Постанова № 63367944, 05.12.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 року ЧернігівСправа № 825/2010/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді- Дякова В.І.,

за участю секретаря- Лазаренко В.Г.,

позивача- ОСОБА_1,

представника позивача- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2016 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1П.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі ГУНП в Чернігівській області), в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати накази ГУНП в Чернігівській області від 19.07.2016 № 1188 у частині накладення на ОСОБА_1, інспектора чергового Ніжинського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби у поліції та від 07.11.2016 у частині звільнення ОСОБА_1, інспектора чергового Ніжинського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області, зі служби у поліції; зобовязати ГУ НП в Чернігівській області звільнити ОСОБА_1 зі служби у Національній поліції України за станом здоровя.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з 29.12.1999 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 - у поліції. У свою чергу, 19.07.2016 тимчасово виконуючим обовязки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 видано наказ № 1188 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області», яким до відповідача, за грубе порушення службової дисципліни, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції. Наказом тимчасово виконуючого обовязки начальника ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 28.10.2016 № 211 о/с позивача звільнено зі служби в поліції. Підставою для видання оскаржуваних наказів став висновок службового розслідування від 14.07.2016 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.06.2016 за участю інспектора чергового Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, капітана поліції ОСОБА_1 У вказаному висновку встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 12.06.2016 у м. Чернігові по вул. 77-ої Гвардійської Дивізії, біля ЗГТ «Урочище Ялівщина», сталася під час перебування капітана поліції ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння. У звязку з чим, у висновку запропоновано за порушення службової дисципліни звільнити позивача зі служби у поліції. Разом з тим, позивач вважає вищевказані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, під час проведення службового розслідування, комісія поверхнево підійшла до розгляду питання щодо звільнення позивача зі служби у поліції. Так, при прийнятті рішення щодо звільнення позивача зі служби у поліції, взято до уваги лише факт перебування ОСОБА_1, під час керування транспортним засобом, у стані алкогольного спяніння. При цьому, у відповідності до частини 10 статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Разом з тим, комісією залишено поза увагою позитивну службову характеристику позивача за місцем служби. Крім того, не враховано і факт отримання позивачем травми, повязаної з виконанням службових обовязків, що підтверджується відповідними актами про нещасний випадок, яка у подальшому стала причиною довготривалої реабілітації позивача та отримання останнім другої групи інвалідності. Вищевказане, у свою чергу, свідчить про необґрунтованість та надмірну тяжкість застосованого у відношенні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. В наданих до суду письмових запереченнях по справі представник ГУНП в Чернігівській області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки висновками службового розслідування, зафіксованими у складеному комісією 14.07.2016 акті, повністю підтверджено факт перебування позивача, під час дорожньо-транспортної пригоди, у стані алкогольного спяніння. Таким чином, винесені ГУНП в Чернігівській області, на підставі висновку службового розслідування, накази є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.12.1999 по 07.11.2016 проходив службу в органах внутрішніх справ України та поліції.

Як вбачається з матеріалів справи (висновок службового розслідування від 14.07.2016 (а.с.50-52), 12.06.2016 до ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.06.2016 о 23 год. 30 хв. у м. Чернігові по вул. 77-ї Гвардійської Дивізії, біля ЗГТ «Урочище Ялівщина», за участю інспектора чергового Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, капітана поліції ОСОБА_1

Дана подія зареєстрована в ЄО ГУНП в Чернігівській області 12.06.2016 за № 29235.

У свою чергу, слідчим відділом Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області відомості, щодо вищевказаного факту, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2016 за № 12016270010005612, за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (а.с.59).

У подальшому вищевказане кримінальне провадження для здійснення досудового розслідування було передано до слідчого відділу прокуратури Чернігівської області (довідка від 22.07.2016 № 8391/124/43/5/2016 (а.с.77).

Наказом тимчасово виконуючого обовязки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 від 15.06.2016 № 714, за фактом вчинення 12.06.2016 дорожньо-транспортної пригоди інспектором черговим Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, капітаном поліції ОСОБА_1, призначено службове розслідування і визначено склад комісії з його проведення (а.с.49).

За результатами проведеного службового розслідування, комісією 14.07.2016 складено відповідний акт, в якому зазначено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 12.06.2016 о 23 год. 30 хв. у м. Чернігові по вул. 77-ї Гвардійської Дивізії, біля ЗГТ «Урочище Ялівщина», за участю транспортних засобів: «KIA Sephia», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням капітана поліції ОСОБА_1, та маршрутного таксі № 42 «СПВ 17 Рута», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_5, сталася під час перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння. У звязку із чим, комісією запропоновано, за порушення службової дисципліни, вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та вимог статті 16 Закону України «Про дорожній рух» звільнити ОСОБА_1 зі служби у поліції (а.с.50-52).

На підставі вищевказаного висновку, 19.07.2016 тимчасово виконуючим обовязки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 винесено наказ № 1188 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області», яким до ОСОБА_6 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції (а.с.53).

