винесені в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства, що свідчить про безпідставність позовних вимог, що судом першої інстанції враховано не було.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2016 року у справі № 607/2529/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС про скасування постанов в справах про порушення митних правил.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяС. І. Богаченко

Суддя А. І. Рибачук

СуддяД. М. Старунський

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2016 року.