Постановою слідчого у провадженні начальника слідчого відділу прокуратури Чернігівської області молодшого радника юстиції ОСОБА_7 від 09.09.2016 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270010005612 від 13.06.2016, закрито за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (а.с.10).

Відповідно до постанови Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» №2 від 26.09.2016 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час (а.с. 91).

Наказом тимчасово виконуючого обовязки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 28.10.2016 № 211 о/с капітана поліції, інспектора-чергового Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 07.11.2016 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) (а.с.39).

Крім того, судом встановлено, що позивачем цього ж дня (28.10.2016) на адресу начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 скеровано рапорт, в якому останній просив звільнити його зі служби у Національній поліції України за станом здоровя. До рапорту позивачем було додано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.10.2016 № 044052, який підтверджує встановлення позивачу другої групи інвалідності (а.с.14,20).

У свою чергу, відповідач листом від 03.11.2016 № 2497/124/05/23/2016, серед іншого, повідомив позивача, що його рапорт від 28.10.2016 залишено без розгляду (а.с.11).

Вважаючи оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до частини першої статті 19 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

У свою чергу, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VIII).

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут) (пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»).

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (частина перша статті 14 Дисциплінарного статуту).

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту, наказом тимчасово виконуючого обовязки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3, за фактом вчинення 12.06.2016 дорожньо-транспортної пригоди інспектором черговим Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, капітаном поліції ОСОБА_1, призначено службове розслідування і визначено склад комісії з його проведення (а.с.49).

У свою чергу, за результатами проведеного службового розслідування, комісією встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 12.06.2016 о 23 год. 30 хв. у м. Чернігові по вул. 77-ї Гвардійської Дивізії, біля ЗГТ «Урочище Ялівщина», за участю транспортних засобів: «KIA Sephia», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням капітана поліції ОСОБА_1, та маршрутного таксі № 42 «СПВ 17 Рута», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_5, сталася під час перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння (акт службового розслідування від 14.07.2016 (а.с.50-52).

При цьому, з детального аналізу акту службового розслідування вбачається, що під час його проведення комісією досліджувались лише документи, які стосувались перебування позивача, під час дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спяніння, а саме: результат токсикологічного дослідження від 21.06.2016 №545; протокол огляду особи на стан алкогольного спяніння від 13.06.2016 №7692; пояснення позивача від 13.07.2016; пояснення старшого інспектора Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, капітана поліції ОСОБА_8 та тимчасово виконуючого обовязки начальника ізолятора тимчасового тримання Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівскій області ОСОБА_9 (а.с.54-56,71-72).

Саме вищевказані документи і стали у подальшому підставою для рекомендування комісією щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

У той же час, суд звертає увагу на те, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його вчинено, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

На ці ж обставини звертає увагу і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09.01.2013 у справі «ОСОБА_10 проти України», зокрема Суд зазначає, що підстави для настання відповідальності за «порушення присяги» були викладені дуже нечітко; національне законодавство не передбачало адекватних гарантій проти зловживань та свавілля; крім того, воно не передбачало відповідну шкалу стягнень у рамках дисциплінарної відповідальності, яка б забезпечувала їх пропорційне застосування. За цих причин воно було несумісне з вимогами щодо «якості закону».

Таким чином, Європейський суд закріпив необхідність застосування принципу пропорційності відповідальності при застосуванні дисциплінарних стягнень в залежності від тяжкості проступку.

У даному ж випадку, відповідачем було застосовано крайній вид дисциплінарного впливу - звільнення зі служби без врахування обставин, які передбачені частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту.

У свою чергу, як вбачається зі службової характеристики позивача, наданої його безпосередніми начальниками, ОСОБА_1 за час служби у поліції з 07.11.2015 зарекомендував себе з позитивного боку, як досвідчений і ініціативний виконавець. Має добру теоретичну підготовку, значний досвід практичної роботи. Володіє почуттям особистої відповідальності за доручену ділянку роботи. Вболіває за особисті результати своєї праці, розпочату роботу завжди доводить до завершення. Також, зазначено, що ОСОБА_1 у службовій діяльності повсякчас дотримується дисципліни та законності. У взаємовідносинах із колегами та громадянами ввічливий, витриманий, тактовний. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. До виконання оперативно-службових завдань та доручень керівництва підрозділу підходить творчо, виконує їх своєчасно і якісно (а.с.73).

Також, за час перебування на службі, позивачем, при виконанні службових обовязків, повязаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю, було отримано травму ноги «косий перелом нижньої третини правої гомілки зі зміщенням уламків», що підтверджується актами про розслідування нещасного випадку від 11.10.2012 та про нещасний випадок від 12.10.2012 № 3 (а.с.16-19).

Тобто, позивач, ризикуючи власним життям та сумлінно виконуючи вимоги Присяги, отримав травму, разом з тим, даний факт було проігноровано комісією при проведенні розслідування і складання за його результатами відповідного висновку.

У той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, постановою слідчого у провадженні начальника слідчого відділу прокуратури Чернігівської області молодшого радника юстиції ОСОБА_7 від 09.09.2016 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270010005612 від 13.06.2016, закрито за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (а.с.10).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Частинами першою та другою статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Аналіз частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту дає підстави вважати, що дисциплінарне стягнення на осіб рядового і начальницького складу не може бути накладене у період тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 13.07.2016 № 624 позивач, зокрема, з 13.07.2016 по 22.07.2016 перебував на лікарняному.

Отже, на момент винесення тимчасово виконуючим обовязки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 наказу від 19.07.2016 № 1188 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області», яким до ОСОБА_6 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції, позивач перебував на лікарняному, що у свою чергу, свідчить про незаконність його винесення.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 06.03.2013 (Справа № К/800/2969/13).

Таким чином, на думку суду, оскаржувані накази не відповідають критеріям обґрунтованості (пункт третій частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України) та пропорційності (пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, суд зазначає, що позивачем у прохальній частині адміністративного позову помилково зазначено дату оскаржуваного наказу ГУНП в Чернігівській області - від 07.11.2016 замість від 28.10.2016.

У свою чергу, аналізу та оцінці судом піддавався саме наказ від 28.10.2016 № 211 о/с.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Чернігівській області від 19.07.2016 № 1188 у частині накладення на ОСОБА_1, інспектора-чергового Ніжинського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби у поліції та від 28.10.2016 № 211 о/с у частині звільнення ОСОБА_1, інспектора-чергового Ніжинського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області, зі служби у поліції і задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зобовязання ГУ НП в Чернігівській області звільнити ОСОБА_1 зі служби у Національній поліції України за станом здоровя, то суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до частини першої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (частина друга статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу, частиною 1 статті 77 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Отже, з огляду на вищевказане, за доцільне зазначити про те, що стаття 77 Закону №580-VІІІ встановлює вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка служить в органах Національної поліції України.

При цьому, однією із вищевказаних підстав для звільнення є хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.

Разом з тим, проаналізувавши таку підставу для звільнення зі служби в органах Національної поліції, як хвороба, що підтверджена рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, суд зазначає про те, що вказана підстава для звільнення має певні особливості.

Так, зокрема, специфікою зазначеної підстави для звільнення особи зі служби в поліції є наявність у особи відповідної хвороби, яка унеможливлює проходження нею в подальшому служби в органах Національної служби України. Хвороба в даному випадку є об'єктивним чинником, який не залежить від особистого бажання особи, що звільняється, та її суб'єктивних уявлень про стан свого здоров'я.

Суд звертає увагу на те, що позивачем 28.10.2016 на адресу начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 скеровано рапорт, в якому останній висловив конкретне бажання бути звільненим у зв'язку з наявністю хвороби, яка унеможливлює його подальшу службу в органах поліції. Підставою для звернення стала постанова Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» №2 від 26.09.2016, якою ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

У свою чергу, ОСОБА_1 до рапорту було додано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.10.2016 № 044052, яка підтверджує встановлення позивачу другої групи інвалідності та згідно якої останньому протипоказано фізичні та психоемоційні перевантаження, а також робота з тривалим перебуванням на ногах, що, у свою чергу, унеможливлює його подальшу службу в органах поліції (а.с.14,20).

Проте, вищевказаний рапорт позивача про звільнення зі служби через хворобу відповідачем не був врахований (останній залишено без розгляду), про що зазначено в листі відповідача від 03.11.2016 № 2497/124/05/23/2016 (а.с.11), а ОСОБА_1 наказом тимчасово виконуючого обовязки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 28.10.2016 № 211 о/с звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) (а.с.39).

У свою чергу, суд зазначає, що у рішенні по справі «ОСОБА_11 Девелопмент Лтд» та інші проти Ірландії» від 23.10.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що «правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Отже, визначальним, у даних правовідносинах, є те, що до дня звільнення зі служби у поліції (07.11.2016) позивачем скеровано 28.10.2016 на адресу начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 рапорт, в якому останній просив звільнити його зі служби у Національній поліції України за станом здоровя.

Таким чином, оскільки позивач дотримався всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу щодо звільнення його з органів Національної поліції України за станом здоров'я, тому він може вважатись таким, що набув права «правомірного очікування», яке підлягає судовому захистові.

При цьому, у відповідності до частини 1 статті 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Так, відповідно до статті 47 Закону № 580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Отже, Закон № 580-VIII відносить саме до компетенції керівника установи поліції питання призначення та звільнення працівників поліції.

За таких обставин та з урахуванням того, що позивачем дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу щодо звільнення його з органів Національної поліції України за станом здоров'я, а відповідач є повноважним щодо прийняття рішення (наказу) про таке звільнення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині зобовязання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області звільнити ОСОБА_1 зі служби у Національній поліції України за станом здоровя.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачає частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) «Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...».

Вирішуючи питання стосовно застосування частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява № 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 19.07.2016 №1188, у частині накладення на ОСОБА_1, інспектора-чергового Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 28.10.2016 №211 о/с, у частині звільнення ОСОБА_1, інспектора-чергового Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області зі служби у поліції.

Зобовязати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області звільнити ОСОБА_1 зі служби у Національній поліції України за станом здоровя.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков